2.3. Вимоги до порядку викладу матеріалу бакалаврської роботи

Бакалаврську робота повинна умовно поділятися на три частини:

1. Заголовна частина. Заголовна частина бакалаврської роботи повинна містити такі структурні елементи: обкладинку; титульний аркуш; анотацію (зразок оформлення титульного аркушу та анотації наведено у додатку Л); зміст (зразок оформлення змісту наведено у додатку Ж).

2. Основна частина. Основна частина бакалаврської роботи повинна містити такі структурні елементи: вступ; основні розділи:

- перший розділ (діагностика стану проблеми об’єкту дослідження);

- другий розділ (теоретична частина);

- третій розділ (розробка пропозицій з вдосконалення методів розв’язання проблем об’єкту дослідження та оцінка ефективності їх використання).

По кожному розділу повинні бути зроблені висновки обсягом 1-2 аркуші.

3. Заключна частина. Заключна частина бакалаврської роботи повинна містити:

- загальні висновки;

- список використаних джерел;

- додатки (за необхідності).

Зауваження! Структурні елементи: титульний аркуш, анотація, зміст, вступ, основні розділи, висновки по розділам, загальні висновки та список використаних джерел є обов’язковими елементами бакалаврської роботи.

2.3.1.Вимоги до структурних елементів заголовної частини бакалаврської роботи

Заголовна частина бакалаврської роботи складається з обкладинки, титульного аркушу, анотації та змісту.

Титульний аркуш є першою сторінкою бакалаврської роботи і служить основним джерелом бібліографічної інформації, що необхідна для обробки і пошуку документів. Він містить загальні відомості про місце виконання роботи, її автора, тему роботи, наукового керівника. На цьому аркуші вказуються: назва вищого навчального закладу, інституту і кафедри, прізвище та ініціали керівника бакалаврської роботи, прізвище та ініціали студента.

На титульному аркуші також містяться слова “Бакалаврська робота”, назва теми роботи, слова “Київ-200 і відводиться місце для особистого підпису та підпису наукового керівника.

Анотація бакалаврської роботи є другою сторінкою роботи. Анотація містить бібліографічну назву бакалаврської роботи, стислий виклад здійснених напрямків дослідження за розділами роботи та ключові слова.

Зміст являє собою хронологічну послідовність всіх розділів і підрозділів бакалаврської роботи з вказівкою їх нумерації і номерів сторінок, а також висновків, списку використаних джерел та додатків.

Зміст виконується з нової сторінки, як правило, на одному машинописному аркуші, хоча можлива і більша кількість сторінок. Розділи змісту виділяються великими буквами і нумеруються арабськими цифрами, а підрозділи відповідно малими буквами та арабськими цифрами через крапку.

Зміст включає: вступ; послідовно перераховані найменування всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони є), висновки до розділів

(проміжні); найменування додатків з номерами сторінок, з яких починаються зазначені елементи.

2.3.2.Вимоги до структурних елементів основної частини бакалаврської роботи

Основна частина бакалаврської роботи складається зі вступу, трьох основних розділів та висновків по розділам.

Вступ до бакалаврської роботи повинен, посилаючись на виявлені нові фактори, умови, стисло розкрити актуальність та значення обраної теми для фахової діяльності. Для цього у вступі бакалаврської роботи стисло викладають; оцінку сучасного стану проблеми; існуючі дослідження в цій галузі; світові тенденції вирішення поставлених завдань; характеристику об’єкта, який розглядається, проблеми, які стоять перед ним і шляхи їх вирішення; актуальність даної роботи та основу для її проведення; мету та завдання роботи; об’єкт та предмет дослідження; методи дослідження; новизну та практичне значення отриманих результатів.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь забезпечення національної безпеки України. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми або наукового завдання.

Мета і завдання дослідження. Важливим моментом вступу є формулювання мети дослідження: вона повинна бути чіткою, зрозумілою, стисло відображати той результат, якого прагне досягти автор (наприклад, розробити рекомендації; виявити небезпеки, загрози та ризики; дослідити діюпевних чинників на стан національної безпеки; довести ефективність певної організації системи забезпечення інформаційної безпеки ...).

Для досягнення мети формулюється послідовність відносно самостійних завдань дослідження, кожне з яких стосується конкретного аспекту теми і підпорядковані меті. Завдання дослідження формулюються у вигляді конкретних тез: розробити..., узагальнити..., виявити..., обґрунтувати..., довести..., показати..., охарактеризувати..., встановити..., вияснити..., визначити... і т.п. Тобто, завдання дослідження - це конкретні етапи досягнення мети. Кожному поставленому завданню повинен відповідати щонайменше один висновок.

Об’єкт та предмет дослідження. Об’єкт - це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і обрані для вивчення. Предмет — це те, що міститься в межах об’єкта. За своїм змістом предмет дослідження не може виходити за рамки теми роботи, фактично, предмет дослідження й визначає тему бакалаврської роботи. Об'єкт і предмет як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. Таким чином, необхідно пам’ятати, що об’єкт — поняття ширше, ніж предмет. В об’єкті виділяється та його частина, котра є предметом дослідження. Саме на нього і спрямована основна увага при написанні бакалаврської роботи, саме предмет дослідження визначає тему бакалаврської роботи, що виноситься на титульний аркуш як заголовок.

Методи дослідження. Метод — це спосіб дослідження, інструмент досягнення мети; методика - правила використання конкретних методів. Методи дослідження слід перераховувати не відірвано від змісту роботи, при цьому коротко та змістовно, визначити, що саме, де, яким методом було досліджено. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Якщо студент має опубліковані за темою роботи наукові праці чи результати його дослідження були публічно оголошені на конференціях, семінарах, наукових з’їздах тощо, про це теж зазначається у вступі роботи.

Обсяг вступу не повинен перевищувати 3-4 сторінки машинописного тексту.

Перший розділ може структурно складатися з декількох підрозділів, якщо це диктується логікою викладання матеріалу. В ньому необхідно на теоретичному рівні показати, ким та коли розглядалися питання, що обрані предметом бакалаврської роботи, які існують погляди на вирішення цих проблем, що залишилося поза увагою дослідників або вже не відповідає сучасним вимогам і тому потребує додаткового вивчення. Теоретична частина повинна з одного боку показати рівень знань студента, його ерудицію в обраній галузі, а з іншого - служити інструментом для вирішення поставлених у роботі завдань. Тобто, в теоретичному розділі стисло, ґрунтовно і критично висвітлюючи теоретичні доробки, студент повинен визначити своє місце у вирішенні даної проблеми.

Перший розділ, як правило, складається з 2-3 підрозділів у залежності від теми роботи. У даному розділі обов’язково повинні використовуватись різні визначення, категорії, які пов’язані з обраною проблемою. Вони можуть бути сформульовані різними вченими, що досліджували проблему, мати розбіжності у тлумаченні. Студент повинен вказати, якого з тлумачень він дотримується, або дати власне визначення та обґрунтувати його. Саме вказівки на подальшу спрямованість дослідження, визначення категорійного апарату повинні складати висновки до першого розділу. Вони не виділяються структурно як окремий підрозділ, а позначаються як узагальнююча частина до розділу. Загальний обсяг теоретичної частини (першого розділу) не повинен перевищувати 20,5% обсягу основної частини бакалаврської роботи.

Другий розділ (аналітичний) є практичною частиною бакалаврської роботи, а тому дається якомога повне і всебічне описання об’єкта дослідження і присвячується вивченню та аналізу стану проблеми діяльності, що вивчається. Структура і зміст другого розділу носять аналітичний характер і залежать від специфіки теми бакалаврської роботи.

Обсяг аналітичної частини (другого розділу) повинен бути орієнтовно 30,0-35,0% основного змісту бакалаврської роботи.

Третій розділ (розробка пропозицій з вдосконалення методів розв’язання проблем об’єкту дослідження та оцінка ефективності їх використання).

У цьому розділі (главі) необхідно розробити пропозиції з вдосконалення шляхів, методів (засобів, прийомів) розв'язання проблем (питань), дати оцінку ефективності використання цих пропозицій, накреслити напрямки подальшого вдосконалення і розвитку тих або інших аспектів діяльності об’єкту дослідження. Запропоновані заходи повинні базуватися на висновках попереднього аналізу, логічно обґрунтовувати позиції автора. Розділ може бути розбитий на декілька підрозділів, відповідно до кількості задач, що необхідно вирішити.