Порівняльний аналіз констатувального та контрольного етапів дослідження.
Після проведення формувальної частини експерименту нами було проведено контрольне дослідження за тими ж методиками, що і при проведенні констатувальної частини експерименту. Узагальнені результати контрольного дослідження представлені в таблиці 2.2
Таблиця 2.2Узагальнені результати контрольного етапу діагностики
Назва методики ⁄ Рівень |
"Виключення понять" |
"Послідовність подій" |
||
Х. |
Д. |
Х. |
Д. |
|
Високий |
50 % |
55 % |
34 % |
55 % |
Середній |
34 % |
33 % |
66 % |
45 % |
Низький |
16 % |
12 % |
0 % |
0 % |
Порівняння отриманих результатів з методик до та після проведення формувальної частини експерименту візуально зображено на рис. 2.2 та 2.3.
Рис. 2.2 Діаграма узагальнених результатів, отриманих за методикою «Виключення понять»
Рис. 2.3 Діаграма узагальнених результатів, отриманих за методикою «Послідовність подій»
Як видно з наведених результатів, можна зробити висновок про значне поліпшення логічних процесів у дітей, в тому числі процесів аналізу, синтезу, класифікації. Збільшилося число дітей, що показують високий рівень виконання завдань, у хлопчиків ці показники значно покращилися. Це може свідчити про ефективність запропонованої нами системи вправ на розвиток логічного мислення. Проте, необхідно і надалі розробляти і вдосконалювати прийоми та методи розвитку логічного мислення на уроках читання, в залежності від індивідуальних властивостей і особливостей кожного окремо взятого учня. Багато чого також буде залежати від педагога, від того, чи буде він враховувати особливості пізнавальних процесів школярів і застосовувати прийоми розвитку логічного мислення в ході пояснення і закріплення матеріалу, чи буде він будувати свої уроки на яскравому, емоційно забарвленому оповіданні або читанні тексту підручника, і від багатьох інших фактів.
Висновки до другого розділу.
1. З метою дослідження рівня розвитку логічного мислення нами була проведена комплексна діагностика. Дослідження розвитку логічного мислення проводилося на базі 2-В класу Гімназії №31 м. Черкас. Кількість респондентів 30 осіб (учні 7-8 років, з них 8 дівчаток та 22 хлопчика). Діагностична програма включила в себе такі методики: методика "Виключення понять", методика "Послідовність подій".
2. Отримані результати діагностик показали, що кращі результати були показані при виконанні методики "Послідовність подій", так, високий рівень виконання завдань даної діагностики показали 44% хлопчиків і 17% дівчаток, середній рівень – 50% хлопчиків і 56% дівчаток і низький рівень – 33 % хлопчиків, у дівчаток даного показника не було. Виконання завдань методики "Виключення понять" викликало утруднення в основному у хлопчиків, так, високий рівень показали 17% хлопчиків і 33% дівчаток, середній рівень – 17% хлопчиків і 56% дівчаток і низький рівень – 66% хлопчиків і тільки 11% дівчаток.
3. Формувальний експеримент здійснювався протягом 3 тижнів на уроках читання у вигляді спеціально-підібраних завдань на розвиток логічного мислення у дітей молодшого шкільного віку.
4. Аналіз результатів контрольної діагностики дозволив зробити висновок про значне поліпшення логічних процесів у дітей, в тому числі і процесів аналізу, синтезу, класифікації. Збільшилося число дітей, що показують високий рівень виконання завдань, у тому числі у хлопчиків ці показники значно покращилися. Отже, можна вважати мету нашої роботи досягнутою, а завдання – виконаними.