11.Банківська система Японії та Швеції.
Сучасна банківська система Швейцарії. На 1500 мешканців припадає 1 банк. У країні функціонує понад 140 філій (відділень) великих іноземних банків. Швейцарська банківська система об’єднує більш як 500 банківських організацій.
Швейцарська банківська система очолюється національним банком, який має статус акціонерного товариства, а всі швейцарські банки поділяються на три групи.
Банківська система Швейцарії
Національний банк Швейцарії і група банків:
Три великі національні банки:
Union Bank of
Switzerland;
Suiss Bank Corporation;
Suiss Credit Bank.
Іі група банків:
Кантональні, місцеві та ощадні банки, що працюють з місцевими вкладниками, спеціалізуються на кредитуванні
До банківської системи Швейцарії входить велика кількість фінансових компаній, за допомогою яких відкриваються широкі можливості застосування капіталу в цій країні. Їх поділяють на:
компанії, які публічно рекламують себе для прийому депозитів і, відповідно, зобов’язані відповідати всім вимогам федерального банківського законодавства;
компанії, що не приймають депозити, але виконують інші банківські операції.
Характерною рисою швейцарської банківської системи є надзвичайно високий ступінь контролю за діяльністю банків та інвестиційних компаній.
На цьому ґрунтується загальноприйняте у світовій практиці ставлення до швейцарських банків як еталона надійності.
Контроль за банками має триступеневу структуру і здійснюється Федеральною банківською комісією, Національним банком і Швейцарською банківською асоціацією.
Японська банківська система стала новим лідером повоєнного фінансового світу. Для неї характерна суттєва залежність кредитної діяльності банків від державної економічної та господарської політики: японські банки здійснюють інвестування за кордоном тільки під гарантії урядів у країнах зі стабільним законодавством і стійкою внутрішньополітичною ситуацією. «Японське економічне диво» в повоєнні роки можна пояснити суворим державним контролем, атакожпрямим і непрямим впливом держави на фінансовий сектор національної економіки. Водночас піднесенню сприяла й одна з особливостей японської національної культури -вміння оперативно сприймати нові корисні ідеї та перетворювати їх на національне надбання. Японські підприємці негайно оцінюють переваги нововведень і застосовують у виробництві й фінансовій практиці те, що в багатьох інших країнах може не використовуватися протягом десятиліть. Успішному становленню і розвитку повоєнної фінансової системи Японії, наприклад, значно сприяло використання досвіду розвитку фінансової системи Німеччини: створюючи нове законодавство про фінансову й банківську діяльність, Японія фактично скопіювала німецький господарський кодекс, відкоригувавши зміст окремих статей відповідно до особливостей своєї національної культури.
12.Національний банк України: організаційна структура та функції.
Банківська система і Національний банк України створювалися протягом 1991 р. Правовою основою банківської системи став Закон України «Про банки і банківську діяльність», ухвалений ВРУ 20 березня 1991р. відповідно до постанови ВРУ, введеної в дію з 1 травня 1991р., «Про порядок введення в дію Закону України»про банки і банківську діяльність».
Національний банк за своїм правовим статусом є однією з найважливіших інституцій держави. Він не входить до жодної з гілок влади. Свою діяльність здійснює на засадах незалежності та економічної самостійності. Проте цей головний орган банківської системи з ряду питань є залежним від Верховної Ради України, перед якою і звітує про свою діяльність.
Рада НБУ відповідно до ст.100 Конституції України розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням. Правовий статус ради Національного банку України визначається законом.
Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці. Виконанням своєї функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, - цінової стабільності (ст..6 Закону України «Про НБУ»).