Лекція №2. Інформаційні технології оброблення економічної інформації

План

1. Поняття декомпозиції системи

2. Забезпечувальна частина

3. Функціональна частина

4. Типова структура ФЧ АІС банка

5. Моделі реалізації функціональної системі

6. Автоматизовані робочі місця

7. Основні етапи автоматизації банку

1. Автоматизовані інформаційні системи, зокрема й у фінансово-кредитних установах, належать до класу складних, тому для проектування, створення та вивчення такої системи необхідна її декомпозиції, тобто поділу її на простіші елементи, та представлення її у вигляді складових частин. Традиційно в АІС виділяють функціональну та забезпечувальну частини (ФЧ та 34), які, у свою чергу, поділяються на простіші елементи — підсистеми, котрі також припускають подальший поділ.

2. До забезпечувальної частини системи належать об'єкти (матеріальні засоби, інструментарій, та інше) з допомогою яких виконуються функції системи, тобто реалізується функціональна її частина. Додатково виокремлюють забезпечувальні підсистеми, кожна з яких об'єднує певний вид спеціально організованих ресурсів.

Ці підсистеми розкривають суть і склад ресурсів, необхідних для функціонування АІС, тому їх перелік є типовим і практично однаковим для різних АІС. До складу забезпечувальної частини входять підсистеми технічного, математичного, лінгвістичного, правового, інформаційного, організаційно-методичного та ергономічного забезпечення.

2.1. Підсистема технічного забезпечення (ТЗ), у свою чергу, складається з чотирьох елементів.

• технічні засоби — комплекс технічних засобів (КТЗ), використовуваних для одержання, вводу, підготовки, перетворення, обробки, зберігання, реєстрації, виводу, відображення, використання та передавання даних і реалізації управляння.

• методичні та керівні матеріали щодо КТЗ.

• технічна документація, що стосується КТЗ.

• персонал, який обслуговує КТЗ.

2.2. Підсистема математичного - забезпечення (МЗ) являє собою сукупність застосовуваних математичних методів, моделей і алгоритмів.

2.3. Підсистема програмного забезпечення (ПЗ) об’єднує програми постійного користування. Наприклад системні програми, пакети прикладних програм, СУБД тощо).

2.4. Підсистема лінгвістичного забезпечення (ЛЗ) — це сукупність засобів для формалізації природної мови які використовують для опису інформації та елементів ІС.

2.5. Підсистема правового забезпечення (ПРЗ) складається з правових норм і нормативів, які пов'язані із функціонуванням АІС. Вони слугують для юридичного обґрунтування її створення й функціонування, а також визначають юридичний статус результатів її роботи.

2.6. Підсистема інформаційного забезпечення (ІЗ) складається з даних що використовуються, їх структури, та методів їх отримання, зберігання і оновлення. Тобто ця підсистема охоплює не тільки інформаційні ресурси, а також засоби їх обробки. Наприклад справила структуризації і систематизації інформації, класифікатори, моделі, формати документів т. ін.

2.7. Підсистема організаційно - методичного забезпечення (ОМЗ) — це набір прийомів, правил, та інструкцій які забезпечують створення системи та взаємодію її складових під час функціонування системи. Наприклад, до ОМЗ входить сукупність документів, які визначають організаційну структуру об'єкта автоматизації, інструкції по виконанню конкретних функції АІС, формати представлення результатів роботи кожної з підсистем АІС тощо.

2.8. Підсистема ергономічного забезпечення (ЕЗ) становить множину взаємопов'язаних вимог, спрямованих на узгодження психологічних, антропометричних, фізіологічних особливостей і можливостей людини, з одного боку, і технічних характеристик засобів автоматизації, параметрів робочого середовища на робочому місці. Наприклад рівень вологість, температури, шуму, освітлювання, опромінювання і т. п.

3. Функціональна підсистема — це відносно самостійна частина системи, яку виокремлено за певною ознакою, що відповідає конкретним функціям і завданням управління. Цю підсистему можна розглядати як самостійну систему, що характеризується певним цільовим призначенням, методичною спрямованістю обчислень і спеціалізацією робіт и т.п.. Найчастіше функціональні підсистеми утворюють за такими ознаками:

• стадіями управління, наприклад прогнозування, планування, облік і т.п.;

• елементами виробничого процесу: матеріали, грошові кошти тощо;

• апаратно-організаційною ознакою: структурні підрозділи;

• функціональною ознакою: виконувані функції, службові обов’язки.

Застосовуються й інші ознаки, пов’язані з діяльністю об'єкта автоматизації.

4. В АІС банківських установ функціональні підсистеми можна виокремлювати за ознакою управління елементами банківської діяльності: підсистема управління і проведення розрахункових, кредитних і депозитних операцій тощо. Наприклад, достатньо типовою, є слідуючи декомпозиція функціональної підсистеми система АІСБ

4.1. Підсистема управління розрахунками (основне ядро). Містить у собі 6 блоків задач: «ОДБ», «Щоденний оборотно-сальдовий баланс», «Клієнт-банк», «Бухгалтерська статистична звітність», «Облік міжбанківських електронних платежів».

4.2. Підсистема управління кредитними операціями. Охоплює декілька комплексів задач (КЗ), серед яких найбільш вагомими є: «Облік кредитних угод», «Аналіз показників за довгостроковим кредитуванням».

4.3. Підсистема управління валютними операціями. Включає в себе як мінімум 2 комплекси задач, насамперед це «Облік біржових операцій» і «Статистична звітність по валютними операціями».

4.4. Підсистема управління фінансами. Як мінімум має наступних два комплекси задач, зокрема «Облік акцій», «Аналіз стану оплати за кредитні ресурси».

4.5. Підсистема внутрішньобанківського обліку охоплює 5 комплексів задач. Це, зокрема: «Розрахунок заробітної плати», «Облік кадрів», «Облік матеріалів», «Облік основних фондів» і «Облік швидкозношуваних предметів».

4.6. Інформаційно-пошукова система (ІПС), включає бази даних законодавчих документів і внутрішніх інструкцій, документів по управлінню безпекою, тощо.

5. ФЧ може реалізуватися на різній технічній базі та з різною технологією обробки даних: централізованою, децентралізованою і змішаною.

У разі централізованої технології завдання виконують в повному обсязі безпосередньо в обчислювальному центрі (ОЦ) фахівці служб інформатики.

Децентралізована технологія реалізується на системах малих, зокрема й персональних комп'ютерів у вигляді АРМ.

Змішана технологія передбачає, що частина задач і операцій виконується на АРМ, а інша, (це здебільшого узагальнюючі операції) — в ОЦ.

Досвд показує що, децентралізована обробка даних у АІС ефективніша за централізовану, оскільки в ній забезпечується прямий доступ користувача-фахівця до ЕОМ, тобто стає можливим обробка даних без посередників (оператора, програміста, математика та інші), котрі можуть вплинути на правдивість і правильність інформації, а також знизити оперативність виконання відповідних завдань.

6. Забезпечити прямий доступ до ЕОМ і організувати децентралізовану обробку даних можна двома способами: обладнати велику ЕОМ виносними пультами і встановити їх на робочих місцях фахівців або встановити на зазначених робочих місцях персональні комп'ютери. В обох випадках функціональними елементами АІС є спеціалізовані АРМ.

В першому випадку АРМ це - термінальний пристрій, який завдяки залученню обчислювальних потужностей великої ЕОМ дає змогу виконувати інформаційне обслуговування фахівця на його робочому місці в обсязі та режимі, які потрібні йому для виконання його службових обов’язків.

В другому випадку АРМ — це сукупність ПК і спеціального програмного забезпечення, що зорієнтоване на певну сферу використання і забезпечує безпосереднє інформаційне обслуговування користувача-фахівця на його робочому місці в обсязі та режимі, які потрібні йому для виконання його службових обов’язків.

На сьогоднішній день ФЧ АІС комерційного банку є сукупністю функціонально-спеціалізованих АРМ, перелік і кількість яких залежить від обраної технології та поділу функцій між виконавцями.

Найтиповішою в даний час може вважатися структура БАІС, що охоплює комплекс оперативно - розрахункових операцій: АРМ кредитного відділу; АРМ депозитного відділу; АРМ міжбанківських розрахунків; АРМ роботи з філіями; АРМ фондового відділу; АРМ з управління ліквідністю; АРМ з управління активами і пасивами; АРМ маркетингу; АРМ керівника.

7. Автоматизація діяльності банку починалась з найбільш трудомістких операцій по обслуговування клієнтів. Тому на першому етапі в операційних відділах створювались АРМ бухгалтера, економіста, контролера, операціоніста і т. ін. На наступному епапі автоматизації перечеплені АРМи об'єднуювались в локальну мережу. Далі на основі автоматизованої бази даних підготовленої операційним відділом створювалить АРМи контролю, аналізу та статистичної звітності. На наступному кроці автоматизувались міжбанківські розрахунки та міжфілійний обіг, організовувався обмін інформацією між відділеннями банків і т. п.