- •Основні джерела вивчення історії України
- •Історики України, Івано-Франківщини
- •Походження українського народу
- •Походження української мови
- •Наукові трактування назви нашої країни
- •Найдавніше населення та його родоплемінні об єднання
- •Трипільська культура
- •Кіммерійці.Скіфи.Сармати
- •Грецькі міста держави північного Причорномор.Я
- •Походження словян
- •Антська держава
- •Теорії походження Київської русі
- •Утворення і становлення київської русі
- •22.Утворення Галицько-Волинського князівства
- •23.Галицько-волинська держава за правління Данила Романовича
- •24. Державний лад Галицько-Волинського князівства
- •25.Занепад Галицько-Волинської держави
- •26.Литовсько-руська доба
- •29.Виникнення українського козацтва –
- •30.Місце і роль укр.. Козацтво у вітчизняній історії
- •31. Козацька медицина
- •32. Запорізька Січ. ( устрій, господарство, воєнна організація)
- •33. Козацько-селянські повстання к. 16- п. 17ст. ( причини , рушійні сили, значення)
- •34. Козацька держава при Богдані Хмельницькому та її основні ознаки
- •35. Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького
- •36. Українсько-московські відносини в середині 17ст. Переяславська рада, « Березневі статті», їх оцінка, значення
- •37. Українська державність при Гетьманщині
- •38.Богдан Хмельницький. Оцінка його діяльності в історичній діяльності
- •39. І. Мазепа- видатний державний і політичний діяч України . Оцінка його діяльності в історичній літературі.
- •40. Гетьман Пилип Орлик – автор першої в світі Конституції
- •41. Боротьба за відновлення козацької державності на поч.18ст
- •42.Ліквідація Росією української державності
- •43.Значення та причини падіння козацької держави
- •44. Національна ідея.Національна свідомість.Носіїї національної ідеї
- •45 . Національне відродження в Наддніпрянській Україні наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.
- •46. І. Франко, т. Шевченко та їх роль в українському національному відродженні
- •47. Галицьке національне відродження в першій половині 19ст
- •48.Суспільно-політичний і національний рух в Західній Галичині у другій половині хіх ст..
- •49. Українські політичні партії у боротьбі за державність наприкінці 19- початку 20 ст.
- •50.Західна Україна – приклад українського національного відродження
- •51 . Лютнева революція 1917 в Росії та її значення для України
- •Значення
- •52 Утворення центральної ради всеукр партизанський рух та його діяльність
- •53 . Значення 4 універсалів уцр та констит унр в розбуд укр. Держави
- •[Ред.] Умови
- •III Універсал
- •IV Універсал
- •[Ред.] Умови
- •54 . Зїзд рад і прогол україни рос. Республікою
- •57. Держ переворот скоропадського
- •58. Падіння гетьманщини утворення унр
- •59. Внутрішня політика Директорії.
- •60. Зовнішня і військова діяльність Директорії унр
- •61. Миха́йло Сергі́йович Груше́вський
- •63. Перемога національно-визвольної революції на західноукр. Землях. Утворення зунр
- •64. Зовнішньополітична діяльність зунр (65 питання частково)
- •67. Воєнний комунізм
- •Елементи воєнного комунізму в Україні
- •Чистка партії
- •Московські процеси
- •Чистка всередині нквс
- •71.Україніза́ція 1920—30-х
- •72. Розстріляне відродження
- •73.Західноукраїнські землі у міжвоєнний період
- •74.Карпа́тська Украї́на
- •75. Акт відновлення Української Держави
- •76.Україна в роки 2 світової
- •77.Репресії в Західній Україні
- •78. Боротьба упа за Українську Самостійну Соборну Державу
- •79.“Вісла” операція
- •80.Особливості Хрущовської «Відлиги» в Україні (1956-1964)
- •91) Соціально-економічні проблеми в україні на сучасному етапі
- •92) Внутрішньо – політичний розвиток України
- •93) Сучасні проблеми медицини України
- •94) Кримська проблема- закономірна реальність чи цілеспрямована
- •95, 97) Фрагментарна характеристика усіх державностей України
- •96) Загальна характеристика України як держави
- •98) Миротворча діяльність України
- •99) Українська діаспора
29.Виникнення українського козацтва –
це історично-об’єктивний процес. Спричинили до цього:
наявність величезного масиву вільних земель степової зони (Дикого Поля), з багатими природними ресурсами, що потребувало заселення і господарського освоєння;
погіршення становища українського народу, що обумовлювало втечі селян і міської бідноти наокраїни Польсько-Литовської держави в пошуках кращої долі. Також туди їхали авантюристи, злодії, шукачі пригод та ін;
умови існування, оскільки постійною була загроза нападів татар, обумовлювали потребу до появи у козацтва військової організації.
Початки козацтва простежуються у XV ст., коли на вільні прикордонні землі Польсько-Литовської держави приходили найбільш сміливі і відчайдушні люди, яких самі умови життя примушували до військової організації. Публіка була різноманітна – від селянина втікача до магната – шукача пригод. Представлені були різні національності, але більшість становили українці. Селилися козаки понад Дніпром, у верхів’ях Південного Бугу та їх численних притоках. Важливим регіоном формування українського козацтва стали міста Канів і Черкаси. У Росії козаків тривалий час називали черкасами. Козацький устрій був демократичним. Об’єднувалися козаки в громади, всі питання вирішували на радах, де обирали отаманівта іншу старшину. Займалися козаки хто чим міг, по різному здобували засоби для життя, а саме, мали власне господарство, займалися землеробством, скотарством, різними промислами, ремеслами, торгівлею, або тільки військовою справою, також наймалися, займалися здобичництвом та ін.
До середини XVI ст. козацтво не представляло собою окремої організованої соціальної групи, але вже в першій половині цього ж століття почали з’являтися перші ватажки та організатори українського козацтва, нерідко ними виступали державні урядовці, старости. Вони організовували оборону південного прикордоння від татар, а козаки в цьому регіоні були реальною військовою силою. Серед цих урядовців і старост найбільш відомими були: Євстафій Дашкевич, Прецлав Лянцкоронський, Бернард Претвич та ін.
Отже, різноманітні суспільні процеси мали безпосередній вплив на джерела формування козацтва. Необхідність відсічі татарської агресії в першій половині XVI ст. зумовило створення литовським урядом контингенту військовослужбової людності на південному прикордонні. Таким чином, до козакування прилучалися старостинські й магнатські служебники і самі представники місцевої адміністрації. Уходництво покликало на широкі степові простори велику хвилю людей, мало пов'язаних з безпосереднім матеріальним виробництвом, переважно вихідців із міст та містечок. Хоча, цілком імовірно, що козацьким промислом займалися й окремі селяни, які на той час були особисто вільними.
Поглиблення суспільного поділу праці та розвиток товарно-грошових відносин у першій половині XVI ст. супроводжувалися консолідацією привілейованих верств, що проявлялося в ліквідації численних ступенів феодальної ієрархії. В результаті переважна більшість українського боярства південних областей склала нову хвилю формування козацтва. Польська експансія і посилення соціального та національно-релігійного гноблення в кінці XVI - першій половині XVII ст. привели до покозачення широких верств селянства та міщанства, частина яких здобула козацькі права. Ряди козацтва поповнювалися також представниками шляхти як українського, так і польського походження
Основи формування станових ознак українського козацтва закладалися шляхом залучення запорожців на державну службу з 60-х років XVI ст. Водночас генеза козацьких прав зумовлювалася історичним досвідом, спиралася на певні традиції суспільного життя. Звільнення від феодальних податківта повинностей і право на володіння маєтностями за відбування військової служби мало українське середньовічне лицарство – боярство. Навідміну від останнього, козаки одержували за державну службу, насамперед, платню грошима і сукном.
До середини XVII ст. зустрічалися лише поодинокі випадки надання землі реєстровим. Разом з тим, фактичне землеволодіння стало економічним підґрунтям козацького стану. Власне судочинство було привілеєм шляхти, як і особливе адміністративне підпорядкування. Зародження цих елементів у життєдіяльності козацтва відноситься до створення реєстрового війська. Управління козацтвом, включаючи й виконання судових функцій, закріплювалося за старшим Війська Запорозькогого.
Згодом з'явилася посада військового судді, який у своїй діяльності спирався на козацьке право, вироблене в січовій громаді. За відсутності в Україні державності,засиллі магнатів і шляхти у суспільному житті козацтво було повністю позбавлене політичних прав. Перенаступни амбіційні зовнішньополітичні плани, польські власті змушені були йти на компроміс із козаками при веденні військових кампаній.
