2.1. Прості калійні добрива

Сильвініт КСІ*NаСІ містить два міне­ральних компоненти: сильвін КС1 і галіт NаСІ. Добувають сильвініт розмелюванням сильвінітової породи. За фізичними властивостями сильвініт малогігроскопічкий, добре розсівається, але при тривалому зберіганні може злежуватись. Недоліком сильвініту є великий вміст у ньому хлору. Тому сильвініт мало придатний для удобрення особ­ливо чутливих до великої кількості хлору культур, таких як кар­топля, тютюн, виноград, льон, коноплі, гречка, конюшина. Під ці культури сильвініт слід вносити завчасно, з осені, щоб хлор, який не вбирається ґрунтом, устиг вимитись водою.

Каїніт містить калій у формі KCl *MgSO ₄* 3 H ₂ O з домішкою NаСІ. Вміст K 2 Oв добриві 10—12 %. За зовнішнім виглядом це крупнокристалічне добриво з кристалами сірого, білого і рожевого кольору. Каїніт малогігроскопічкий, добре розсівається. За не­сприятливих умов зберігання верхній шар його злежується. Недо­лік каїніту такий самий, як і сильвініту: в ньому міститься багато хлору.

Полігаліт містить калій у формі . Вміст K ₂O у полігаліті 12,0—14,5%. Є домішки літію — до 0,01, марганцю — 0,003, міді — 0,0001 % та інших мікроелементів.

Полігаліт не містить хлоридів, але в ньому крім калію є маг­ній і сірка, що підвищує його цінність як добрива на грунтах лег­кого механічного складу. Це добриво не гігроскопічне і не зле­жується при зберіганні

Шеніт і лангбейніт. Шеніт містить калій у формі

Вміст К₂O в ньому становить 20—23,3 %. У лангбейніті калій міститься у формі

Вміст К₂O в цьому добриві 22,7 %. За хімічним складом, властивостями і дією на рослини шеніт і лангбейніт подібні до полігаліту, але великими скупченнями вони трапляються рідко, тому ці добрива не дуже поширені.

Калімагнезія, або сульфат калію-магнію, — цін­не калійне добриво, яке крім калію містить магній, що має велике значення для ґрунтів легкого механічного складу. Вміст К₂O в ньому становить 24—27%, а МgO - 11—18%. Добриво негігроскопічне і не злежується. Виробляють калімагнезію із зневодне­ного шеніту. Калімагнезія є кращою формою калійних добрив для культур, чутливих до хлору, особливо для картоплі. Вона значно підвищує врожай картоплі, не зменшуючи вмісту крохмалю в бульбах.

Калімаг містить 18,4—19 % K₂O. Як і в калі­магнезії, до складу калімагу входить магній. Виробляється калімаг з лангбейніту після вилучення з нього NаСІ. Має добрі фізичні властивості, негігроскопічний, не злежується при збері­ганні. Калімаг є ефективним добривом для культур, які негативно реагують на хлор, особливо на дерново-підзолистих ґрунтах.

2.2. Концентровані калійні добрива

Хлорид калію КСl є основним калійним добривом. Вміст К₂O в ньому сягає 52,4—60 %.Добувають хлорид калію з природних мінералів сильвініту і карналіту.

За зовнішнім виглядом хлорид калію — це кристали білого або кремового кольору з домішкою червоних і оранжевих кри­сталів. Це концентроване добриво, що містить хлору в 4—5 разів менше, ніж сильвініт, тому застосовувати хлорид калію можна під усі культури.

30%- і 40%-на калійна сіль. Виробляють це добриво змішуванням хлориду калію з розмеленим сильвінітом або каїнітом. Залежно від того, в якому співвідношенні беруть хлорид калію і сирі калійні солі, калійна сіль містить 30 або 40 % K₂O. Це добриво малогігроскопічне, добре розсівається, але за несприятливих умов зберігання злежується.

Сульфат калію К₂O₄ — це цінне безхлорне калійне добриво, собливо для культур, чутливих до хлору. Вміст К₂O в ньому ста­новить 45—50 %. Добувають сульфат калію з лангбейнітової поро­ди. За зовнішнім виглядом це дрібнокристалічне добриво білого або кремового кольору, негігроскопічне, добре розсівається, при вберіганні не злежується. Сульфат калію — дуже цінне добриво для картоплі, овочевих культур, багаторічних трав.

Поташ К₂CO₃ містить 55—60 % К₂O. Добувають його як від­хід виробництва алюмінію з нефеліну. Це висококонцентроване безхлорне калійне добриво, має сильнолужну реакцію, дуже гігро­скопічне, розпливається, погано розсівається. Тому в чистому ви­гляді як добриво його не використовують, а змішують із сухим торфом у співвідношенні 1 : 1 або 2 : 1. Таку суміш використову­ють на кислих ґрунтах під культури, чутливі до хлору.

Попіл — місцеве мінеральне добриво, містить усі потрібні для рослин зольні елементи. Калій в ньому міститься у формі поташу. Вміст К₂O в попелі різний. Залежно від хімічного складу спалю­ваного матеріалу він коливається від 10 (у попелі деревних порід і кізяку) до 38 % (у попелі, соняшнику). Попіл, особливо деревних порід, містить багато фосфору (3—5 % Р₂O₅) і карбонату кальцію (до 50—60 %). Добриво цінне також тим, що до його складу вхо­дять такі мікроелементи як бор, марганець, молібден тощо.