
- •Лекція № 2 Тема:. Основи біомеханічного контролю
- •1. Виміри у біомеханіці.
- •2. Шкали вимірів і одиниці вимірів.
- •3. Біомеханічні характеристики
- •Класифікація біомеханічних характеристик та їх одиниці вимірювання
- •4. Кількісна оцінка техніко-тактичної майстерності
- •5. Точність вимірювань.
- •6. Тестування та педагогічне оцінювання у біомеханіці.
- •7. Якість тесту.
- •8. Педагогічне оцінювання.
- •9. Тестування рухових якостей.
- •Шкала оцінок результатів дітей, підлітків та юнаків у віці 10-18 років з удару ногою по м’ячі на відстань
- •9. Тестування рухових якостей.
- •Способи тестування витривалості, еквівалентні згідно правилу оборотності рухових завдань
- •Шкала для оцінювання швидкісно-силових якостей за висотою вертикального стрибка у положенні руки за головою
- •Автоматизація біомеханічного контролю.
- •10.1. Датчики біомеханічних характеристик.
- •10.2. Телеметрія та методи реєстрації біомеханічних характеристик.
- •10.3. Біомеханічний контроль та еом
- •Шкала оцінок результатів дітей, підлітків та юнаків у віці 10-18 років з удару ногою по м’ячі на відстань
Лекція № 2 Тема:. Основи біомеханічного контролю
План:
Виміри у біомеханіці.
Шкали вимірів і одиниці вимірів.
Біомеханічні характеристики.
Кількісна характеристика техніко-тактичної майстерності.
Точність вимірювань.
Тестування та педагогічне оцінювання у біомеханіці.
Якість тесту.
Педагогічне оцінювання.
Тестування рухових якостей.
Автоматизація біомеханічного контролю:
10.1. Датчики біомеханічних характеристик;
10.2. Телеметрія та методи реєстрації біомеханічних характеристик;
10.3 Біомеханічний контроль та ЕОМ.
1. Виміри у біомеханіці.
Рухова майстерність людини, її уміння в будь-яких умовах рухатися швидко, точно і красиво, залежить від рівня фізичної, технічної, тактичної, психологічної і теоретичної підготовленості. Ці п'ять факторів культури рухів є ведучими й у спорті, і у фізичному вихованні школярів, і при заняттях масовими формами фізкультури. Для удосконалювання рухової майстерності і навіть для збереження його на колишньому рівні необхідний контроль за кожним з названих факторів.
Об'єктом біомеханічного контролю служить моторика людини, тобто рухові (фізичні) якості і їхні прояви. Це означає, що в підсумку біомеханічного контролю ми одержуємо знання:
1) про техніку рухових дій і тактику рухової діяльності;
2) про витривалість, силу, швидкість, спритності і гнучкості, належний рівень яких є необхідною умовою високої техніко-тактичної майстерності'.
Можна сказати ще простіше: біомеханічний контроль дає відповідь на три питання:
Що робить людина?
Наскільки добре вона робить це?
Завдяки чому вона це робить?
Процедура біомеханічного контролю відповідає наступній схемі:
Контроль = тестування + оцінювання результатів
Людина стає об'єктом виміру з раннього дитинства. У немовляти вимірюють зріст, вагу, температуру тіла, тривалість сну і т.д. Пізніше, у шкільному віці, у число вимірюваних перемінних включаються знання й уміння. Ніж доросліше людина, чим ширше коло його інтересів, тим чисельніше і різноманітніше характеризують його показники. І тим складніше здійснити точні виміри. як, наприклад, вимірити технічну і тактичну підготовленість, красу рухів, геометрію мас людського тіла, силу, гнучкість і т.п.? Про це розповідається в дійсному розділі.
2. Шкали вимірів і одиниці вимірів.
Шкалою виміру називається послідовність величин, що дозволяє установити відповідність між характеристиками досліджуваних об'єктів і числами. При біомеханічному контролі найчастіше використовують шкали найменувань, відносин і порядку.
Шкала найменувань – найпростіша з усіх. У цій шкалі числа, букви, слова чи інші умовні позначки виконують роль ярликів і служать для виявлення і розрізнення досліджуваних об'єктів. Наприклад, при контролі за тактикою гри футбольної команди польові номери допомагають пізнати кожного гравця.
Числа чи слова, що складають шкалу найменувань, дозволяється змінювати місцями. І якщо їх без збитку для точності значення вимірюваної перемінної можна змінювати місцями, то цю перемінну варто вимірювати по шкалі найменувань. Наприклад, шкала найменувань використовується при визначенні обсягу техніки і тактики (про це розповідається в наступному розділі).
Шкала порядку виникає, коли складову шкалу числа упорядковані по рангах, але інтервали між рангами не можна точно вимірити. Наприклад, знання по біомеханіці чи навички й уміння на уроках фізкультури оцінюються по шкалі: “незадовільно“ – “задовільно” – “добре” – “відмінно”. Шкала порядку дає можливість не тільки установити факт рівності чи нерівності вимірюваних об'єктів, але і визначити характер нерівності в якісних поняттях: “менше”, “гірше”. Однак на питання: “На скільки більше?”, “На скільки краще?” – шкали порядку відповіді не дають.
За допомогою шкал порядку вимірюють “якісні” показники, що не мають строгої кількісної міри (знання, здатності, артистизм, красу і виразність рухів тощо).
Шкала порядку нескінченна, і в ній немає нульового рівня. Це й зрозуміло. Якою б неправильною не була, наприклад, хода чи постава людини, завжди можна зустріти ще гірший варіант. І з іншого боку, якими б красивими і виразними не були рухові дії гімнастки, завжди знайдуться шляхи зробити їх ще прекрасніше.
Шкала відносин є найбільш точною. У ній числа не тільки упорядковані по рангах, але і розділені рівними інтервалами – одиницями виміру. Особливість шкали відносин полягає в тому, що в ній визначене положення нульової точки.
По шкалі відносин вимірюють розміри і масу тіла і його частин, положення тіла в просторі, швидкість і прискорення, силу, тривалість тимчасових інтервалів і багато інших біомеханічних характеристик. Наочними прикладами шкали відносин є: шкала ваги, шкала секундоміра, шкала спідометра.
Шкала відносин точніше шкали порядку. Вона дозволяє не тільки довідатися, що один об'єкт виміру (технічний прийом, тактичний варіант тощо) краще чи гірше іншого, але і дає відповіді на питання, на скільки краще і в скільки разів краще. Тому в біомеханіці намагаються застосовувати саме шкали відносин і з цією метою реєструють біомеханічні характеристики.