45.Особливості оподаткування в Бразилії.

В 90-ті роки були проведені реформи податкової системи. З 1994 р. ставка подохідного податку для підприємств усіх форм власності уніфікована. Сучасна податкова система Бразилії з п'яти основних груп податків:прямі податки на доходи (прибутковий податок, податок на капітал, податок на спадщину);непрямі податки (найважливішим з них є податок на додану вартість);місцеві податки (найважливішим з них є податок на нерухомість);податки на ділову активність;інші податки.

Один із основних прямих податків - прибутковий. У Бразилії прийнята особлива форма побудови прибуткового податку: ділення всіх доходів на шедули (графіки) в залежності від джерел надходження доходів. Діє п'ять шедул, деякі з них мають ще й внутрішню градацію:

графік А - доходи від майна;графік С - доходи від дивідендів по державних облігаціях;графік Д - основний, він ділиться на шість частин:доходи отримані від торгівлі чи бізнесу;доходи отримані в результаті надання професійних послуг (медична, юридична практика);отримані відсотки та аліменти, що підлягають оподаткуванню;доходи від цінних паперів, що знаходяться за кордоном;доходи від майна, що знаходиться за кордоном;всі доходи, не включені ні в одну з перерахованих груп;графік Е - 3 широкі групи доходів:із різних установ і різних посад;з пенсій, що виплачені компаніями;з пенсій, що виплачені Міністерством соціального страхування;графік F- дивіденди та інші виплати, що здійснюються компаніями Бразилії.

Прибутковий податок утримується з сукупного річного доходу з вирахуванням дозволених законом пільг.

Діє три ставки прибуткового податку (в залежності від рівня річного доходу): 20, 25, 40%. Ставка податку на прибуток корпорацій за останні 10 років постійно знижувалась: 52 - 35 - 33%. Малі підприємства платять податок по ставці 25%.

Головним серед непрямих податків є податок на додану вартість. Стандартна ставка ПДВ у Бразилії 17,5%.

Муніципалітет може встановлювати також інші податки на місцеві потреби.

Основним джерелом доходної частини бюджету є федеральні податки. В бюджетах міст відрахування від них складають від 70 до 90%.

46.Система оподаткування в Аргентині.

Податки в Аргентинській Республіці стягуються на національному рівні, провінційному і муніципальному рівнях.

В Аргентині діють і застосовуються наступні податки (федеральні): податок на прибуток, податок на мінімально очікуваний прибуток, податок на борг підприємства, податок на особисте майно, податок на додану вартість, внутрішні податки (на внутрішню торгівлю).

Найбільшим джерелом надходження доходів до державної скарбниці є:

податок на прибуток, який стягується як з підприємств, так і з фізичних осіб;

податок на додану вартість (ПДВ);

податок на продажу (податок на внутрішню торгівлю).

Податки федерального рівня:1. Податок на прибуток. Даним податком оподатковуються фізичні та юридичні особи аргентинські резиденти. Податок виплачується із загальної суми доходів, отриманих всередині країни або за кордоном. По відношенню до юридичних осіб ставка податку становить 35%, і обкладаються всі доходи, які отримують підприємства (незалежно від того, звичайні це доходи чи ні).

2. Податок на мінімально очікуваний прибуток. Даним податком оподатковуються юридичні особи, фізичні особи та правонаступники неподільної спадщини - власники сільської нерухомості (тільки по відношенню до зазначеної нерухомості). Ставка податку становить 1% з активів, вартість яких перевищує 200 тис.песо.

3. Податок на особисте майно. Податок на особисте майно стягується з загальної вартості майна, що є об'єктом даного оподаткування у розмірі 0,50% з майна, вартістю від 120.300 песо (мінімальна вартість оподаткування) до 200.000 песо, і в розмірі 0,75% з майна, вартість якого перевищує 200.000 песо.

4. Податок на додану вартість (ПДВ) - це податок на споживання. Податок непрямий, загальний, багаторазовий і не акумулятивний (не накопичується).

Загальна ставка податку на додану вартість становить 21%. Збільшена ставка в розмірі 27% застосовується у галузі надання громадських послуг, таких як продажу газу, електроенергії, води і в області телекомунікацій. Знижена податкова ставка в розмірі 10,50% застосовується для специфічних видів діяльності (продажу певних сировинних товарів; надання санітарних, медичних послуг; перевезення пасажирів по маршрутах понад 100 км).

Внутрішні податки (на внутрішню торгівлю). Ці податки вважаються непрямими, багатофазовими. Податки на внутрішню торгівлю стягуються єдиний раз на етапі виробництва або імпорту певних товарів, таких як тютюн, алкогольні напої, автомобілі, автомобільні шини, паливно-мастильні матеріали та ін.