
- •1.Етапи розвитку банківської системи України.
- •2.Сутність, функції та сучасна структура банківської системи України.
- •5.Особливості діяльності універсальних банків. Діяльність спеціалізованих банків.
- •6.Державні та націоналізовані банки. Види та особливості банківських об’єднань.
- •Міжбанківські об’єднання
- •7.Місце банківської системи у фінансовій системі України. Внесок банківської системи у ввп України.
- •8. Банківська система сша та Великобританії.
- •9.Основні типи кредитно-депозитних установ в сша.
- •11.Банківська система Японії та Швеції.
- •Національний банк Швейцарії і група банків:
- •Іі група банків:
- •12.Національний банк України: організаційна структура та функції.
- •13.Діяльність нбу в рамках реалізації грошово-кредитної політики України. 14.Регуляторна діяльність нбу та поточний контроль банківської діяльності.
- •15. Державна реєстрація банків.
- •16.Ліцензування банків другого рівня.
- •17.Ліквідація банків.
- •18.Види банків та банківських об’єднань. Особливості діяльності банків різних видів.
- •Міжбанківські об’єднання
- •19.Сутність та види операцій банків. Обмеження діяльності банків.
- •Операції, що конструюють діяльність банку
- •Операції комерційних банків
- •Витрати банку
- •Відносно постійні
- •Відносно змінні
- •Величина доходів Джерела доходів
- •20. Сутність ресурсної бази банку. Види пасивних операцій банків.
- •21. Структура та джерела формування власних коштів банку.
- •22. Структура та джерела формування залучених коштів банку. 23. Структура та джерела формування запозичених коштів банку. Структура пасивів банку.
- •Комерційні банки позичають кошти в нбу через
- •24.Активні операції банків.
- •25.Сутність та структура кредитного портфеля банку.
- •26.Сутність та структура інвестиційного портфеля банку. Структура активів банку.
- •27.Концентрація банківського капіталу за регіонами та секторами ринку банківських послуг.
- •Принципи банківського менеджменту
- •Методи управління
- •30.Ризик-менеджмент банку. Корпоративне управління.
- •32.Організаційна структура банку.
- •33. Інформаційне забезпечення банківського менеджменту.
- •За напрямами діяльності банківський менеджмент поділяють на:
- •34.Фінансова звітність банку: вимоги до складання, подання та оприлюднення.
- •35. Законодавча база державного регулювання банківської діяльності в Україні.
- •3 6. Обов’язкові економічні нормативи банків.
- •Економічні нормативи
- •37.Сутність обов’язкових резервів банків.
- •38.Сутність та структура регулятивного капіталу банку.
- •39. Сутність та призначення аналізу банківської діяльності.
- •40.Структура інформаційного забезпечення аналізу.
- •41.Фінансова звітність банку.
- •42.Аналіз активів та пасивів банку: його види та значення.
- •43. Сутність ринку банківських послуг та його структура.
- •44.Методичні підходи до оцінки інтенсивності банківської конкуренції.
- •45.Сутність конкурентного середовища ринку.
- •47.Структура конкурентного середовища національного ринку банківських послуг за розміром активів банків.
- •Для забезпечення фінансової безпеки банки мають вирішувати такі завдання:
- •Методи й інструменти, які застосовують для забезпечення фінансової безпеки банку
- •Інструменти
Міжбанківські об’єднання
Залежно від складу учасників:
об’єднання змішаного типу;
суто банківські об’єднання.
Залежно від цілей об’єднання:
комерційного типу;
некомерційного типу.
У результаті злиття самостійних банків та поглинань одним банком своїх конкурентів на основі об’єднання власності банків створюються банківські монополії, які мають назву банків-трестів. Банки, що входять в трест, втрачають юридичну та комерційну самостійність. Трест створюється на сонові пайової форми власності.
Вищою формою монополістичного об’єднання є створення банківського концерну, коли головне акціонерне товариство (материнська компанія) стає власником контрольного пакета акцій юридично самостійних банків, а через них – банків-онуків. До складу банківського концерну, крім банків, можуть входити також акціонерні товариства з різною специфікою діяльності, які незалежні одне від одного, але об’єднані під єдиним керівництвом контролюючого акціонерного товариства, якому належать контрольні пакети акцій усіх акціонерних товариств концерну. Таке об’єднання отримало назву банківської холдинг-компанії. Саме організації такого типу найбільш розповсюджені у світі.
Банківські холдинг-компанії – це об’єднання змішаного типу, основною метою яких є концентрація ресурсів, спрямування, контроль за діяльністю усього об’єднання і його складових частин, оптимізація прибуткової діяльності. До їх складу, крім банків, можуть входити різноманітні фінансово-кредитні установи.
Залежно від кількості банківських установ, що входять до складу холдингу, холдингові компанії можуть бути однобанківськими та мультибанківськими. Якщо до складу холдингу входить один банк та кілька небанківських установ, то це однобанківський холдинг.
До складу мультибанківського холдингу входять два та більше банків. У США майже всі банки перебувають під контролем холдингових компаній.
Банківські трести, концерни, холдинги часто укладають між собою угоди, на базі яких формуються об’єднання у формі банківських картелів та консорціумів (синдикатів).
Банківський картель – це група банків, між якими досягнута угода про проведення єдиної кредитної політики щодо процентних ставок, умов кредитування, виплати дивідендів. При цьому банки зберігають юридичну незалежність.
Банківський консорціум або синдикат – тимчасове об’єднання банків на договірній основі з метою спільного проведення окремих операцій: розміщення цінних паперів, кредитування та гарантування великих проектів. При такому об’єднанні юридичну самостійність банки, які входять до складу консорціуму, не втрачають, водночас відбувається концентрація ресурсів і розподіл ризиків між учасниками.
У банківській практиці синдикатами називають тимчасові банківські об’єднання, які створені для розміщення великих випусків цінних паперів, обслуговування емісійно-засновницької діяльності клієнтів.
Наприклад, у 1973р. «Рабобанк» (Нідерланди) та «Бенк оф Америка» утворили консорціум «Рабоамерика інтернешенел бенк» для фінансування різних проектів.
Процеси концентрації та централізації капіталів, інтернаціоналізації фінансових ринків зумовлюють появу транснаціональних банків.
Україна тримає курс на євроінтеграцію, тому для неї також характерні процеси концентрації та консолідації капіталу на основі процесів злиття, а також створення банківських об’єднань.
Одним із перших банківських холдингів в Україні був ТАС-Комерцбанк, до склау якого як дочірні банки ввійшли ТАС-Інвестбанк та банк «Муніципальний». Спочатку учасники групи ТАС планували розширити свій бізнес шляхом злиття і поглинання. Зокрема ТАС-Комерцбанк мав наміри приєднати до себе банк «Муніципальний» і створити на його базі власну запорізьку філію. У випадку об’єднання активів середніх за класифікацією НБУ ТАС-Комерцбанку і ТАС-Інвестбанку, а також малого банку «Муніципальний» утворився б досить великий за розмірами банк із сумарними чистими активами близько 1,3 млрд. грн. Однак акціонери групи вирішили, що краще залишити за кожним з банків статус юридичної особи. Позитивним моментом такого рішення є те, що збереглася спеціалізація кожного з банків. Нині ТАС-Комерцбанк відомий як корпоративний банк, а діяльність ТАС-Інвестбанку спрямована на обслуговування фізичних осіб, особливо у сфері іпотечного кредитування. Ідеї банківських холдингів розглядаються і в планах групи «Приват».
Фінансова холдингова група повинна складатися переважно або тільки з установ, що надають фінансові послуги. Серед них має бути щонайменше один банк, а материнська компанія повинна бути фінансовою установою.
З метою захисту та представлення інтересів своїх членів, розвитку міжрегіональних і міжнародних зв’язків, забезпечення наукового та інформаційного обміну і професійних інтересів, розробки рекомендацій щодо банківської діяльності банки мають право створювати неприбуткові спілки або асоціації. Вони не можуть бути створені з метою отримання прибутку і не мають права займатися підприємницькою або банківською діяльністю. Асоціації та спілки є договірними об’єднаннями банків і не повинні втручатися у діяльність банків-членів.
Прикладом організації такого типу в Україні є Асоціація українських банків, створена в 1990р. як всеукраїнська недержавна незалежна добровільна некомерційна організація, членами якої є 125 із 170 діючих в Україні комерційних банків. До її складу входять 6 регіональних банківських союзів:
Асоціація банків Львівщини;
Дніпропетровський банківський союз;
Київський банківський союз;
Кримський банківський союз;
Одеський банківський союз;
Харківський банківський союз;
а також Міжнародний інститут фінансів, Українська міжбанківська валютна біржа, Українська фінансово-банківська школа.
Об’єднуючи комерційні банки, Асоціація комерційних банків представляє їх інтереси у відносинах з Адміністрацією Президента, Верховним судом України, Верховною Радою, Державною податковою адміністрацією, Кабінетом Міністрів, національним банком, а також іншими державними і недержавними установами та організаціями. Основною метою асоціації українських банків є сприяння розвитку банківської системи України.