Лабораторна робота 7 Добрива та охорона навколишнього середовища Класифікація добрив. Азотні добрива

1. Класифікація добрив

2. Азотні добрива

3. Застосування азотних добрив та охорона навколишнього середовища

1. Класифікація добрив

Добрива — це речовини, призначені для поліпшення живлення рослин і підвищення родючості ґрунту. їх можна класифікувати за способом виробництва, хімічним складом, фізичним станом, ха­рактером дії на ґрунт і рослини, походженням.

За способом виробництва розрізняють місцеві і промислові добрива. За хімічним складом добрива поділяють на мінеральні, органічні та мікродобрива (схема 1). До мінеральних належать добрива, що містять елементи живлення рослин у вигляді неорга­нічних сполук, до органічних — що містять елементи живлення у вигляді органічних сполук.

Вид мінерального добрива є його характеристикою за пожив­ною речовиною. Розрізняють азотні, фосфорні, калійні, борні, мар­ганцеві, молібденові, цинкові, мідні та інші добрива.

Відношення кількості поживної речовини, винесеної з урожаєм, до загальної кількості поживної речовини, внесеної з добривом, характеризується коефіцієнтом використання поживної речовини добрива.

Мінеральні добрива поділяються на прості (міс­тять один елемент живлення) і комплексні (містять кілька еле­ментів живлення). Якщо добриво містить азот, фосфор і калій, його називають повним.

За характером дії на рослини бувають добрива прямої і побіч­ної дії. Добрива прямої дії вносять безпосередньо в ґрунт для за­безпечення рослин потрібними елементами живлення. Це азотні, фосфорні, калійні і мікродобрива. Добрива побічної дії вносять для поліпшення властивостей ґрунту і мобілізації в них поживних речовин. Наприклад, вапняк і гіпс поліпшують фізичні властивості ґрунту, його водний і повітряний режим тощо, і таким чином впли­вають на врожайність сільськогосподарських культур.

За фізичним станом мінеральні добрива поділяють на тверді і рідкі. Тверді добрива залежно від розміру часточок поділяють на порошкоподібні і гранульовані. Ступінь подрібнення добрива визначає м'якість помелу, Гранулометричний склад добрива відо­бражає характеристику мінерального добрива за розміром часто­чок. Часточки гранульованих добрив мають форму зерен, гранул або кульок. Такі добрива краще зберігаються, менше злежуються внаслідок меншої їх гігроскопічності (гігроскопічність — це здат­ність добрива вбирати вологу із зовнішнього середовища).

За характером дії на ґрунт добрива поділяють на фізіологічно лужні і фізіологічно кислі. Добрива, які підлужують ґрунтовий розчин внаслідок переважного використання рослинами аніонів, називають фізіологічно лужними. Добрива, які підкислюють ґрун­товий розчин внаслідок переважного використання рослинами ка­тіонів, називають фізіологічно кислими. Усунути надмірну кислот­ність або лужність добрива можна за допомогою нейтралізуючих добавок (нейтралізація добрива).

Розрізняють суцільне, або розкидне, внесення добрив, що за­безпечує рівномірний розподіл добрива по поверхні ґрунту, ло­кальне, або місцеве, що забезпечує розміщення добрива в ґрунті осередками різної форми, а також поверхневе і глибоке.

Добрива вносять у ґрунт у певній кількості, що визначається нормами і дозами-внесення. Під нормою добрива розуміють за­гальну кількість добрива, внесеного під сільськогосподарські, куль­тури за період їх вирощування.

Кількість добрива, внесеного під сільськогосподарські культури за один прийом, називається дозою добрива.