МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ І ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

УМАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ САДІВНИЦТВА

ФАКУЛЬТЕТ ПЛОДООВОЧІВНИЦТВА, ЕКОЛОГІЇ ТА ЗАХИСТУ РОСЛИН

КАФЕДРА ЕКОЛОГІЇ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

ПУШКАРЬОВА Т.М.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання лабораторних робіт з дисципліни

«АГРОЕКОЛОГІЯ»

для студентів напряму 6.040106

«Екологія, охорона навколишнього середовища

та збалансоване природокористування»

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ І ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

УМАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ САДІВНИЦТВА

ФАКУЛЬТЕТ ПЛОДООВОЧІВНИЦТВА, ЕКОЛОГІЇ ТА ЗАХИСТУ РОСЛИН

КАФЕДРА ЕКОЛОГІЇ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

ПУШКАРЬОВА Т.М.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання лабораторних робіт з дисципліни

«АГРОЕКОЛОГІЯ»

для студентів напряму 6.040106

«Екологія, охорона навколишнього середовища

та збалансоване природокористування»

Ухвалено науково-методичною комісією

фкультету плодоовочівництва, екології та захисту рослин

(протокол № від «___»__________2011р.)

Умань – 2011

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Агроекологія» для студентів напряму 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування». – Умань: Уманський НУС, 2011. – 69 с.

Укладач: кандидат сільськогосподарських наук, старший викладач кафедри екології та безпеки життєдіяльності Тетяна Миколаївна Пушкарьова

Рецензент: д.с.-г.н., проф. Балабак А.Ф.

© Т.М. Пушкарьова

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………….	5
Лабораторна робота 1. Закони екології і їх значення в сільськогосподарському виробництві………………………………..	6
Лабораторна робота 2. Азотний фонд ґрунту і діагностика ефективності застосування азотних добрив…………………….	10
Лабораторна робота 3. Фосфорний фонд ґрунту і діагностика ефективності застосування фосфорних добрив…………………	20
Лабораторна робота 4. Калійний фонд ґрунту і діагностика ефективності застосування калійних добрив…………………...	28
Лабораторна робота 5. Значення кальцію, магнію та заліза для росту і розвитку рослин……………………………………..	34
Лабораторна робота 6. Значення мікроелементів для росту і розвитку рослин…………………………………………………………	40
Лабораторна робота 7. Добрива та охорона навколишнього середовища. Класифікація добрив. Азотні добрива………………...	58
Лабораторна робота 8. Добрива та охорона навколишнього середовища. Фосфорні добрива. Калійні добрива. Ефективність застосування калійних добрив………………………………………...	69
Лабораторна робота 9. Комплексні мінеральні добрива. Мікродобрива…………………………………………………………….	79
Лабораторна робота 10. Органічні добрива…………………………...	89
Лабораторна робота 11. Теорія і практика використання біогумусу і біомаси………………………………………………………………….	111
ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА…………………………………………….	126

ВСТУП

У біосфері, як і в кожній з елементарних екосистем, з яких вона складається, постійно здійснюється колообіг хімічних речовин — біогенів. Під біогенами слід розуміти речовини, в тім числі й хімічні елементи, необхідні для існування живих організмів.

Колообіг біогенів — це взаємний обмін хімічних елементів між екологічними компонентами, які утворюють завдяки цьому комплексну структуру екосистеми.

Під час складання системи удобрення особливу увагу треба приділяти балансу біогенних елементів, без яких неможливе їх існування.

Суха речовина рослин складається з вуглецю (45 %), кисню(42 %), водню (6,5 %), азоту (1,5 – 5 %) і золи (5 – 12 %), в якій містяться зольні елементи. В рослинах виявлено близько 85 елементів зі 108 відомих у природі. Вважається, що для нормального росту і розвитку рослинам необхідні 15 біогенних елементів: вуглець, кисень, водень, азот, фосфор, калій, кальцій, магній, залізо, сірка, мідь, бор, молібден, цинк, манган. Елементи літій, срібло, стронцій, кадмій, алюміній, силіцій, титан, свинець, хром, селен, фтор та нікель належать до умовно необхідних.

До макроелементів належать хімічні елементи, які в рослинах і ґрунті містяться у великих кількостях — від сотих часток до цілих відсотків у розрахунку на суху речовину. Це азот, вуглець, кисень, водень, сірка, фосфор, кальцій, калій, магній, залізо і натрій.

Мікроелементами вважають хімічні елементи, вміст яких у рослинах і ґрунті не перевищує тисячних часток відсотка в розрахунку на суху речовину. Це цинк, йод, бор, мідь, молібден, кобальт, манган та ін.

Баланс основних елементів живлення визначається співвідношенням між загальним винесенням їх урожаєм та кількістю, що повертається в ґрунт. Баланс може бути позитивним, якщо елементів живлення в ґрунт вноситься більше, ніж виноситься урожаєм, і негативним, якщо урожаєм їх виноситься більше, ніж повертається в ґрунт.

Баланс елементів живлення та гумусу слід розглядати як найдоступніший контроль за станом родючості ґрунтів. Позитивний баланс елементів живлення сприяє підвищенню врожайності та якості сільськогосподарських культур і прогресивному підвищенню родючості ґрунту, тому необхідно знати кількісну норму того чи іншого біогенного елементу у ґрунтах, що в кінцевому результаті призведе до кращого росту і розвитку сільськогосподарських рослин в агроекосистемах.