3.1. Принципи побудови системи державних органів управління та нагляду за безпекою життєдіяльності.

Система державних органів управління та нагляду передбачає створення центральних органів на рівні міністерств та держнаглядів, що передбачені від­повідними законодавчими актами на рівні Законів України. Відповідно до центральних органів створені регіональні (територіальні) органи, що займають­ся практичною роботою в межах своїх регіонів (територій).

Принцип системи державного управління безпекою життєдіяльності щодо галузі та регіону є дворівневим. Верхній рівень системи - загальнодержавне управління, що здійснюється вищезгаданими органами. Нижній рівень системи - регіональне і галузеве управління здійснюється відповідно місцевою держав­ною адміністрацією, радами народних депутатів і галузевими міністерствами. В свою чергу, регіональне управління, залежно від адміністративно-територіального розподілу, може здійснюватися на обласному, міському, ра­йонному і селищному рівні.

Система управління безпекою життєдіяльності на підприємствах, залежно від їх відомчої підпорядкованості може бути три- чи чотирирівневою. Крім ви­щезгаданих двох рівнів, тут необхідно виділити управління на рівні об'єднань підприємств і на рівні самого підприємства. Для системи управління характер-

ним є те, що вищі і нижчі рівні управління можуть взаємодіяти між собою як через проміжний рівень, так і безпосередньо.

3.2. Принципи забезпечення безпеки життєдіяльності.

Захист населення і територій є системою загальнодержавних заходів, які реалізуються центральними і місцевими органами влади.

Рівень національної безпеки не може бути достатнім, якщо в загальнодер­жавному масштабі не буде вирішено завдання захисту населення, об'єктів еко­номіки, національного надбання від надзвичайних ситуацій техногенного, при­родного або іншого характеру.

Загрози життєво важливим інтересам громадян, держави, суспільства по­діляються на зовнішні та внутрішні і виникають під час надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та воєнних конфліктів.

Зовнішні загрози безпосередньо пов'язані з безпекою життєдіяльності на­селення і держави у разі розв'язання війни або локальних збройних конфліктів, виникнення глобальних техногенних екологічних катастроф за межами України (на землі, в навколоземному просторі), які можуть спричинити негативний вплив на населення та територію держави.

Внутрішні загрози пов'язані з надзвичайними ситуаціями техногенного і природного характеру, або можуть бути спровоковані терористичними діями.

Основні принципи забезпечення безпеки життєдіяльності населення в ме­жах діючого законодавства України:

а). Встановлення основних пріоритетів охорони навколишнього середовища, б). Визначення стратегії і тактики гармонійного розвитку виробничого та природничого потенціалу на рівні:

• роботи галузей виробництва;

• вирішення питань в галузі використання, поховання і регенерації відходів;

• військової діяльності і конверсії військово-промислового комплексу;

• забезпечення державної системи екологічного моніторингу.

г). Формування єдиної державної системи запобігання травмуванням, захво­рюванням, аваріям, катастрофам та надзвичайним ситуаціям і реагування на них.

д). Визначення і реалізація основних заходів щодо збалансованого викорис­тання і відновлення природних ресурсів.

є). Механізм реалізації основних напрямків державної політики України у сфері екологічної безпеки, безпеки праці та іншого.

Методами і заходами щодо забезпечення безпеки життєдіяльності є:

• розробка і реалізація національних програм і концепцій з питань забезпе­чення безпеки життєдіяльності населення;

• професійна підготовка фахівців і загальна підготовка населення з питань безпеки життєдіяльності;

• запровадження експертного забезпечення в безпеці життєдіяльності;

• матеріально-технічне забезпечення безпеки життєдіяльності;

• розробка і впровадження інфраструктури безпеки життєдіяльності різних рівнів за регіональним принципом;

• стимулювання науково-проектних розробок, що дозволяють підвищити рі­вень безпеки життєдіяльності.