Іі рівень

№№

питань

№№ варіантів

Кількість балів за правільне рішення

1, 5, 9, 13, 17, 21, 25, 29

2, 6, 10, 14, 18, 22, 26, 30

3, 7, 11, 15, 19, 23, 27, 31

4, 8, 12, 16, 20, 24, 28, 32

Питання І рівня складності

1

2

1

3

3

1

2

3

3

3

3

1

3

2

1

3

1

1

4

3

3

2

2

1

5

1

3

1

1

1

6

1

3

2

3

1

7

3

2

1

2

1

8

1

3

2

2

1

9

3

3

3

2

1

10

3

3

3

3

1

11

2

3

1

1

1

12

3

3

3

1

1

13

1

3

2

3

1

14

2

3

3

1

1

15

3

3

2

3

1

16

1

2

3

1

1

17

3

1

2

3

1

18

2

2

3

2

1

19

2

3

1

2

1

20

3

1

2

3

1

21

3

3

2

1

1

22

1

3

2

3

1

Питання ІІ рівня складності

23

Бій – основна форма тактичних дій військ, являє собою організовані та узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр з'єднань, частин та підрозділів з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів та виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу.

Сучасний загальновійськовий бій ведеться об'єд­наними зусиллями всіх військ, які беруть в ньому участь, із застосуванням танків, бойових машин піхоти (броне­транспортерів), артилерії, засобів протиповітряної оборони, літаків, вертольотів, іншого озброєння та техніки.

Сучасний загальновійськовий бій характеризується рішучістю, напруженістю, швидко­плинністю і динамічністю бойових дій, їх наземно-по­вітряним характером, одночасною могутньою вогневою дією на велику глибину, застосуванням різноманітних способів виконання бойових завдань та швидким пере­ходом від одних видів бойових дій до інших.

Основними видами загальновійськового бою є оборона і наступ.

2,6

24

Передбойовий порядок – шикування взводу під час дій у пішому порядку для пересування в колонах відділень, розчленованих по фронту (в лінію відділень), з метою скорочення часу на розгортання в бойовий порядок, меншої уразливості від ударів усіма видами зброї.

Бойовий порядок – шикування підрозділів для ве­дення бою.

Охоплення – маневр, який здійснюється з метою виходу для удару у фланг против­нику.

Відхід – маневр, який застосовується з метою виводу своїх підрозділів із-під удару противника і заняття більш вигідного положення.

2,6

25

Оборона має на меті відбити наступ переважаючих сил противника, завдати йому максимальних втрат, утримати важливі райони (об'єкти) місцевості і тим самим створити сприятливі умови для переходу в наступ.

Наступ проводиться з метою розгрому (знищен­ня) противника і оволодіння важливими районами (рубежами, об'єктами) місцевості.

Марш – організоване пересування підрозділів в колонах по дорогах та колонних шляхах з метою своєчас­ного виходу в призначений район або на вказаний рубіж.

Розвідка організовується і ведеться за будь-яких умов обстановки з метою добування відомостей про противника і місцевість в районі майбутніх дій.

2,6

26

Основними вимогами, які ставляться до розвідки, є цілеспрямованість, безперервність, активність, оператив­ність, потайність, достовірність і точність визначення координат об'єктів (цілей), які розвідуються.

Привали та денний (нічний) відпочинок признача­ються для перевірки стану озброєння і техніки, їх технічного обслуговування, приймання їжі та відпочинку особового складу.

Механізованому взводу в наступі вказуються об'єкт атаки і напрямок продовження наступу.

Опорний пункт механізованого взводу складаєть­ся із позицій відділень, вогневих позицій бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і приданих вогневих засобів.

2,6

27

Управління підрозділами полягає в цілеспрямованій роботі командира взводу щодо підтримання бойової готовності взводу, підготовки його до бою і керівництва ним під час виконання завдань, які поставлені.

Командир взводу несе повну од­ноособову відповідальність за бойову готовність, підготовку взводу, озброєння і техніки до бою та успішне виконання бойового завдання в установлені терміни, а також за виховання, військову дисципліну та морально-психологічний стан особового складу.

В бою командир взводу зобов'я­заний стежити за ходом бою, вести розвідку противника, своєчасно ставити завдання підлеглим, уміло вико­ристовувати всі вогневі засоби, а також результати вогневого ураження противника.

Командир взводу, одержавши бойове завдання, з'ясовує його, оцінює обстановку, приймає рішення, проводить рекогносцировку, віддає бойовий наказ, організовує взаємодію, бойове забезпечення і управління, підготовку особового складу, озброєння і техніки до бою, потім перевіряє готовність взводу до виконання бойового завдання і в установлений час доповідає про це командиру роти.

2,6