33. Інформаційне забезпечення банківського менеджменту.

Стратегічний банківський менеджмент – спрямовано на формування та реалізацію глобальної концепції життєдіяльності банківської установи.

Метою стратегічного менеджменту є досягнення довгострокових конкурентних переваг на основі використання сильних сторін діяльності банку та врахування переваг і ризиків зовнішнього середовища.

Суть стратегічного аспекту управління полягає в забезпеченні ефективної адаптації до змін зовнішнього середовища.

Засоби досягнення поставленої мети формуються у вигляді загальної стратегії діяльності банку та низки функціональних стратегій, таких як фінансова, маркетингова, кадрова, інвестиційна.

Складові стратегічного менеджменту визначаються власниками (акціонерами) банку, як правило, на довгострокову перспективу.

Операційний банківський менеджмент спрямовано на реалізацію стратегічних рішень в процесі щоденного управління банківською діяльністю.

Операційний банківський менеджмент включає широкий спектр дій зі здійснення банківських операцій: надання фінансових послуг клієнтам банку (кредитних, депозитних, розрахунково-касових), проведення власних інвестиційних, емісійних, міжбанківських, біржових операцій.

Завдання операційного менеджменту полягають у дотриманні нормативних вимог регулюючих органів, підтриманні ліквідності банку, раціональному управлінні активами і пасивами з погляду співвідношення їх строків та обсягів, управління банківськими ризиками.

За функціональною ознакою в операційному менеджменті банку виокремлюють такі напрями: кредитний менеджмент, інвестиційний менеджмент, менеджмент грошової позиції банку.

Між стратегічним та операційним менеджментом існує тісний взаємозв’язок, адже оперативні управлінські рішення є елементом виконання стратегії та спрямовані на досягнення перспективних цілей банку.

За напрямами діяльності банківський менеджмент поділяють на:

Фінансовий банківський менеджмент спрямовано на управління банківськими операціями, управління фінансовими результатами банківської діяльності, управління фінансовими ризиками та економічними нормативами.

Інформаційною базою фінансового менеджменту є внутрішня інформація БО (фінансового, управлінського, статистичного), внутрішньобанківська правова й нормативна бази, зовнішня економічна інформація (фінансова, макроекономічна й статистична), правова й нормативна бази законодавчих і регулюючих органів.

Організаційний банківський менеджмент спрямовано на вирішення проблем раціональної організації й управління колективом, створення організаційних структур і систем забезпечення діяльності банку.

34.Фінансова звітність банку: вимоги до складання, подання та оприлюднення.

За останні роки великі зрушення відбулися в банківському секторі. Співпраця банків України з міжнародними організаціями, кредитними установами на валютному, фондовому, інвестиційному ринках світу потребує дотримання певних загальновживаних підходів до складання фінансової звітності. Саме тому НБУ став ініціатором переходу до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО).

МСБО є орієнтиром для гармонізації та стандартизації бухгалтерського обліку і фінансової звітності в усьому світі. Використання МСБО забезпечує зменшення ризику для кредиторів та інвесторів; поглиблення міжнародної кооперації в галузі бухгалтерського обліку, однозначне розуміння фінансової звітності та зростання довіри до її показників в усьому світі.

На сучасному етапі система бухгалтерського обліку повинна задовольняти такі вимоги, як актуальність, надійність та ефективність.

Принципи обліку – це загальні основи, на яких формується бухгалтерський облік і на базі яких складається бухгалтерська звітність.

Принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні:

1. Повне висвітлення. Фінансова звітність без винятків повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій банку, яка може впливати на рішення, що приймаються згідно з нею.

2. Превалювання сутності над формою. Операції обліковуються та розкриваються в звітності відповідно до їх сутності та економічного змісту, а не лише за їх юридичною формою.

3. Автономність. Активи та зобов’язання банку мають бути відокремлені від активів і зобов’язань власників цього банку та інших банків, у зв’язку з чим особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності банку.

4. Обачність. Застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, відповідно до яких активи та/або дохід не завищуватимуться, а зобов’язання та/або витрати не занижуватимуться.

5.Безперервність.

6. Нарахування та відповідність доходів і витрат. Доходи та витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення не залежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

7. Послідовність.

8. Історична (фактична) собівартість. Активи а пасиви обліковуються за вартістю їх придбання або виникнення.

9. Принцип єдиного грошового вимірника. Вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій у фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці.

10. Принцип періодичності. Можливість розподілу діяльності установи на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

Ключовою ланкою організації бухгалтерського обліку (БО) в банківських установах є централізований План рахунків БО. В Україні запроваджено окремі плани рахунків БО для центрального банку та для банків другого рівня, в яких враховані загальноприйняті у міжнародній практиці принципи, а також особливості діяльності банків першого та другого рівнів.

Користувачами економічної інформації БО є:

внутрішні користувачі – акціонери банку, рада банку, правління банку, внутрішні аудитори, працівники банку. Облікова інформація використовується для планування, оцінки, контролю за щоденними операціями банку, за використанням ресурсів банку;

зовнішні користувачі – НБУ, фактичні та потенційні кредитори, клієнти, інші користувачі. Облікова інформація, узагальнена у фінансових звітах, використовується для оцінки минулих подій та майбутніх результатів діяльності банку.

Фінансова і податкова звітності спрямовані на різні цілі:

фінансова – на надання достовірної інформації про фінансовий стан банку, потрібної потенційному інвестору;

податкова – на виконання фіскальних і регуляторних функцій.