
- •47.Державний земельний кадастр та моніторинг земель
- •48.Землеустрій
- •49.Надання земель у користування та вилучення земель для державних та громадських потреб.
- •50.Контроль за використанням та охороною земель.
- •51.Вирішення земельних спорів.
- •52.Поняття,цілі та завдання правової охорони земель.
- •53.Загальна характеристика юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства.
- •54.Поняття ,склад та види земельних правовопорушень як підстав для юридичної відповідальності.
- •55.Охорона земель від забруднення та засмічення
- •56.Санітарна охорона земель(ст. 113 зку)
- •57.Земельно-правова відповідальність
- •58.Поняття ,цільове призначення та склад земель сільськогосподарського призначення
55.Охорона земель від забруднення та засмічення
Юридичні визначення понять «забруднення» та «псування» земель, а саме:
забруднення земель являє собою зміни якісного та кількісного стану земель, які сталися під впливом господарської діяльності або інших антропогенних навантажень, внаслідок проникнення в землю забруднюючих речовин, вміст яких перевищує природний фон;
псування земель - це негативна зміна якісних характеристик та кількісного стану земель, що відбувається шляхом протиправної дії чи бездіяльності суб’єктів щодо землі або внаслідок впливу природних явищ чи катастроф, і зумовлює зниження природно-господарської цінності земель та приведення їх у стан, непридатний для подальшого використання за цільовим призначенням.
3. Поняття земельного правопорушення у сфері охорони земель від забруднення та псування з конкретизацією об’єктів посягання, а саме: як винне, протиправне, небезпечне діяння (дію або бездіяльність), що посягає на якісний, екологічно безпечний стан земель, який зумовлює їх придатність для подальшого використання за призначенням, порушує екологічну рівновагу в екосистемі, вимоги щодо раціонального використання та охорони земель, впливає чи може вплинути на стан життя і здоров’я людей.
4. Поняття юридичної відповідальності у сфері охорони земель від забруднення та псування визначено як певні правовідносини, що випливають із обов’язку особи, незалежно від встановлення її вини, відшкодувати заподіяні збитки якісному стану земель, а також правовідносини, породжені вчиненням правопорушення щодо якісного, екологічно безпечного стану земель, між спеціальними державними органами та винною особою, змістом яких є застосування до останньої заходів примусового впливу та виникненням у неї зобов’язання нести негативні наслідки особистого, майнового та організаційного характеру. Має місце уточнення підстави відповідальності, а саме: правопорушення щодо якісного стану земель.
Набули подальшого розвитку:
1. Особливості юридичної відповідальності у сфері охорони земель України від забруднення та псування, які полягають в наступному: 1) підставою відповідальності є вчинення як правомірних дій, тобто без наявності вини особи, так і земельного правопорушення, об’єктом посягання якого є якісний, екологічно безпечний стан земель для життя і здоров’я людей; 2) реалізується в аспекті правовідносин; 3) передбачає застосування заходів державного примусу; 4) передбачає відшкодування шкоди, завданої якісному стану земель, іншим елементам навколишнього природного середовища, здоров’ю людей, а у деяких випадках – майну громадян, юридичних осіб, державі; 5) може мати місце відшкодування збитків, завданих якісному стану земель та ґрунтів, у натуральній формі шляхом виконання робіт по відновленню порушеного стану земель; 6) застосовується певний механізм її реалізації, характер якого залежить від виду правопорушення та який притаманний для конкретного виду юридичної відповідальності.
2. Класифікація юридичної відповідальності у сфері охорони земель від забруднення та псування на: дисциплінарну, матеріальну, цивільно-правову, господарсько-правову, адміністративну, кримінальну, та спеціальну - земельно-правову, що обумовлюється ступенем тяжкості правопорушення, галузевою належністю, колом осіб, яким надано право застосовувати відповідальність.
3. Положення про те, що упровадження ринкових умов у сфері землекористування вимагають подальшої екологізації земельного законодавства.
Стаття 167. Охорона земель від забруднення небезпечними речовинами
1. Господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.
2. Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
3. Забруднені небезпечними речовинами земельні ділянки використовуються з дотриманням встановлених обмежень, вимог щодо запобігання їх небезпечному впливу на здоров'я людини та довкілля.
4. Рівень забруднення ґрунтів враховується при наданні земельних ділянок у користування, вилученні з господарського обігу та зміні характеру і режиму використання.