- •1. Мета ведення державного земельного кадастру.
- •2. Графічна та аналітична кадастрова база даних.
- •3. Вимоги до кадастрової інформації.
- •4. Основна земельно-кадастрова одиниця та її фізичні та юридичні характеристики.
- •5. Які землі виділяються під час обліку кількості земель?
- •6. Класифікація угідь міста.
- •7. Що встановлює кадастрове зонування.
- •8. Поняття земельного сервітуту.
- •9. Що таке обмеження прав на земельну ділянку та різновиди обмежень.
- •10. Навколо яких об'єктів створюються охоронні зони.
- •11.Навколо яких об'єктів створюються зони санітарної охорони.
- •12. Навколо яких об'єктів створюються санітарно-захисні зони.
- •13. Навколо яких об'єктів створюються зони особливого використання.
- •14. Які складові має кадастровий номер.
- •15. Що таке кадастрова зона.
- •16. Що таке кадастровий квартал.
- •17. Що відображають індексні кадастрові карти.
- •18. Для чого потрібний межовий знак.
- •19. Склад топографо-геодезичних робіт для державного земельного кадастру.
- •20. Які види робіт включає кадастрове знімання та хто може їх виконувати.
- •21. Склад підготовчого етапу кадастрового знімання.
- •22. Склад виробничого етапу кадастрового знімання.
- •23. Які роботи виконуються для встановлення меж.
- •24. Склад камеральних робіт для кадастрового знімання.
- •25. Що таке кадастровий план.
- •26. Способи кадастрового знімання.
- •27. Якими чинниками визначається вартість будь якої земельної ділянки.
- •28. Якими чинниками визначається вартість земельної ділянки населених пунктів.
- •29. Мета грошової оцінки земель населених пунктів.
- •30. Три етапи грошової оцінки земель населеного пункту.
- •31. Інформаційна база для грошової оцінки земель.
- •32. Що передбачає процедура економіко-планувального зонування.
- •33. Які відомості містить таблиця земельно-оціночної структуризації.
- •34. Встановлення меж економіко-планувальних зон: анкета експертної оцінки населеного пункту.
- •35. Встановлення меж економіко-планувальних зон: розрахунок комплексного індексу.
- •36. Встановлення меж економіко-планувальних зон: розрахунок зонального коефіцієнта км2.
- •37. Встановлення функціональних чинників у межах економіко-планувальних зон, що нормуються коефіцієнтом Кф.
- •38. Встановлення локальних чинників у межах економіко-планувальних зон.
- •39. Регіональні чинники місцерозташування населеного пункту.
- •40. Формула для визначення вартості 1 кв. Метра земельної ділянки населеного пункту.
1. Мета ведення державного земельного кадастру.
Регулювання земельних відносин і управління земельними ресурсами в місті передбачає розробку та ведення земельного кадастру - багатоцільової реєстраційної інформаційної системи зі збору, обробки, систематизації, збереження, узагальнення, поновлення і надання відомостей та документів про правовий режим, природний і господарський стан земельних ділянок з розміщеними на них об’єктами нерухомості, а також про юридичних і фізичних осіб, у тому числі утримувачів сервітутів, орендарів і закладоутримувачів, їх права власності, права користування землею та договори на оренду землі.
Державний земельний кадастр повинен забезпечити вивчення земельного фонду всіх населених пунктів — сіл, селищ і міст. Для населених пунктів першочергового значення набувають характеристики земель, які відповідають будівельним вимогам, зокрема геологічна будова, ухил місцевості, глибина залягання ґрунтових вод, наявність інженерних мереж, характеристика існуючих будівель.
2. Графічна та аналітична кадастрова база даних.
Змістова структура кадастру представлена двома частинами: графічною та аналітичною, що взаємопов’язані між собою на рівні єдиної бази даних.
- Графічна база даних - картографічний матеріал, що відображає межі землекористування і містить плани, карти, профілі, графіки, схеми. При формуванні графічної бази даних основу кадастрової інформації становлять матеріали топознімань, які фіксують просторове положення всіх елементів міського середовища (межі землекористування, межі адміністративних районів, наземні, підземні, надземні споруди тощо) і дозволяють проводити виміри лінійних та площинних характеристик ділянок території з точністю, достатньою для прийняття рішення.
- Аналітична база даних містить облікові, довідкові та оціночні реєстри, таблиці, списки.
3. Вимоги до кадастрової інформації.
Кадастрова інформація має відповідати таким вимогам:
- обов’язкова територіальна прив’язка даних, що дозволяє проводити необхідний аналіз та синтез інформації в різних територіальних розрізах;
- необхідний ступінь дискретності та узагальнення, що дозволяє забезпечити їх багаторазове та багатоцільове використання;
- комплексність, повнота та вибірковий характер даних як відображення конкретних завдань регулювання земельних відносин, що вирішуються в даний час у даному місці;
- оперативність інформації;
- достовірність та точність, спільність та однорідність даних.
4. Основна земельно-кадастрова одиниця та її фізичні та юридичні характеристики.
Основною земельно-кадастровою одиницею є земельна ділянка, що має конкретні фізичні і юридичні характеристики, сукупність яких становить її індивідуальну визначеність, а саме:
- закріплені в порядку землевпорядкування межі і місце розташування;
- загальна площа;
- цільове призначення;
- площа під будівлями, спорудами та іншими об’єктами нерухомості;
- форма права власності на землю та інші об’єкти нерухомості;
- відомості про суб’єкти цих прав;
- інші характеристики, передбачені законодавством.