5. Вимоги до складання та оформлення звіту

По закінченні практики студент зобов'язаний представити на кафедру безпосередньому науковому керівнику наступні матеріали:

1. Повністю заповнений щоденник практики з відзивом керівника від підприємства, що завіряється відповідними печатками.

2

_____________________________________

*) У цьому роздiлi автори цих рекомендацiй додержуються ДСТУ 3008-95. Документацiя. Звiти у сферi науки i технiки.

. Звіт про виробничу та переддипломну практику, виконаний у відповідності з її програмою (календарним графіком) та завірений підписами керівників практики та печаткою бази практики, в якому окремим розділом повинно бути виділене індивідуальне завдання у вигляді розроблених пропозицій щодо вдосконалення діяльності підприємства, запропонований у дослідженні комплекс розробок з використанням комп'ютерних технологій.

3. Звіт про практику виконується у друкованій формі (перший примірник) в обсязі 60-70 сторінок.

Робота виконується на стандартних аркушах бiлого паперу форматом 210х297 мм. Текст роботи друкується на компьютерi через півтори iнтервали на одному боцi кожного аркуша.

Необхiдно пам’ятати про розмiри полів, що залишаються вiльними: лiве поле - 30 мм, праве - 15 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - 20мм.

Уся робота має наскрізну нумерацiю. Починається нумерацiя з титульного аркуша, хоча номер ставиться починаючи зі змiсту. Номер сторiнки проставляється у правій верхнiй частинi аркушу без крапки арабськими цифрами.

Складові частини звіту наступні:

1. Титульний лист (додаток 1).

2. Зміст звіту:

Варіантами змістовних модулів, які оцінюються при захисті звіту з практики, можуть бути елементи стандартизованого завдання на практику, результати виконання яких знаходять своє відображення у відповідних розділах звіту:

- Загальна характеристика підприємства: ступінь розкриття економічних та правових засад діяльності підприємства (установи, організації), обізнаність щодо основних напрямків його роботи, номенклатурної продукції (послуг, робіт), глибини та широти аналізу показників, які дають найбільш загальне уявлення про стан суб’єкта господарювання.

- Аналіз організаційної структури та методів управління підприємством: ступінь розкриття основних елементів організаційної структури управління підприємством (установою, організацією), характеру взаємозв’язків між ними, сутності та адекватності використовуваних методів управління цілями підприємства, оцінка характеристик лідерства.

- Аналіз техніко-економічних показників діяльності підприємства: наявність точної та об’єктивної оцінки техніко-економічного стану підприємства, обґрунтованої розрахунками відповідних показників.

- Аналіз фінансового стану підприємства: наявність точної та об’єктивної оцінки фінансового стану підприємства (установи, організації) обґрунтованої розрахунками відповідних показників.

- Аналіз зовнішнього середовища підприємства: ступінь охоплення та глибина аналізу ринкового оточення підприємства, оцінка його сильних та слабких сторін, труднощів та можливостей, оригінальність та обґрунтованість висновків щодо стратегічних та оперативних перспектив фінансово-господарської діяльності.

- Фаховий аналіз: ступінь висвітлення характеру організації фахової діяльності, обізнаність та критичний аналіз функціональних обов’язків основних фахівців, характеру їх взаємодії з іншими службами на підприємстві, точна та об’єктивна оцінка фахової діяльності на підприємстві на підставі аналізу відповідних показників.

- Індивідуальне завдання: ступінь широти та глибини розкриття теми індивідуального завдання, визначення перспектив фахової діяльності, оригінальність та обґрунтованість рекомендацій щодо розвитку певного аспекту фахової діяльності.

- Аналіз заходів щодо забезпечення охорони праці на підприємстві: ступінь обізнаності щодо основних прав та обов’язків посадових осіб з охорони праці, наявність оцінки служби охорони праці на підприємстві, її функцій, основні завдання та планування роботи. Аналіз створення, обладнання та оформлення кабінетів з охорони праці, пропаганда безпечної роботи на підприємстві.

3. Перелік літератури, що використовувалась студентами у процесі написання звіту.

4. Додаток (зразки, форми, графіки, таблиці та інший матеріал, що ілюструє функціонування підприємства).

Всі розділи звіту про практику мають мати рубрікацію та найменування, що відповідає змісту.

Рисунки, схеми, таблиці, діаграми тощо, що виконані самостійно студентом у процесі дослідження та аналізу об'єкту, повинні бути розміщені у тексті звіту за місцем їх згадування.

Структура i правила оформлення

Заголовки структурних елементiв звіту слiд розташовувати посерединi рядка без крапки у кiнцi та друкувати прописними лiтерами без пiдкреслення.

Заголовки пiдроздiлiв та пунктiв (параграфiв) слiд починати з абзацного вiдступу та друкувати з прописної лiтери без пiдкреслення та без крапки у кiнцi.

Вступ та висновок у змiстi не нумеруються. Не допускається дублювання питань у рiзних роздiлах i параграфах.

Кожний роздiл та параграф мають заголовки. Слово «роздiл» та «параграф» перед змiстовим заголовком не пишуться. Роздiли з основним змiстом нумеруються арабськими цифрами. Параграфи мають нумерацiю всерединi кожного роздiлу. Для кожного параграфа спочатку вказується номер роздiлу, а потiм номер параграфу у межах даного роздiлу. Наприклад: 3-й роздiл 4-го параграф повинен мати номер 3.4. Номери роздiлiв роботи та параграфiв ставляться перед заголовками. Кожний роздiл звiту повинен починатися з нової сторiнки. Вiдстань вiд заголовку до тексту повинна дорiвнювати двом iнтервалам мiж рядками тексту.

Текст рукопису повинен бути розбитий на абзаци. Це полiпшує читання та показує, що автор у своєму викладi переходить до нової думки, нового ствердження. Не можна надто членувати текст та вiдокремлювати одну фразу вiд iншої, якщо мiж ними iснує тiсний змiстовий зв’язок.

Правила оформлення iлюстрацiй. Усi наочнi матерiали (таблицi, графiки, схеми, рисунки, дiаграми та ін.), якi розташовують на окремих сторiнках роботи, включають у загальну нумерацiю.

Iлюстрацiї (крiм таблиць) позначаються словом «Рис.» i нумеруються послiдовно арабськими цифрами у межах роздiлу, за винятком iлюстрацiй, що приведенi у додатках.

Номер iлюстрацiї має складатись з номеру роздiлу та порядкового номеру iлюстрацiї у межах даного розділу, якi роздiляються крапкою. Наприклад, «Рис. 1.2.» (другий рисунок першого роздiлу).

Iлюстрацiї слiд намагатися розташовувати так, щоб їх було зручно розглядати без повороту тексту або з поворотом за годинниковою стрiлкою та розташовувати зразу ж пiсля посилання на них.

Iлюстрацiї повиннi мати найменування. При необхiдностi їх забезпечують пояснюючими даними (пiдрисунковим текстом). Найменування iлюстрацiї та пояснюючi данi розташовуються пiд ілюстрацією.

Оформлення таблиць. У кожному звіті студенту доводиться користуватися цифровими даними, що характеризують тi або iншi економiчнi явища та факти. Якщо цих даних мало, то їх перераховують у текстi за ходом викладення матерiалу, якщо багато - подають у таблицях. Важливо правильно та наочно складати таблицю, тодi вона глибоко розкриває змiст будь-якого процесу, явища.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком тих, що розміщені в додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті розміщують напис „Таблиця” із зазначенням її номера, який складається з номера розділу i порядкового номера таблиці у межах даного розділу, між якими ставиться крапка: наприклад, „Таблиця 2.3” (третя таблиця другого розділу). Назва таблиці міститься нижче, по центру сторінки.

У разі перенесення таблиці на іншу сторінку у правому верхньому куті над подальшими частинами пишеться: наприклад, „Продовження табл. 2.3”.

У таблицях слід обов’язково зазначати одиницю виміру. Якщо всі одиниці виміру є однакові для всіх показників таблиці, вони наводяться у заголовку. Одиниці виміру мають наводитися у вiдповiдності до стандартів. Числові величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Заголовки колонок таблиць починаються з великої літери.

Посилання у тексті на таблиці пишуть скорочено: наприклад, „у табл. 1.2”. У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації необхідно вживати скорочене слово „дивись”: наприклад, „див. табл. 1.2”.

Данi таблиць необхiдно аналiзувати, встановлюючи закономiрнiсть розглянутого економiчного явища: зменшилось або збiльшилось число на стiльки-то вiдсоткiв, полiпшився або погiршився показник та що це дає для розкриття сутностi розглянутого питання.

Оформлення списку лiтератури. З особливою увагою слiд вiднестись до групування лiтератури у списку та правилам опису друкованих творiв, що включаються до списку.

Правила бiблiографiчного описання друкованих творiв встановленi стандартом ДСТУ 7.1 - 84.

1. Петришин О. Громадянське суспільство і держава: питання взаємовідносин / Петришин О. // Вісник академії правових наук України, – 2006. – № 4. – С. 3-12.

2. Політична система і громадянське суспільство: європейські і українські реалії: моногр. / [за заг. ред. А. І. Кудряченка]. – Київ: НІСД, 2007. – 396 с.

Про звернення громадян: Закон України від 02.10.1996 № 393 // Відомості Верховної Ради, 1996. – № 47. – С.256..

Пiсля списку лiтератури йдуть додатки, якi забезпечуються заголовками та послiдовно нумеруються.

Звіт повинен мати тверду палітурку.