57. Особливості здійснення податковоко контролю в зарубіжних країнах

США.У США існує три види податкових перевірок:1) заочна (проводиться шляхом направлення документів в Контрольне управління СВД поштою);2) камеральна (проводиться за місцем знаходження СВД);3) виїзна (проводиться за місцезнаходженням платника податків).

Канада.Податкова служба Канади носить назву - Агентство у справах митниці і доходів (АМДК).

В арсенал податкових інспекторів Канади входять методи контролю, аналогічні методам, вживаним в США. У Канаді, так само як і в США, існує три види податкових перевірок: 1) заочна (проводиться шляхом направлення документів поштою);2) камеральна (проводиться за місцем знаходження СВД);3) виїзна (проводиться за місцезнаходженням платника податків).

Німеччина.Відповідно до Положення про проведення фінансової перевірки, затвердженим Мінфіном Німеччині за погодженням з Бундесратом Німеччини, податкова перевірка проводиться з метою встановлення й оцінки обставин справи, які мають суттєве значення для оподаткування, а не для вишукування додаткових податків. При призначенні і проведенні перевірки враховуються принципи помірності коштів, витрачених на проведення перевірки, передбачуваним результатам і найменшого втручання у справи підприємства.

Податковий орган приймає на власний розсуд рішення про призначення перевірки, її терміни і обсяг.

Середня тривалість контрольних перевірок складає:- На великому підприємстві - 25-30 днів;- На середньому підприємстві -15 днів;-На малому і дрібному підприємствах - 6-8 днів.

Франція.Відбір справ для перевірок у Франції здійснюється різними способами:

1)на основі вивчення справ платників податків за деклараціями. Декларації надходять у податкові центри, де перевіряється їх формальна сторона. Потім отримана податковими органами інформація порівнюється з даними, представленими платниками податків. ї;

2) пошук сторонньої, зовнішньої інформації.

58. Правове регулювання відповідальності за податкові правопорушення у зарубіжних країнах

У США на рівні федерації відповідальність за податкові злочини регулюється законодавством, кодифікованим в розділі 26 Зводу законів США. В основу цієї кодифікації покладено Закон 1954 року про внутрішні доходи, іменований Кодексом внутрішніх доходів. Відповідальність за ухилення від сплати податків на користь штатів і місцевих податків регулюється відповідними законами штатів.

У Японії відповідальність за податкові злочини передбачена в численних актах так званого кримінально-адміністративного законодавства – Законі про стягування державних податків 1959 року, Законі про податок з юридичних осіб 1947 року. У некримінальних законах положення про карні санкції зазвичай виносяться в окрему главу, що знаходиться в кінці тексту закону.

У Франції основним законодавчим актом, що регулює питання відповідальності за податкові злочини, є Загальний кодекс про податки 1950 року. У Загальному кодексі про податки виділяють матеріальні та процесуальні норми податкового деліктного права. Відповідальність за податкові правопорушення регулюється в книзі «Справляння податків» в розділі «Покарання».

У Великобританії законодавство про відповідальність за податкові правопорушення не систематизовано. До джерел права відносяться як законодавчі акти, так і норми загального права.