ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Україна вступила в XXI століття маючи багато проблем соціального характеру. Одна з найгостріших- це пенсійне забезпечення. Успадкована від командно-адміністративної економіки нинішня пенсійна система України не здатна захистити людей похилого віку від бідності. Вона не забезпечує відповідні розміри пенсії для більшості громадян і створює умови для пільгового пенсійного забезпечення значній кількості пенсіонерів. Відсутність пенсійної культури, соціальної справедливості, надійних фінансових механізмів, що дають змогу забезпечити кошти на старість, - характерні ознаки вітчизняної пенсійної системи. Тому проведення пенсійної реформи стає необхідним явищем для вирішення як сьогоднішніх проблем, так і для запобігання погіршенню ситуації у майбутньому.

На даний час ситуація, що склалась у сфері пенсійного забезпечення, не дозволяє відкладати процес її реформування. Низький рівень пенсійного забезпечення, майже повна відсутність диференціації розмірів пенсій, несвоєчасна сплата страхового збору, наявність значних переваг та пільг у пенсійному забезпеченні окремих категорій працівників - усе це не відповідає проголошеному курсові на соціально орієнтовану ринкову економіку. Серйозним недоліком пенсійної системи є надмірна кількість пенсійного законодавства, яке є найбільш переобтяженою галуззю законодавства, залишаючись при цьому недосконалим. Постає необхідність здійснення глибокого наукового аналізу нових проблем пенсійного права, передусім таких як: доцільність введення правової категорії страхового стажу, тривалість трудового чи страхового стажу як передумови реалізації права на пенсійне забезпечення; законодавче закріплення пенсійного віку, соціально-етична та правова обґрунтованість пільгового пенсійного забезпечення, доцільність шляхів запровадження в Україні поряд з державною пенсійною системою і правових інститутів недержаного пенсійного забезпечення; правова природа недержавних пенсійних фондів тощо.

Об'єктом дослідження є пенсійне законодавство України, а також проекти законів щодо реформування відносин в сфері пенсійного забезпечення громадян, наукові джерела,

Предметом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення, сучасні проблеми пенсійного забезпечення та її реформи в Україні , особливості та закономірності організаційно - економічного механізму функціонування пенсійної системи в Україні.

Метою курсової роботи є з'ясування закономірностей і особливостей розвитку системи пенсійного забезпечення в Україні та розроблення пропозицій щодо її поліпшення.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

• визначити теоретичні аспекти пенсійного забезпечення України

• охарактеризувати основні види пенсійного забезпечення України

• визначити правову природу та зміст права на пенсійне забезпечення, з'ясувати його місце та роль в системі соціальних прав людини;

• здійснити комплексне дослідження правових проблем діючої системи пенсійного забезпечення в Україні

• проаналізувати засади правового регулювання реалізації громадянами права на пенсійне забезпечення

• здійснити аналіз правового регулювання пенсійного забезпечення України.

Методи дослідження: метод теоретичного аналізу й систематизації, порівняльно-правовий, соціолого-політичний.

Структура роботи . Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновку, списку використаної літератури .

Розділ 1. Теоретичні основи пенсійного забезпечення

1. Загальна характеристика пенсійного забезпечення України

Право громадян на пенсійне забезпечення закріплене в Конституції України поряд з іншими важливими правами — на працю, освіту, охорону здоров'я, житло, відпочинок. Це право гарантується виплатою громадянам трудових пенсій за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника, за вислугу років, а також соціальних пенсій.

Основним законодавчим актом, який регулює порядок призначення і

виплати пенсій, є Закон України «Про пенсійне забезпечення ^[1] » .

Відповідно до цього Закону в Україні призначаються такі види пенсій: трудові та соціальні. У свою чергу, трудові пенсії поділяються на пенсії за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника та за вислугу років.

Право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших передбачених законодавством умов. До них належать:

• особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, ко­оперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру) незалежно від використовуваних форм власності та господарювання або є членами колгоспів та інших кооперативів, за умови сплати підприємствами й організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України; у

• особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;

• члени творчих спілок, а також інші творчі працівники, які не є членами творчих спілок, за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;

• інші особи, які підлягають державному соціальному страхуванню;

• працівники воєнізованих формувань, які не підлягають державному

соціальному страхуванню, особи начальницького і рядового складу фельд'єгерської служби Міністерства зв'язку України;

• вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти;

• особи, які стали інвалідами у зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків або у зв'язку з виконанням дій з рятування людського життя, охорони державної, колективної та індивідуальної власності, а також охорони правопорядку;

• особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду

• члени сімей вказаних осіб і пенсіонери з числа цих осіб у разі втрати годувальника.

Право на соціальну пенсію мають усі непрацездатні громадяни незалежно від соціальної приналежності в разі відсутності у них права на трудову пенсію.

Особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, які вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням па фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.

За призначенням пенсії можна звертатися у будь-який час після виникнення права на пенсію без обмеження будь-яким строком. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.