15.Податкове консультування в зарубіжних країнах.

Німецький закон «Про податкове консультування» був прийнятий майже 50 років тому.

У Німеччині право надавати консультаційні послуги у сфері оподаткування надано як фізичним особам (аудитори, податкові консультанти, бухгалтери, адвокати, нотаріуси), так і юридичним (адвокатські контори, банки, спілки). Законодавчо встановлено, що податкові консультанти не мають права займатися іншою комерційною діяльністю і бути найманими працівниками за виключенням випадків, коли вони працюють в консультаційній фірмі. Клієнти пов'язують із консультаційними послугами гарантію того, що консультант, враховуючи всі обставини, надійно захищає їх як від переплати, так і від недоплати податків. У цій системі є вигода і для податкових органів.

У Великобританії юридичним консультантом або юристом теоретично називати себе може кожен тому, що таких професійних кваліфікацій не існує. Юрист у Великобританії, який отримав професійну кваліфікацію - це або «баррістер» (в перекладі «адвокат»), або «солісітор». З точки зору термінології краще дотримуватися англійських термінів - «баррістер» і «солісітор».

Традиційно баристери - це фахівці, які виступають у суді і консультують клієнтів, а солісітори - фахівці, що займаються консультаційною діяльністю з більш «простих» питань, як наприклад, спадкування або заповіту.

З точки зору професійної освіти і солісітори, і баррістери вчаться приблизно протягом шести років. Спочатку потрібно отримати ступінь бакалавра, після цього пройти спеціалізовані курси, де навчають основам професії і поглиблюють знання права, і потім протягом одного року для баристерів і двох років для солісіторів необхідно працювати як стажер під керівництвом більш досвідчених юристів британського права. Податкової спеціалізації як такої при отриманні професійної кваліфікації солісітора або баристера немає. У Великобританії будь-яка людина може називатися бухгалтером, але для того, щоб отримати статус «сертифікованого бухгалтера», необхідно скласти шість іспитів і мати від трьох до п'яти років практичного професійного досвіду.

16. Палати податкових консультантів в Німеччині

Німецький закон «Про податкове консультування» був прийнятий майже 50 років тому.

У Німеччині право надавати консультаційні послуги у сфері оподаткування надано як фізичним особам (аудитори, податкові консультанти, бухгалтери, адвокати, нотаріуси), так і юридичним (адвокатські контори, банки, спілки). Законодавчо встановлено, що податкові консультанти не мають права займатися іншою комерційною діяльністю і бути найманими працівниками за виключенням випадків, коли вони працюють в консультаційній фірмі. Клієнти пов'язують із консультаційними послугами гарантію того, що консультант, враховуючи всі обставини, надійно захищає їх як від переплати, так і від недоплати податків. У цій системі є вигода і для податкових органів.

17.Податкова система Німеччини.

У Конституції Німеччини закріплено існування двох рівнів державної влади - федеративної республіки (федерації) і земель (членів федерації).

Громади не утворюють третій державний рівень, а є частиною земель. Землі зобов'язані здійснювати контроль над фінансовим становищем громад. Бюджетна система Німеччини включає в себе бюджет федерації з двома спеціальними фондами: бюджет земель і громад.

1. Прибутковий податок з фізичних осіб. Стягується незалежно від громадянства; вирішальним фактором є фактичне проживання, відповідно до якого проводиться відмінність між необмеженою й обмеженою податковою відповідальністю. Якщо фізична особа перебувала на території Німеччині не менше 6 місяців в році, то вона вважається податковим резидентом для цілей оподаткування. Резиденти сплачують податок з доходів з усіх джерел, нерезиденти - з доходів з Німеччини.

Податковим (звітним) періодом виступає календарний рік.

2. Церковний податок як доповнення до прибуткового податку стягується на підставі законодавства земель і поступає в дохід церкви. Платниками податку є всі члени релігійної організації.

3. Податком на прибуток організацій обкладаються компанії різних правових форм. На рівень оподаткування прибутку впливає не тільки величина податкових ставок, але і правила визначення податкової бази.

Ставка податку на нерозподілений і розподілений прибуток з 2001 р. становить 25%.

4. Податком на додану вартість обкладається вся система громадського та приватного споживання. Податок стягується лише з вартості, доданої на даній стадії переробки. Це досягається за рахунок того, що ПДВ, сплачений при придбанні товарів і послуг, вираховується із суми податку, включеного в ціну при продажу готової продукції. Податком не обкладаються медичні послуги і квартплата, а також послуги приватних шкіл, театрів, музеїв і т.п. Від податку на додану вартість звільняються обороти по експорту на основі принципу країни призначення (споживання), по якому податок отримує країна призначення у відповідності зі своїм законодавством. Основна (стандартна) ставка податку становить 19%. Пільгова ставка 7% поширюється на продукти харчування, книги, газети, послуги пасажирського транспорту.