1. Розділи сучасної генетики

Генетика - це наука про спадковість і мінливість живих організмів. Це визначення, як і самий термін "генетика" (від лат. genetіcos - той що має відношення до походження, народження), запропонував У.Бетсон у 1906 р.

Генетика є однією з центральних наук сучасної біології. Явища спадковості та мінливості властиві усім живим організмам. Серед інших загальнобіологічних наук генетика вирізняється чітким спрямуванням на розгляд окремих істот, їх індивідуальних рис. Саме генетика дає відповідь на питання, чому різні особини одного біологічного виду подібні між собою і чому можуть відрізнятися.

Дамо визначення центральних понять генетики.

Спадковість - це властивість живих організмів забезпечувати матеріальну та функціональну наступність між поколіннями, що реалізується в індивідуальному розвитку організму в певних умовах середовища.

Мінливість - зміни спадкових характеристик організму та виявлення цих змін у процесі його розвитку.

Таким чином, до кола інтересів генетики входить велика кількість проблем, пов'язаних з:

- вивченням механізмів програмування якостей живих істот;

- вивченням закономірностей виникнення змін у спадковості;

- дослідженням закономірностей передавання спадкової інформації від батьків нащадкам;

- визначенням взаємовідносин між комплексом спадкових задатків і зовнішнім середовищем у процесі формування реальних ознак організму.

Генетика охоплює як внутрішні рушійні сили онтогенезу, так і здатність живого пристосовуватись до конкретних умов розвитку. Знання її законів необхідне для усіх спеціалістів, які працюють з живими організмами. Генетика приймає участь у вирішенні таких важливих задач, як дослідження законів розвитку, функціонування, старіння людського організму, включаючи генетико-фізіологічні основи фізичного та розумового розвитку дітей; охорона спадкового здоров'я та лікування при спадкових захворюваннях; вивчення можливих шляхів урахування індивідуальних особливостей людей в усіх сферах життя суспільства, починаючи від медицини і закінчуючи професійною орієнтацією.

Сучасна генетика складається з окремих розділів, кожний з яких має власну проблематику та особливі методи досліджень.

1. Класична генетика.

Її основний метод - це гібридологічний аналіз, тобто вивчення подібності та відмінностей батьків і нащадків, аналіз розщеплення ознак у гібридів. Основна увага приділяється морфологічним ознакам. Гібридологічний аналіз дозволяє встановити спадковий характер ознаки, закономірності її успадковування. Цей метод має справу з проявленням ознаки, а не з механізмом її формування.

Незважаючи на те, що цей розділ - найдавніший у генетиці, він і зараз не втратив свого значення, особливо для прикладних наук. Дійсно, загальні механізми спадковості розшифровані, але конкретні послідовності подій, що приводять до формування багатьох ознак організму, ще не з'ясовані. Більш того, для деяких практичних потреб ці знання не є необхідними. Часто достатньо просто знати закономірності передавання цих ознак, особливо - у генетиці сільськогосподарських тварин і рослин.