4. Кількісна оцінка техніко-тактичної майстерності

Техніко-тактичну майстерність, або рухову культуру людини визначають:

1) обсяг техніки і тактики;

2) різнобічність техніки і тактики;

3) ефективність і раціональність техніки і тактики;

4) освоєння техніки і тактики.

Обсягом техніки називається сукупність технічних прийомів, якими володіє людина. Обсяг тактики – сукупність тактичних варіантів, якими володіє чи спортсмен спортивний колектив.

Для контролю за обсягом техніки і тактики служать шкали найменувань.

У кожнім виді рухової діяльності свій арсенал технічних прийомів і тактичних варіантів. Обсяг техніки і тактики звичайно складає частина цього арсеналу.

Лише майстерно підготовлена людина володіє усіма багатствами техніки і тактики. Але і він реалізує усі свої техніко-тактичні можливості (загальний обсяг техніки і загальний обсяг тактики) тільки в спокійній обстановці. У стресовій ситуації (наприклад, на спортивних змаганнях) використовується тільки змагальний обсяг техніки і тактики, що складає частину загального обсягу. Наприклад, в арсеналі боротьби самбо кілька сотень прийомів. Але навіть майстер спорту в досконалості володіє лише десятками з них. На відповідальних змаганнях він застосовує декілька найбільш відпрацьованих прийомів, а завершує сутичку, як правило, одним чи двома коронними прийомами.

У практичній діяльності педагог намагається наблизити загальний обсяг техніки і тактики своїх учнів до техніко-тактичного арсеналу даного виду спорту і, крім того, прагне збільшити змагальний обсяг техніки і тактики. Досягається це розучуванням нових прийомів і освоєнням уже розучених, у процесі чого підвищується різнобічність, ефективність і освоєння техніки і тактики.

Технічний арсенал кожного виду спорту складається з груп технічних елементів. Наприклад, техніка боротьби містить у собі прийоми боротьби в стійці й у партері. А обсяг техніки гімнаста складається з технічних елементів, виконуваних на різних снарядах. Техніка називається різнобічною, якщо в обсязі техніки рівною мірою представлені технічні прийоми з різних груп.

І тактика є різнобічною тільки у випадку , якщо в об’єм тактики входять тактичні варіанти з різних груп. Наприклад, перед бігуном або плавцем стоять одна з двох задач, що вимагають різної тактики:

1) показати найкращий для себе результат (тактика рекорду);

2) перемогти (потрапити в число призерів, фіналістів) незалежно від того, який буде показаний результат (тактика перемоги).

Різнобічно підготовленим у тактичному відношенні є той спортсмен, хто зуміє і викластися, установлюючи рекорд, і перемогти конкретного суперника.

Також і тактику в ігрових видах спорту можна тільки тоді назвати різнобічною, якщо спортсмен чи команда однаково добре володіє тактичними варіантами гри в захисті й у нападі.

Подібно обсягу, різнобічність техніки і тактики поділяється на загальну (яка демонструється у звичайних умовах) і змагальну (характерну для стресових ситуацій).

Ефективність техніки рухових дій і ефективність тактики рухової діяльності – це ступінь відповідності техніки і тактики конкретної людини обраному критерію оптимальності. Інакше кажучи, найбільш ефективний варіант техніки (і тактики) – це індивідуально-оптимальний варіант.

Індивідуально-оптимальні варіанти техніки і тактики дотепер знаходили досвідним шляхом. Сучасні обчислювальні машини дають можливість моделювати рухову діяльність і в наочній формі одержувати зображення оптимальної чи техніки тактики (рис. 2.6., 2.7).

При біомеханічному контролю за колективами людей, що займаються фізкультурою, ефективність рухової діяльності оцінюється за ступенем наближення техніки і тактики не до індивідуально-оптимальному, а до раціонального варіанту. Така ситуація має місце на уроках фізкультури в школі та при проведенні занять з групами здоров’я.

Раціональним називається той варіант техніки або тактики, що є найкращим для більшості людей в тій чи іншій віковій або кваліфікаційній групі.

До раціональних варіантів техніки й тактики, як до еталонів, прагнуть при навчанні новачків.

Наступний показник, що характеризує рухову майстерність людини – опанованість техніки й тактики. Опанованістю техніки й тактики називається їхня стабільність у стандартних умовах й стійкість в ускладнених умовах.

Опанованість кількісно оцінюється за зниженням ефективності техніки й тактики в ускладнених умовах у порівнянні з комфортними.

Як і ефективність, опанованість техніки й тактики у більшості випадків вдається виміряти за шкалами відносин.