Де ж істина?

Концепція Пламеницьких має як палких прихильників, так і непримиренних противників. Зразу ж зауважимо, що серйозні учені або не звертають уваги на концепцію (мовляв, мало що там дилентанти нафантазували), або живого місця від неї не залишають (як, наприклад, Микола ПЕТРОВ, покійний Іон ВИНОКУР). Найповніше концепцію Пламеницьких та їх полеміку з ученими викладено в спецвипуску журналу «Пам'ятки України» (№4 за 1999 рік). Праця має назву «Кам'янець-Подільський - місто на периферії Римської імперії» та солідний обсяг - 80 сторінок. Тож зацікавлених у деталях читачів відсилаємо до цього видання. Наскільки автори дако-римсь-кої концепції категоричні в своїх судженнях? Як засвідчує розділ «Висновки» у названій праці, вони чудово усвідомлюють, що «факти впритул підвели нас до проблеми, яка потребує ґрунтовних, цілеспрямованих і багатоаспектних опрацювань». Тож поспішати датувати заснування Кам'янця-Подільського другим століттям, мабуть, не варто. Бо ж логічно виникне запитання: а яким було місто в третьому, четвертому, п'ятому, шостому, сьомому, восьмому, дев'ятому, десятому століттях? Відповіді немає. Якщо підходити до першопочатків міста над Смотричем строго науково, то сьогодні достовірно можна стверджувати тільки таке: на території Кам'янця люди жили здавна, але лише в другій половині XII століття, як довели археологи, виникає місто, а документальні свідчення про Кам'янець зафіксовано тільки з другої половини XIV століття.

Кажуть, що жінка без таємниці - це не жінка. Напевно, ця теза справедлива і для міст. Для Кам'янця-Подільського найбільша таємниця - це його вік. Уже сам перепад у версіях у ціле тисячоліття чого вартий! З одного боку, так кортить конкретно - з точністю до року - відповісти на запитання, винесене у заголовок цієї статті. Але, з іншого боку, розгадана загадка, зовсім недовго потішивши наше самолюбство, одразу позбавить Ка-м'янець ореола таємничості. Що краще - невідомо. Врешті, наскільки важливо для нас, для нашої вічної закоханості в рідний Кам'янець те, скільки йому років! Ми ж його любимо тому, що ми... його любимо.

Олег Будзей "Подолянин" 18.05.2007

нагору

Навіщо будувати міст на пустинний півострів?

Нова версія про Замковий міст

Замковий міст у стародавньому Кам'янці-Подільському - одна із 100 світових пам'яток архітектури, що перебувають під егідою ЮНЕСКО, в ці дні, наче анатомічний експонат - тут розбирають конструкції верхнього шару мосту.

Останнім часом у пресі та по телебаченню подаються сенсаційні повідомлення про час зведення Замкового мосту в Кам'янці-Подільському. Автор інформації датує його ІІ-ІІІ ст. н. е. Говорять і пишуть навіть про зображення мосту на колоні Траяна в Римі.

То навіщо міст на острів - Кам'янець-Подільський ?

Автор концепції пов'язує походження середньовічної оборонної та містобудівної структури Кам'янця з римським військовим табором в центрі Старого міста та його оборонним форпостом на замковому мисі. А головна роль в концепції відводиться фортечному мосту. І подається це як найновіші дослідження, що "з'явились протягом останнього десятиліття". Однак ще наприкінці XIX ст. Олександр СЕМЕНТОВСЬКИЙ писав, що немає жодного підґрунтя пов'язувати Кам'янець з древньою Клепідавою чи Петридавою, закладеною даками неподалік р.Дністер. І застерігав: "Якщо ми підемо шляхом одних домислів, то, мабуть, ґрунтуючись на давній назві одного з джерел Кам'янця - Гунські криниці, прийдемо до часів Аттіли".

Розсудливі дослідники минулого не робили сенсацій, а йшли за фактами. Оновлену гіпотезу, сформульовану як дако-римську концепцію, подано як результат багаторічних досліджень мосту київськими фахівцями, що в свою чергу докорінно змінює початкові етапи історії Кам'янця.

Звичайно, дако-римська концепція, як кожна наукова гіпотеза, має право на існування. Але вона має базуватись на комплексі різних джерел: писемних, графічних, археологічних, на матеріалах натурних досліджень тощо. Оскільки писемних та графічних матеріалів ІІ-ІІІ ст. немає, вирішальне слово залишається за археологією. Що ж ми маємо? Багаторічні спостереження за земляними роботами та археологічні дослідження не дозволяють погодитися з автором концепції.

У післявоєнний час і до 1970-х років в місті активно працював і склав археологічну карту Старого міста краєзнавець Сергій ШКУРКО. Він наглядав за земляними роботами і висновки виклав у пояснювальній записці до археологічної карти. Автор прийшов до висновку, що "трипільське населення заселило в ІV-ІІІ ст. до н. е. всю територію південної частини острова, від Руських воріт до Троїцького монастиря. Слов'яни в VІІІ-Х ст. селилися, головним чином, по східних схилах острова, вздовж вул.Різницької. А в ХІ-ХІІ ст. давньоруське населення заповнило весь острів". Жодних згадок про культурний шар ІІ-ІІІ ст. автор не наводить.

Археологічні дослідження 60-90-х років, проведені Іоном ВИНОКУРОМ, Миколою ПЕТРОВИМ та іншими, в основному підтверджують висновки С.Шкурка. Матеріали VІІІ-ІХ ст. виявлено на майдані Ринок, вул.Довгій та Різницькій. Цінні архітектурно-археологічні матеріали давньоруського часу отримано 1963 року при дослідженнях фортеці (Денна башта), де згідно із стратиграфією найдавніший шар датовано ХІІ-ХІІІ ст. Географія культурних шарів ХІІ-ХІІІ ст. в межах Старого міста значно ширша, ніж VІІІ-ІХ ст. Вони відкриті: в північній частині міста, в каньйоні р.Смотрич, на сучасних майдані Ринок та Вірменській, на вул. П'ятницькій, на східних схилах півострова і в південних кварталах, недалеко від Руських воріт.

Культурний шар кам'янецького посаду ХІІ-ХІІІ ст., як свідчить стратиграфія, розміщено на різній глибині, в залежності від рельєфу місцевості. В північній частині міста шар ХІІ-ХІІІ ст. перебуває на глибині 0,2-0,7 м, і представлено його, в основному, горілим деревом і керамікою. В центральних кварталах культурний шар давньоруського часу залягає на глибині 0,9-2,7 м від поверхні. Однак, скрізь культурний шар ХІІ-ХІІІ ст. перебуває на материковій глині або на глині з рештками трипільської кераміки.

Отже, культурного шару, пов'язаного з існуванням римського міста, не виявлено. Однак відомо, що в античних містах культурний шар має значну потужність, причому надзвичайно насичений рештками матеріальної культури. Відомо і про надзвичайно бюрократичну машину в римському суспільстві, де зведення такої складної гідротехнічної споруди мало б залишити документальні підтвердження. І головне - необхідність будівництва кам'яного мосту на пустинний скелястий півострів. Відповіді на це основне, на нашу думку, питання не знаходимо у творців дако-риської концепції.

Важливим аргументом у авторів концепції є факти знахідок римських монет на території Старого міста та в його околицях. Справді, Юхим СІЦІНСЬКИЙ пише про знахідку біля фортеці срібного денарія Марка Аврелія (176 р. н. е.), С.Шкурко фіксує знахідку біля Руських воріт трьох римських монет (Марка Агріпи (12 р. до н. е.), Аврелія Антоніна (161-180 р. н. е.) та Гордіана III (238-244 р. н. е.) і біля францисканського костелу монети Антонія Пія (138-161 р. н. е.)).

Монети І-ІІІ ст. н. е. є масовим матеріалом на черняхівських поселеннях ІІ-V ст., причому, як відомо з аналізу скарбів римських монет, вони були в обігу протягом величезного історичного періоду. Наприклад, монети І ст. відомі в скарбах V ст., і навіть Х-ХІ ст. В середовищі ранньослов'янського суспільства античні монети використовувались як засіб мінової торгівлі і були певним еквівалентом вартості, часто прикрасою (знахідки монет з дірками для підвішування). А потрапляли вони на наші землі шляхом мінової торгівлі з сусідніми племенами, а до них з Причорномор'я.

З етнографічних джерел відомо, що селяни в період пізнього середньовіччя при польових роботах знаходили римські монети і пов'язували зображення римських імператорів на них з ликом Ісуса або інших святих, цінували і зберігали їх. Враховуючи значний інтерес в колах інтелігенції ХVІІІ-ХІХ ст. до античних часів, варто зважити на можливість походження частини римських монет в Кам'янці саме цим шляхом.

За знахідками римських монет дако-римська концепція визначає точний час будівництва мосту - 138-180 р. н. е., тобто часи правління Антоніна Пія та Марка Аврелія. Однак, знахідки монет саме цих імператорів найбільш масові на всій території України, насамперед через величезну кількість емісії в цей час. Саме це зауважує Ю.БРАЙЧЕВСЬКИЙ в монографії "Римська монета на Україні".

Отже, масові знахідки римських монет на території Старого міста та в його околицях свідчать про значний розвиток торгівлі у ранньослов'янському суспільстві і ніяк не можуть свідчити про існування міста чи військового табору.

Політична ситуація в Римській імперії ІІ-ІІІ ст. н. е. через величезну територію імперії, постійні "бунти" в провінціях, натиск кочових племен, що зростав, змушували укріплювати наявні кордони, а не будувати мости до пустинних островів.

Отже, аналіз археологічних матеріалів не дозволяє пов'язувати виникнення міста з римським табором, адже говорити про міст можливо тільки в зв'язку з наявним античним поселенням того часу. Можливо, не патріотично розвіювати сенсацію, яка привернула до Старого міста здивовані погляди. Можливо, сенсацію розраховано на зацікавленість римської сторони. Однак, археологія - наука точна. І тільки після того, як буде знайдено рештки матеріальної культури, залишені римським табором, ми зможемо впевнено говорити про дако-римський період в історії Кам'янця -Подільського.

Андрій ЗАДОРОЖНЮК, науковий співробітник ДІАЗу.  Кам'янець-Подільський вісник, 15 лютого 1997 року