
- •Основні джерела вивчення історії України
- •Історики України, Івано-Франківщини
- •Походження українського народу
- •Походження української мови
- •Наукові трактування назви нашої країни
- •Найдавніше населення та його родоплемінні об єднання
- •Трипільська культура
- •Кіммерійці.Скіфи.Сармати
- •Грецькі міста держави північного Причорномор.Я
- •Походження словян
- •Антська держава
- •Теорії походження Київської русі
- •Утворення і становлення київської русі
- •22.Утворення Галицько-Волинського князівства
- •23.Галицько-волинська держава за правління Данила Романовича
- •24. Державний лад Галицько-Волинського князівства
- •25.Занепад Галицько-Волинської держави
- •26.Литовсько-руська доба
- •29.Виникнення українського козацтва –
- •30.Місце і роль укр.. Козацтво у вітчизняній історії
- •31. Козацька медицина
- •32. Запорізька Січ. ( устрій, господарство, воєнна організація)
- •33. Козацько-селянські повстання к. 16- п. 17ст. ( причини , рушійні сили, значення)
- •34. Козацька держава при Богдані Хмельницькому та її основні ознаки
- •35. Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького
- •36. Українсько-московські відносини в середині 17ст. Переяславська рада, « Березневі статті», їх оцінка, значення
- •37. Українська державність при Гетьманщині
- •38.Богдан Хмельницький. Оцінка його діяльності в історичній діяльності
- •39. І. Мазепа- видатний державний і політичний діяч України . Оцінка його діяльності в історичній літературі.
- •40. Гетьман Пилип Орлик – автор першої в світі Конституції
- •41. Боротьба за відновлення козацької державності на поч.18ст
- •42.Ліквідація Росією української державності
- •43.Значення та причини падіння козацької держави
- •44. Національна ідея.Національна свідомість.Носіїї національної ідеї
- •45 . Національне відродження в Наддніпрянській Україні наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.
- •46. І. Франко, т. Шевченко та їх роль в українському національному відродженні
- •47. Галицьке національне відродження в першій половині 19ст
- •48.Суспільно-політичний і національний рух в Західній Галичині у другій половині хіх ст..
- •49. Українські політичні партії у боротьбі за державність наприкінці 19- початку 20 ст.
- •50.Західна Україна – приклад українського національного відродження
- •51 . Лютнева революція 1917 в Росії та її значення для України
- •Значення
- •52 Утворення центральної ради всеукр партизанський рух та його діяльність
- •53 . Значення 4 універсалів уцр та констит унр в розбуд укр. Держави
- •[Ред.] Умови
- •III Універсал
- •IV Універсал
- •[Ред.] Умови
- •54 . Зїзд рад і прогол україни рос. Республікою
- •57. Держ переворот скоропадського
- •58. Падіння гетьманщини утворення унр
- •59. Внутрішня політика Директорії.
- •60. Зовнішня і військова діяльність Директорії унр
- •61. Миха́йло Сергі́йович Груше́вський
- •63. Перемога національно-визвольної революції на західноукр. Землях. Утворення зунр
- •64. Зовнішньополітична діяльність зунр (65 питання частково)
- •67. Воєнний комунізм
- •Елементи воєнного комунізму в Україні
- •Чистка партії
- •Московські процеси
- •Чистка всередині нквс
- •71.Україніза́ція 1920—30-х
- •72. Розстріляне відродження
- •73.Західноукраїнські землі у міжвоєнний період
- •74.Карпа́тська Украї́на
- •75. Акт відновлення Української Держави
- •76.Україна в роки 2 світової
- •77.Репресії в Західній Україні
- •78. Боротьба упа за Українську Самостійну Соборну Державу
- •79.“Вісла” операція
- •80.Особливості Хрущовської «Відлиги» в Україні (1956-1964)
- •91) Соціально-економічні проблеми в україні на сучасному етапі
- •92) Внутрішньо – політичний розвиток України
- •93) Сучасні проблеми медицини України
- •94) Кримська проблема- закономірна реальність чи цілеспрямована
- •95, 97) Фрагментарна характеристика усіх державностей України
- •96) Загальна характеристика України як держави
- •98) Миротворча діяльність України
- •99) Українська діаспора
50.Західна Україна – приклад українського національного відродження
За час тривалого перебування у складі різних держав західні українці, або, як вони називали себе протягом ХІХ ст., русини, фактично втратили власну національну еліту, і переважну більшість їх складало селянство. Єдиною суспільною верствою, спроможною відіграти роль духовних лідерів народу у Східній Галичині та Закарпатті, було греко-католицьке духовенство.
Процес українського національно-культурного відродження зародився наприкінці XVIII ст. в Закарпатті. Закарпатські вчені-просвітники першими розпочали пізнавати історію, мову та культуру народу, замислилися над своїм історичним походженням. У перших десятиліттях ХІХ ст. ідеї українського відродження набули поширення серед галицьких русинів. У Північній Буковині українське національне відродження розпочалося лише у другій половині ХІХ ст.
Спочатку український рух розвивався досить повільно але в роки революційних подій 1848–1849 рр. в Австрійській імперії, західноукраїнські землі стали випереджати Наддніпрянщину за темпами розвитку українського національного руху. Спричиняли це, передовсім, несприятливі умови та утиски українства в Наддніпрянщині російською владою. Проте сам факт переходу першості зі сходу на захід українських земель мав важливе історичне значення. Він став свідченням того, що одним із здобутків українського руху стало розуміння того, що український народ, розмежований імперськими кордонами, має спільне минуле і майбутнє.
Перше покоління «будителів» (так називали діячів тогочасного слов’янського відродження) Закарпаття і Галичини вийшло із середовища греко-католицького духовенства. Більшість з них здобула освіту у Відні, в «Барбареумі». Цей навчальний заклад став своєрідним європейським центром слов’янського відродження, з якого вийшло чимало майбутніх слов’янських просвітителів.
У Закарпатті роль центру русинського національно-культурного відродження відіграла Мукачівська греко-католицька єпархія. Такої ролі вона набула в роки діяльності найвизначнішого з мукачівських єпископів Андрія Бачинського (1732–1809).
Проявами національного пробудження Закарпаття стало зростання потягу до знань. У той час у краї при церковних громадах було створено близько 300 початкових шкіл. Найталановитіші представники закарпатської молоді здобули освіту у провідних європейських університетах і стали відомими вченими. Серед них були Петро Лодій, Іван Орлай, Юрій Гуца-Венелін, Михайло Балудянський, Михайло Поп-Лучкай та ін. Поява цієї плеяди стала свідченням потенційних можливостей карпатських русинів, які завдяки досить сприятливим умовам національно-культурного відродження дали стільки талантів.
У Східній Галичині позиції греко-католицької церкви особливо зміцніли після відновлення 1808 р. митрополії з центром у Львові. Діяльність вищих ієрархів греко-католицького духовенства у Перемишлі та Львові започаткувала національно-культурне відродження галицьких русинів. Центром першої хвилі українського національного відродження у Східній Галичині став Перемишль – осередок греко-католицької єпархії. Тут існувала велика бібліотека, діяла семінарія, зосереджувалися найосвіченіші представники духовенства – Іван Могильницький, Йосип Левицький, Іван Снігурський, Йосип Лозинський та ін. Надихав цей гурт русинських патріотів перемишльський єпископ Михайло Левицький У 30–х роках ХІХ ст. український національний рух на західноукраїнських землях став поступово переходити у наступний, культурницький етап. Його уособленням стала утворена у Львові «Руська трійця» – громадсько-культурне угруповання демократичного спрямування зі студентів семінарії та університету. Саме діяльність трійчан спричинила те, що народна мова русинівпоступово набула рис літературної української мови і стала впроваджуватись у повсякденний вжиток.