2.2. Особливості забезпечення окремих категорій працівників.

Пенсійне забезпечення наукових та науково-педагогічних працівників

Пенсійне забезпечення та соціальних захист наукових та науково- педагогічних працівників регулюється Законом України «Про наукову і науково- технічну діяльність» від ІЗ грудня 1991 р., у новій редакції від 6 квітня 2000 р., постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право па призначення пенсій та виплати грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 22 листопада 2001 р. № 1571, іншими нормативно-правовими актами.

Науковою вважається інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань. Основними її формами є фундаментальні та прикладні наукові дослідження.

Науково-технічна діяльність — це інтелектуальна творча діяльність, спрямована па одержання і використання нових знань в усіх галузях техніки і технологій. Основними формами (видами) цієї діяльності є науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково- технічної продукції, а також інші роботи, пов'язані з доведенням наукових і науково-технічних знань до стадії практичного їх використання.

Науково-педагогічною вважається педагогічна діяльність у вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти ІП-ІУ рівнів акредитації, пов'язана з науковою та(або) науково-технічною діяльністю.

Науково-організаційною є діяльність, спрямована на методичне, організаційне забезпечення та координацію наукової, науково-технічної та науково-педагогічної діяльності.

Згідно із Законом до суб'єктів пенсійного забезпечення належать: — науковий працівник — вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково- педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації;

науково-педагогічний працівник— вчений, який за основним місцем роботи займається професійно-педагогічною та науковою або науково- технічною діяльністю у вищих навчальних закладах і закладах післядипломної освіти III—IV рівнів акредитації. Держава встановлює для наукових (науково- педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової, науково- технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної роботи (далі — стаж наукової роботи) на державних підприємствах, в установах, організаціях пенсії на рівні, який забезпечує престижність наукової праці та стимулює систе­матичне оновлення наукових кадрів.

До стажу наукової роботи зараховується час роботи на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання і на посадах, які до них прирівнюються, па підприємствах, в установах, організаціях, вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти ІП-ІУ рівнів акредитації, у тому числі з підготовки керівних та управлінських кадрів, а також час роботи наукових (науково- педагогічних) працівників на посадах, зазначених у ст. 118 КЗпП¹. До стажу наукової роботи зараховується час навчання в аспірантурі, ад'юнктурі, докторантурі.

Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право на

призначення пенсій та виплати грошової допомоги в разі виходу на пенсію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Такий перелік затверджений зазначеною раніше постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2001 р.

Дія цієї постанови поширюється на наукових працівників, які працювали на державних підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах колишніх Української PCP, інших республік СРСР, а також СРСР.

Переліком визначені підприємства, установи, організації та найменування посад, перебування на яких дає право на призначення пенсій та виплати грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до ст. 24 Закону

України «Про наукову і науково-технічну діяльність», до яких належать:

- Президії Національної академії наук, Української академії аграрних наук, Академії медичних наук, Академії педагогічних наук, Академії правових наук, Академії мистецтв.

- наукові установи, організації (науково-дослідні, дослідні, проектні, пошукові, проектно-конструкторські, технологічні, проектно-технологічні, конструкторські організації, науково-технічні центри, науково-технічні комплекси, науково-виробничі об'єднання, інші наукові установи, організації), їх філіали.

­­­­­­­­­­­­­­

________________

Ст.. 118 Кодекс Законів про Працю від 10.12.71 р. із змінами й доповненнями від 01.01.2012.р

- вищі навчальні заклади та заклади післядипломної освіти (їх філіали) ІІІ-ІУ рівнів акредитації (інститут, консерваторія, академія, університет тощо); наукові підрозділи в їх складі.

- підприємства, виробничі об'єднання, заклади охорони здоров'я, інші незазначені установи, організації.

Пенсія науковим (науково-педагогічним) працівникам призначається при досягненні пенсійного віку: чоловікам — за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років; жінкам — за

наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років.

Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 % заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, що визначається відповідно до ст. 65 і 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення». За кожний повний рік роботи понад стаж пенсія збільшується на один відсоток заробітної плати, але не більше 90 % середньомісячної заробітної плати.

Різниця між сумою призначення цієї пенсії та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право особа, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників бюджетних установ і організацій за рахунок державного бюджету, а для наукових (науково- педагогічних) працівників інших підприємств і організацій — за рахунок коштів цих підприємств і організацій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пенсія науковим (науково-педагогічним) працівникам призначається за умови звернення за призначенням пенсії та після звільнення з посади наукового (науково-педагогічного) працівника Пенсіонерам, які після призначення пенсії працювали за контрактом на посадах наукових (науково- педагогічних) працівників па державних підприємствах, в установах організаціях не менше двох років і мали більш високий заробіток, ніж той, з якого було обчислено пенсію, за їх заявою встановлюється новий розмір пенсії виходячи з більш високого заробітку за два роки підряд після призначення пенсії.

Право па призначення пенсії поширюється також на осіб, які на момент звернення за призначенням пенсії працюють на будь-яких посадах па підприємствах, в установах організаціях усіх форм власності та мають стаж наукової роботи. При виході па пенсію з посади наукового (науково-

педагогічного) працівника науковому (науково-педагогічному) працівнику видається грошова допомога в розмірі шести місячних посадових ставок (окладів) з урахуванням надбавок і доплат за наявності стажу наукової роботи не менше: для чоловіків— 12 років 6 місяців; для жінок — 10 років.

Пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання науковим (науково-педагогічним) працівникам призначається в таких розмірах: інвалідам 1 групи — 80 % заробітної плати наукового (науково- педагогічного) працівника; II групи — 60 % заробітної плати наукового (науково- педагогічного) працівника; III групи — 40 % заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника.

Науковим (науково-педагогічним) працівникам, які стали інвалідами 1, II, III групи внаслідок загального захворювання, призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії наукового (науково-педагогічного) працівника незалежно від віку: чоловікам — за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи на державних підприємствах, в установах, організаціях не менше 20 років; жінкам — за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи на державних підприємствах, в установах, організаціях не менше 15 років.

Пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого наукового (науково-педагогічного) працівника (годувальника), які були на його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), у розмірі 80 % пенсії наукового (науково-педагогічного) працівника на трьох непрацездатних членів сім'ї, 60 % — на двох непрацездатних членів сім'ї і 40 % — на одного непрацездатного члена сім'ї. До непрацездатних членів сім'ї належать особи, зазначені у ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Право на призначення пенсії поширюється па всіх осіб, які вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом і мають відповідний стаж наукової

роботи. Призначення пенсій таким працівникам здійснюється за умови звернення за призначенням пенсії та звільнення з посади наукового (науково- педагогічного) працівника.

Після призначання пенсії відповідно до цього Закону наукові (науково- педагогічні) працівники можуть працювати за строковим трудовим договором (контрактом) на підприємствах, і! установах, організаціях усіх форм власності та займатися підприємницькою діяльністю.

Право па призначення наукової пенсії поширюється - також на не­працездатних членів сім'ї наукового (науково-педагогічного) працівника, який помер до набрання Законом чинності.

Для наукових (науково-педагогічних) працівників, які перейшли па роботу до органів державної влади на посади, які згідно з чинним законодавством належать до посад державного службовця, стаж наукової роботи на державних підприємствах, в установах, організаціях зараховується до стажу роботи державного службовця, а для наукових (науково-педагогічних) працівників, які перейшли з органів державної влади (з посад, які згідно з чинним законодавством належать до посад державного службовця) на посаду наукового (науково-педагогічного) працівника, стаж роботи на державній службі зараховується до стажу наукової (науково-педагогічної") роботи незалежно віддати, коли такі переходи здійснювалися.

Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику виплачується в повному розмірі незалежно від його доходів, одержуваних після виходу на пенсію.

Науковим працівникам, які зробили вагомий внесок у розвиток науки, можуть встановлюватися державні стипендії; для підтримки наукової молоді — стипендії для молодих учених відповідно до законодавства України.

Науковим працівникам, які мають науковий ступінь кандидата або доктора наук, для забезпечення умов для наукової діяльності в установленому законодавством порядку надається додаткова жила площа у вигляді кімнати (кабінету) або в розмірі до 20 кв. метрів. Зазначена додаткова жила площа оплачується в одинарному розмірі.

Такі самі пільги надаються науковим (науково-педагогічним) працівникам вищих навчальних закладів III—IV рівнів акредитації Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки) та міжнародних наукових організацій, відкритих на території України відповідно до міжнародних договорів, установчі документи яких затверджені Кабінетом Міністрів України.

Пенсійне забезпечення державних службовців

Пенсійне забезпечення та допомога державним службовцям вста­новлюються відповідно до Закону України «Про державну службу».

Пенсія державним службовцям виплачується за рахунок держави.

На одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків — не менше 25 років, для жінок — не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 % суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням передбачених законодавством надбавок без обмеження граничного розміру пенсії.

Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.

За кожний повний рік роботи понад 10 років па державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 % посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок без обмеження граничного розміру пенсії.

Державний службовець, звільнений з державної служби у зв'язку із засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або у зв'язку з вчиненням корупційного діяння, позбавляється права па одержання пенсії. У цьому разі пенсія державному службовцю призначається на загальних підставах.

Державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

У разі виходу на пенсію державні службовці при наявності стажу державної служби не менше 10 років користуються пільгами щодо комунального обслуговування.

Пенсійне забезпечення військовослужбовців і осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, інших військових формувань

Пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, інших військових формувань визначається законами України «Про пенсійне забезпечення»,

«Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» із змінами і доповненнями від 5 лютого 1998 р. N° 85/98-ВР.

Законодавством визначаються умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України — військовослужбовців Збройних Сил України, Управління державної охорони, інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, Служби безпеки України, осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей, а також військовослужбовців колишніх Збройних Сил СРСР, органів державної безпеки і внутрішніх справ СРСР, військовослужбовців, які в період Великої Вітчизняної

війни проходили службу у складі 1-го Чехословацького армійського корпусу під командуванням Л. Свободи, та членів їх сімей.

Особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при наявності встановленої вислуги на військовій службі і на службі в органах внутрішніх справ мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які стали інвалідами, набувають право на пенсію по інвалідності.

Члени сімей військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Військовослужбовцям, особам начальницькою і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до законодавства призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії в разі втрати годувальника призначаються незалежно від тривалості служби.

Пенсійне забезпечення жінок, прийнятих у добровільному порядку на дійсну військову службу на посади солдатів, матросів, сержантів і старшин, та членів їх сімей здійснюється на підставах, встановлених законодавством для військовослужбовців надстрокової служби і військової служби за контрактом та членів їх сімей. Особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей можуть (за їх бажанням) призначатися пенсії на умовах і за нормами, встановленими Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому поряд із заробітною платою при обчисленні пенсій враховуються всі види грошового забезпечення, що його одержують ці військовослужбовці та особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ перед звільненням зі служби.

На підставах, встановлених Законом України «Про пенсійне забезпечення», призначаються також пенсії військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ, позбавлених військових або спеціальних звань, а також звільненим зі служби у зв'язку із засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, та членам їх сімей.

Військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Виплата пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пенсії не підлягають оподаткуванню.

Пенсійне забезпечення військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей здійснюється органами соціального забезпечення. У такому ж порядку здійснюється пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей при призначенні їм пенсій на умовах і за нормами, встановленими Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей здійснюється Міністерством оборони України, Державним комітетом у справах охорони державного кордону України, Управлінням державної охорони, органами управління інших військових формувань, Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною податковою адміністрацією України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 р. /1"» 796-ХІІ із змінами і доповненнями на 7 лютого 2002 р.

Пенсійне забезпечення працівників прокуратури

Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих визначено Законом України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р. із змінами і доповненнями від 17 січня 2002 р.

Прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури неменше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 % суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожний повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 %, але не більше 90 % суми місячного (чинного) заробітку.

Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються у заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 2 календарних місяці роботи, яка дає право на цей вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням

за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на цій роботі.

Середньомісячна сума зазначених виплат за 24 та 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат за 24 календарних місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією чи за 60 календарних місяців роботи підряд відповідно на 24 або на 60. Коригуються зазначені виплати шляхом застосування коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу надбавок до нього за класний чин. Посадовий оклад, надбавки за класний чий та вислугу років при призначенні пенсії враховуються в розмірах, встановлених на день звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії.

Працівникам, які не мають вислуги 20 років, якщо стаж служби в органах прокуратури становить не менше 10 років, після досягнення чоловіками 55 років при загальному стажі роботи 25 років і більше, жінками — 50 років при загальному стажі роботи 20 років і більше, пенсія призначається в розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах з розрахунку 80 % місячного заробітку за 20 років вислуги. За кожний рік загального стажу понад 25 років для чоловіків і 20 років для жінок пенсія збільшується на один відсоток місячного заробітку, з якого вона обчислюється.

До 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою, у науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що

мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися у прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

До пенсії за вислугу років встановлюються надбавки на утримання непрацездатних членів сім'ї та на догляд за одиноким пенсіонером у розмірах і за умов, передбачених ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України, а також особи, звільнені з прокурорсько-слідчих посад органів прокуратури за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням чисельності або штату працівників та у зв'язку з обранням їх па виборні посади органів державної влади чи органів місцевого самоврядування.

Прокурорам і слідчим, що визнані інвалідами І або 11 групи, призначається пенсія по інвалідності за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.

Прокурорам і слідчим, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором, у тому числі на умовах, передбачених ст. 37 Закону України «Про державну службу». Військові прокурори і слідчі військових прокуратур при звільненні з військової служби мають право на одержання пенсії відповідно до ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» або на одержання пенсії, встановленої законом для військовослужбовців.

Особи, звільнені з роботи в порядку дисциплінарного стягнення з позбавленням класного чину або позбавлені класного чину за вироком суду, втрачають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Права на одержання пенсії згідно із законодавством позбавляються також особи,

звільнені з роботи у зв'язку із засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням посадового становища, або у зв'язку із вчиненням корупційного діяння.

Пенсії за вислугу років прокурорам і слідчим прокуратури призначаються органами Пенсійного фонду України і виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Обчислення (перерахунок) пенсії здійснюється за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком пенсії.

За пенсіонерами та членами їхніх сімей зберігаються пільги і гарантії соціального захисту. Пенсіонери і члени їхніх сімей, що проживають разом з ними, мають також право на медичне обслуговування в медичних закладах, де вони перебували на обліку до виходу на пенсію працівника прокуратури.

Пенсія, призначена відповідно до законодавства, виплачується в повному розмірі незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. Прокурори і слідчі прокуратури, яким призначено пенсію за вислугу років і які працюють на прокурорсько-слідчих посадах, мають право одержувати заробітну плату відповідно до законодавства.

Прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугу років чи по інвалідності виплачується грошова допомога без сплати податку в розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожний повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.

Членам сімей прокурора або слідчого (батькам, дружині, чоловіку, дітям, які не досягли 18 років або старшим цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення ними 18 років, а тим, які навчаються, — до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23-річного віку), які були на його утриманні на момент смерті, призначається пенсія в разі втрати годувальника за наявності у нього стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 % середньомісячного (чинного) заробітку па одного члена сім'ї і 80 % — на двох і більше членів сім'ї. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій здійснюється з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права па підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більше як за 12 місяців. Перерахунок пенсій здійснюється з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Соціальне та пенсійне забезпечення поширюється також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності ст. 50^і Закону України «Про прокуратуру» призначена пенсія за віком, вислугою років або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад у науково- навчальних закладах незалежно від часу виходу на пенсію за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого законодавством.

На ветеранів війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, дія Закону поширюється незалежно відтоді о, з яких підприємств, установ чи організацій вони вийшли на пенсію.

Висновки

Сьогодні система пенсійного забезпечення керується новим Законом України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", це свідчить про завершення великого багаторічного і, без перебільшення , визначального етапу пенсійної реформи. З іншого боку, це означає початок не менш відповідальної і складної роботи, пов'язаної із втіленням в життя нового механізму пенсійного забезпечення, тобто це приведення у відповідність з цим законодавством чинних законодавчих та інших нормативно-правових актів, а також прийняття нових необхідних для повноцінної реалізації базових пенсійних законів. Пенсійне забезпечення в Україні — це державна система, яка є головною складовою системи соціального захисту населення. Реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення здійснює Міністерство праці та соціальної політики і Міністерство фінансів України. Управління фінансами пенсійного забезпечення здійснює Пенсійний фонд України, а обіг коштів у пенсійній системі відбувається через банківські установи та відділення зв'язку. Проаналізувавши стан пенсійного забезпечення я зробила висновок, що на часі необхідна розробка законопроектів щодо поступового впровадження обов'язкової накопичувальної пенсійної системи, щодо впровадження пільгового пенсійного забезпечення громадян, які працюють у шкідливих умовах, через недержавні корпоративні та професійні пенсійні фонди. До речі, вирішення останнього питання повинно мати неабиякий ризик для солідарної системи. Зараз над відповідним законопроектом розпочинає роботу спеціальна міжвідомча робоча група. У новому виразі пенсійного забезпечення принцип один — хто сплачує внески, той в майбутньому отримає пенсію у відповідному розмірі, хто не сплачує внесків, той зможе розраховувати лише на державну соціальну допомогу. Звісно, що розмір останньої буде значно менший за найменшу трудову пенсію. Це об'єктивні реалії, звірені з економічними законами, які визначають чітку залежність отримуваних благ від трудового внеску. Що стосується інших положень пенсійної реформи, то одним з найважливіших є питання про встановлення віку виходу на пенсію за майбутнім законодавством. З огляду на світовий досвід, на несприятливу демографічну ситуацію в Україні, а також беручи до уваги різні точки зору щодо цього питання, потрібно зазначити, що проблема збільшення пенсійного віку існує. Але законодавці пішли компромісним шляхом, а саме шляхом надання права громадянинові самостійно приймати рішення стосовно виходу на пенсію чоловіків і жінок у віці, визначеному чинним законодавством, чи продовжувати працювати далі. При цьому законом "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено збільшення розміру майбутньої пенсії за кожен рік страхового стажу після досягнення вказаного віку. Збільшення відбуватиметься на відповідний відсоток, починаючи з 3% за перший рік і закінчуючи 85% за десять додаткових років. На цей час необхідно привернути увагу громадськості до одного з суттєвих питань, від вирішення якого залежатиме успіх реформи. Це питання розуміння громадянами України суті реформи і ступінь їх довіри до нової пенсійної системи. Завдання, яке ставилось перед розробниками законів — це досягнення максимальної прозорості пенсійної системи. Лише досягнувши цього можна говорити про її повну керованість, а відтак і надійність. З цією метою розроблено і впроваджено систему персоніфікації пенсійних внесків, про яку вже говорилось, створено умови для забезпечення участі сторін застрахованих осіб і роботодавців в управлінні Пенсійним фондом. За системою встановлюється чіткий контроль з боку держави. Щороку Пенсійний фонд України інформуватиме застрахованих громадян щодо стану їх пенсійного рахунку в загальнообов'язковій накопичувальній системі. Для досягнення тієї самої мети в системі недержавного пенсійного забезпечення передбачено участь представників застрахованих осіб в управлінні недержавним пенсійним фондом, реалізовано принцип диверсифікації функцій управління пенсійними активами і передбачено взаємодію різних державних органів у проведенні контролю і нагляду за суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення. Нині активно проводиться робота, розрахована на перспективу. Фахівцями Міністерства Праці, Пенсійного фонду України розробляються механізми і технології подальшого удосконалення системи збирання і обробки даних персоніфікованого обліку, які застосовуватимуться в майбутньому. Вивчаються можливості щодо зменшення адміністративних витрат Пенсійного фонду і поєднання деяких функцій фондів соціального страхування. Початок повномасштабної пенсійної реформи став основою значних позитивних перетворень у суспільстві. Для реалізації всіх етапів реформи потрібен час. Таким чином, можна підвести підсумок, що в Україні було створено законодавчі умови для становлення системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, основною метою якого є забезпечення достойного рівня життя громадян, які протягом свого трудового життя сплачували страхові внески, не приховуючи своїх трудових доходів. Пенсійна реформа спрямована на створення рівних можливостей для пенсійного забезпечення громадян незалежно від сфери їх зайнятості та виду діяльності, усунення диспропорцій у розмірах пенсій.

36