Золя. Дамське Щастя.

Історико-культурний аспект- Позитивізм, створений французьким філософом О. Кантом , пропонував "середній" (між ідеалізмом та матеріалізмом) шлях філософського розвитку.

Фактично філософська концепція О. Канта, Г. Спенсера та інших представників позитивізму стимулювала інтерес до біологічної природи людини, проблем спадковості, якими захоплювалися представника натуралізму. Поширений у мистецтві Франції у другій половині XIX ст. натуралізм (Мопассан, Золя, брати Ж. і Е. Гонкур) спирався на традиції позитивістської філософії. Художня інтелігенція виявляє великий інтерес до професійної філософії, складаються тісні особисті контакти між філософами, психологами й митцями. Ця традиція закладала ґрунт для поширення нових ідей та їхнього безпосереднього впливу на художні пошуки.

Визнаним ідеологом натуралізму вважають видатного французького письменника Еміля Золя. Е. Золя наполягає на свободі мистецтва, відмежовується від О. Бальзака як мораліста й бачить мету творчості у вірності фактові, у використанні природничих наук як методологічної основи мистецького твору.

Світоглядно-естетичний аспект- Натуралісти намагалися "об’єктивно" відтворювати дійсність, старанно підбирати факти, особливо прискіпливою увагою ставилися до випадків хворобливого психічного стану людини, аморальної поведінки, "поганої" спадковості тощо. Теми «поганої» спадкоємності, свідомий акцент на аналізі патології особистості широко подані в серії романів Е. Золя «Ру-гон-Маккари», у якій найбільш послідовно втілені теоретичні принципи натуралізму.

Позитивізм і дарвінізм відчутно вплинули як на умонастрої тогочасного суспільства, так і на стилістику художньої творчості, яка чим далі сильніше асоціювалася з науковою діяльністю, з «духом і літерою» природничих наук. Прагнення до об’єктивного та міметичного («як у житті») зображення героїв і подій, до практично наукового дослідження, документування та аналізу життєвих явищ, зокрема й до вивчення механізмів впливу суспільства на формування особистості, помітні в багатьох творах письменників-реалістів. Натуралізм проголошує предметом мистецтва процес спостереження над «усією людиною», про яку слід сказати «всю правду». Проте це завдання мистецтва інтерпретувалося досить обмежено – лише через наголос на сфері фізіології людини, на властивій їй біологічній боротьбі за існування, на фатальній залежності людини від спадкових факторів. Наслідком такого розуміння мистецтва стало руйнування напрацьованої віками понятійно-категоріальної системи його осмислення. Так, натуралісти відмовилися від мистецтвознавчих понять «умовність», «типізація», а аналіз й оцінку зображуваного підміняли фотографічною точністю відтворення життєвих фактів.

Жанрова специфіка- Импрессионистическая поэтика вполне подходила под теорию натурализма. Натурализм стремился прежде всего выражать природу, но во впечатлении от нее. Он требовал правдивости, верности натуре, но это означало верность первому впечатлению. А впечатление зависит от конкретного темперамента, оно субъективно и мимолетно. Поэтому в литературе, как и в живописи, использовались крупные мазки: одна интонация, одно настроение, замена глагольных форм назывными предложениями, замена обобщающих прилагательных причастиями и деепричастиями, выражающими процесс, становление. Объект давался в чьем-то восприятии, но и сам воспринимающий субъект растворялся в объекте. В своих романах Э.Золя создавал целые полотна, сотканные из запахов, звуков, зрительных восприятий (описание сыров в Чреве Парижа, выставка белых тканей в Дамском счастье). Если герой смотрит на один и тот же предмет в разных состояниях, сам этот предмет словно изменяется. Точно так же в живописи импрессионистов один и тот же пейзаж получал разное отражение в сериях картин, поскольку изменяющиеся свет и состояние художника приносили новый образ этого пейзажа.

Поети кальні особливості- На людину прогрес впливає позитивно.

Людина має нарощувати інтелект.

Фаза формування споживальницького суспільства.

Урбаністична культура.

НТР пов’язана із задоволенням біологічних людських потреб → розважальна сфера → деградація людини.

Основна мета людини – отримання насолоди, задоволення біологічних тілесних потреб.

Виникнення супермаркетів як спроба задоволення потягу до споживання:

- «Ці пасажі – новітній винахід індустріального комфорту, це проходи, облицьовані мармуром, що знаходяться під скляним дахом, власники яких об’єдналися для такого підприємства».

- першою передумовою виникнення пасажів був початок використання металевих конструкцій у будівництві; вперше в архітектурі з’являється штучних будівельний матеріал – залізо; прийнято уникати використання заліза за будівництва житлових будинків і використовувати його в пасажах, виставкових залах, вокзалах, - будівлях, які призначені для тимчасового перебування;

- розширюється архітектонічна сфера скла.