3.2. Назви основних положень і рухів.

Вихідне положення (в. п.) – положення гімнаста, з якого починається виконання вправи.

Кінцеве положення – положення, яким закінчують вправу.

Інколи кінцеве положення попередньої вправи є вихідним по­ложенням для наступної.

Вис – положення гімнаста на приладі, при якому його плечі розміщені нижче приладу (в окремих випадках, коли плечі гімна­ста нарівні з приладом або вище, критерієм може бути момент притягання, завдяки якому гімнаст утримується з цьому поло­женні. Наприклад: вис стоячи на перекладині з нахилом назад).

Мішаний вис – різновидність вису, при якому гімнаст має до­даткову опору якоюсь іншою частиною тіла, найчастіше ногами.

Упор – таке положення гімнаста з опорою руками на приладі чи підлозі, при якому його плечі розміщені вище приладу (в окре­мих випадках можуть бути нарівні з приладом). Визначальним критерієм буде момент відштовхування, завдяки якому гімнаст утримується в цьому положенні (наприклад, «хрест» на кільцях, упор лежачи на підлозі, ноги на гімнастичній стінці вище плечей).

Мішаний упор — різновид упору, при якому гімнаст має додат­кову опору об прилад чи підлогу якоїсь частини тіла, найчастіше ніг.

Сід – таке положення гімнаста, коли опори руками об підлогу немає. Розрізняють сід ноги нарізно й сід на стегні на брусах; при цьому гімнаст тримається руками за прилад.

Підйом – перехід в упор з вису або з нижчого упору.

Спад – перехід з упору у вис або в нижчий упор.

Розмахування – маятникоподібний рух окремих частин тіла або всього тіла відносно приладу.

Мах – маятникоподібний рух окремих частин тіла відносно ін­ших або всього тіла відносно приладу в одному напрямі.

Розкачування – маятникоподібний рух тіла разом з приладом.

Перемах – переміщення однієї або обох ніг через прилад.

Схрещування – два перемахи, виконані назустріч один одному.

Коло – рух по замкнутій кривій.

Поворот – обертальний рух тіла навколо вертикальної осі.

Оберт – коловий обертальний рух навколо осі приладу.

Викрут – швидкий перехід з вису ззаду у вис і, навпаки, вна­слідок обертального руху в плечових суглобах.

Стрибок – зліт після відштовхування ногами або руками від точки опори.

Зіскок – стрибок з приладу.

Перекат – рух уперед або назад з послідовним доторканням частинами тіла до опори без перевертання через голову.

Переворот – коловий рух тіла через голову з проміжною опорою (терміни «підйом переворотом», «зіскок переворотом» і «переворот уперед із стойки на руках у вис на приладах» визначають лише характер виконання вправи, тобто перевертання тіла).

Сальто – повний коловий, безопірний рух з перевертанням ті­ла через голову (як правило, цій назві відповідає виконання впра­ви в групуванні, в інших випадках називають сальто зігнувшись чи прогнувшись).

Стойка – вертикальне положення тіла (головою вгору або вниз). Якщо стойка головою вгору, то до слова «стойка» нічого не додають. В інших випадках визначають вид стойки словами: на лопатках, на грудях, на плечах, на голові і на руках, на перед­пліччях, на руках, на одній руці.

4. ПРАВИЛА КОРИСТУВАННЯ ГІМНАСТИЧНОЮ ТЕРМІНОЛОГІЄЮ.

Правила гімнастичної термінології, які забезпечують її точ­ність, стислість і певною мірою доступність, можна поділити на такі:

1. правила скорочення описування вправ;

2. правила, що уточнюють запис і назву вправ;

3. правила записування і називання вправ.

Розглянемо кожну з цих правил.

4.1. ПРАВИЛА СКОРОЧЕННЯ ОПИСУВАННЯ ВПРАВ.

У зв'язку з тим, що вправи виконуються згідно з правилами, а також для стислого описування рухів в окремих випадках без шкоди для точності можна не вимовляти і не записувати деякі слова і терміни, які часто зустрічаються.

Якщо передбачено звичне виконання вправ і немає особливих вказівок щодо зміни форми, то з запису і назв вправ виключають такі слова: «з прямими руками» (рукою), «з прямими ногами» (ногою), «ноги разом», «витягнутими носками», «з прогинанням у кінці стрибка чи зіскоком з приладу» і т. д.

Не пишуться також слова:

- «ноги разом» при описуванні вихідних положень. Наприклад: треба сказати «вихідне положення – руки на пояс», а не «руки на пояс, ноги разом»;

- «долонями вниз» у положенні руки в сторони і «долонями все­редину» в положенні руки вниз, уперед, угору;

- «дугами вперед», коли треба підняти руки вгору з положення руки вниз, і навпаки;

- «дугами», «дугою», якщо рухи здійснюються найкоротшим спо­собом. Наприклад, з вихідного положення руки вниз треба пере­вести в положення руки в сторони. Слід сказати просто «руки в сторони», а не «дугами назовні руки в сторони». Якщо пропону­ється інший напрям руху, наприклад, коли треба перевести руки в сторони, але спочатку підняти їх уперед, слід сказати: «дугами вперед руки в сторони»;

- «тулуб» при виконанні нахилів. Але при поворотах слово «ту­луб» повинно залишитися в записі і в назві. Наприклад, правиль­ний запис: «нахил уперед», але «поворот тулуба направо»;

- «нога» при виконанні перемахів. При виконанні вільних вправ у деяких випадках слово «нога» може бути в записі збережене;

- «зігнувшись» при виконанні нахилів, але слово «прогнувшись» у записі залишається;

- «підняти», «виставити», «опустити» при виконанні рухів ногами і руками;

- «нога» у виразах: «права (ліва) нога ззаду, спереду, в сторо­ну, на носку» при виконанні кроків уперед, назад чи в сторону. Приклад правильного запису: «крок правою вперед» або «крок пра­вою в сторону» і т. д.;

­- «поздовжньо» і «поперек», якщо для прикладу характерне те чи інше положення. Так, наприклад, виключаються слова: «на пере­кладині, поздовжньо», «на низьких брусах і колоді – поперек»;

- «вперед» при виконанні перемаху;

- «хватом за ручки» при описуванні вихідних положень перед виконанням вправ на коні.

Так само виключають слова, що визначають кінцеві положення рухів, якщо без вказівок опис буде зрозумілим. Наприклад: вико­нуючи підйоми правою (лівою), на правій (лівій) нозі, немає по­треби вставляти слова «в упор правою» або «в упор» при вико­нанні всіх підйомів на всіх приладах.

У тих випадках, коли вправу можна виконати в різні кінцеві положення, слід визначити, в які саме положення. Крім простого упору, наприклад, з вису зігнувшись на брусах, можна виконати підйом розгином в упор на руках і в упор; тоді в першому випад­ку треба сказати «підйом розгином в упор на руках», а в друго­му – «підйом розгином».

Не називають і слів, що визначають напрям рухів, якщо мож­ливий тільки один напрям. Наприклад, не треба говорити: «з вису зігнувшись махом назад викрут уперед»; досить сказати «викрут уперед».