2. Історики України, Івано-Франківщини

Глинський Теофан(1806 р. -17.04.1893 р., с. Городниця, нині - Городенківський район) - публіцист, історик, мовознавець, культурно-громадський діяч, 1829р. закінчив Львівський університет.Автор низки статей на громадсько-політичні теми, з історії, мовознавства, зокрема: "Гадки в образоваії і розвиванії письменного руського язика" (1851), праці "Граматика мала руського язика для шкіл парафіальних в Галіції" (1845, не опубл.), поетичних переспівів з біблійної міфології сюжетів на морально-етичні теми. Друкувався у журналах "Зоря", "Правда", газетах "Батьківщина", "Діло", "Руська Рада", "Вестник... для русинів Австрийской державы" та ін.

 Горбаль Костя(22.05.1836 р., м. Тисмениця -14.01.1903 р., м. Перемишль) - письменник, педагог, журналіст, історик, громадсько-політичний діяч, народовець Противник москвофільства і "язичія". Всупереч офіційному правилу вживання етимологічного правопису вживав фонетичний правопис - "кулешівку" і "драгоманівку". Редагував часописи "Вечерниці", "Нива" (1865р.), "Русь" (1867р.). Автор низки гумористично-сатиричних фейлетонів, що написав у 20 літ і опублікував у "Ділі" під рубрикою "Під неділю" (без підпису або під псевдонімами), оповідань, статей про М.Шашкевича і з різних питань української мови. Переклав на польську мову оповідання Марка Вовчка "Одарка". Співавтор і співвидавець брошур "Слово на слово", "Голос на голос".

 Ільницький Василь(псевд.: Денис, Денис з Покуття; Денис із-над Серета; 22.04.1823 р., с. Підпечари, нині Тисменицький район -15.04.1895 p., там же) - письменник, перекладач, історик, педагог, громадсько-культурний діяч. Член - засновник "Просвіти" (1868). Друкувався у часописах "Мета", "Правда", "Зоря", "Неділя". Видавець альманаха "Дарунок руським дівицям на новий рік 1871". Автор оповідань і повісті з народного життя, зокрема: "Коваль клепле, поки -, тепле" (1863), "Дурний Івась" (1865), "Суджена" (1871), "Горбатий" (1877), "Роман Дуля" (1881) та ін.; історичної драми "Настася" (1872), 'сторичного оповідання "Князь руський Роман Данилович" (1883); низки літературознавчих та історичних статей.

 Клапчук Михайло(25.02.1920p., м. Корнич (Коломийщина) - 05.07.1984р., м. Делятин Надвірнянського району) - вчений-енциклопедист - історик, етнограф, археолог. Музеєзнавець. Михайло Клапчук опублікував 50 наукових та 40 науково-популярних праць, підготував вісім рукописних монографій, шість з яких -про наш край. Це, зокрема, "Історико-географічний статистичний довідник Делятинщини", "Огляд історії деревообробної промисловості та лісів на території Делятинського лісокомбінату", "Історія Корнича", "Сторінки історії Яремчанської курортної зони від найдавніших часів до тридцятих років", "Джерела до історії Делятинщини, 1400 - 1700 роки. Частина 1", "Церковні будинки на Делятинщині". Як члена ОУН "визволителі" засудили М.Клапчука й етапом відправили до Караганди. 1969 року він зміг повернутися на Батьківщину і поселився в Делятині. Вимушений був працювати на непомітній посаді лаборанта Делятинського лісокомбінату, де створив оригінальний краєзнавчий музей.

 Ярош ЯрославНародився 3 серпня 1950 року в селі Королівка поблизу Коломиї на Івано-Франківщині. Перший вірш (пісню) надруковано в міськрайгазеті 1965 року. Випускник факультету журналістики Львівського університету імені І. Я. Франка (1973). Працював у редакціях газет — районних Тлумацької і Городенківської та обласної молодіжної. Живе в Івано-Франківську з 1970 року. Поет, драматург, прозаїк. Публіцист, літературознавець, перекладач. Громадський діяч і режисер. Композитор і художник. Редактор, історик, фольклорист. Псевдоніми — Яромир Славич, Славомир Явір, Назар Мечияр, Василь Софіюк, Степан Василик... Першим в Україні (у січні 1989 року) вивів на сцени Івано-Франківська, Коломиї, сіл краю обрядове, наповнене політичною сатирою і дошкульним гумором, новорічне рядження «Меланку». Започаткував у прикарпатській журналістиці одночасно з випуском газет брошуровані видання художньо-публіцистичних додатків (див. «Вперед» - 2.08.1990, «Світ молоді» - 25.09.1990, 19.02.1993, «За незалежність» — 16.09.1995). Автор шістнадцяти книжок поезії, драматургії.Член ради Національної Спілки письменників України...

Заклинський Мирон — історик, мемуарист, військовий діячАндрухів Ігор - укр. історик. Член КПРС (з 1986 р). 1976-1978 служба в армії.  Один з організаторів культ.-наук, т-ва «Рух», автор статей про Дем'янів Лаз. Надрукував низку праць з історії України, видав працю В. Будзиновського «Гадяцька угода між Польщею і Україною 1658 року» (Тисмениця, 1990). Лауреат республ. премії ім. М. Островського (1988).

Баран Володимир (9.08.1927, с.Дем\'янів Галицького району) -- укр. історик та археолог. Доктор історичних наук, професор, член-кор. Німецького інституту археології.Закінчив Рогатинське педучилище (1944-1946) і Львівський педінститут (1946-1950).  Автор праць «Поселення перших століть нашої ери біля села Черепин» (К., 1961), «Черияхівська культура» (К., 1981), «Пражская культура Поднестровья...» (К., 1988), «Ранні слов\'янські поселення у Рашкові». (нім. -- «Байтреґе цур альґемайнен унд ферґляйхенден Археолоґі» --1986. -- Банд 8. -- С. 73 -- 175); «Ранні слов\'яни між Дністром і Прип\'яттю» (К., 1972), співавтор «Славяне юго-восточной Европы в передгосударственный период» (К., 1990. -- С. 459 -- список праць Б.).

Баронч Садок (справжнє ім\'я -- Вінценти Фереріуш; 29.04.1814, м.Станіслав, тепер Ів.-Франківськ -- 2.04.1892, м.Підкамінь, тепер Львівська обл.) -- польс. та укр. історик і фольклорист вірм. походження.  Залишив понад 60 цінних наукових праць, у яких подає багато відомостей про вірменські колонії в Зах.Україні, видатних вірменських діячів, про історію українського народу в Галичині. Серед найвідоміших праць: «Записки польської історії із офіційних львівських актів і рукописів» (1855; тут також історія Тисмениці), «Біографії славних вірмен у Польщі» (1856), «Пам\'ятники міста Станіслава» (1858; тут Б. згадав про опришків і навів відповідну укр. пісню), «Нарис вірменської історії» (1869) тощо. Він також опублікував збірник укр. фольклору «Байки, небилиці, леґенди, прислів\'я і пісні на Русі» (1866; доповнене 1886), чимало їх увійшло і до його праці «Чудові образи...» (1901).

Гаврилів Богдан Михайлович  Гаврилів Богдан Михайловиx історик-краєзнавець, головний історик Івано-Франківська, доцент кафедри історії України Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України Написав і опублікував біля 400 статей, понад 60 окремих праць. Створив 15 музеїв і кабінетів. Організатор і перший завідувач народного музею історії освіти Прикарпаття на базі нинішнього Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Активіст Українського товариства охорони пам’яток історії та культури

Грабовецький Володимир Васильович Почесний професор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, директор Івано-Франківського державного історико-меморіального музею Олекси Довбуша, доктор історичних наук.  Опублікував понад 1000 наукових і науково-популярних праць, серед яких 45 монографій, 75 окремих видань, 900 статей з історії України, в тому числі і Прикарпаття, автор шести опублікованих „Нарисів історії Прикарпаття” (1992 – 1995) і трилогії „Ілюстрована історія Прикарпаття” (2002 – 2004), двох монографій про життя і творчість та вшанування Маркіяна Шашкевича й Тараса Шевченка (2006 – 2007). 50 років досліджував наукову проблему „Карпатське опришківство ХVІ – ХІХ ст.” та життя і діяльність легендарного героя України Олекси Довбуша, видав про нього 150 праць і протягом півстоліття збирав історико-літературно-мистецькі експонати, на базі яких спромігся відкрити Івано-Франківський державний історико-меморіальний музей Олекси Довбуша (1995), директором якого є і сьогодні.