10. Пегматитові родовища їх генезис та мінеральний склад

Генезис пегматитів:

1-ша гіпотеза (Ферсман), - Магматична: магматичний розплав містить у своєму складі 9% H O, коли він застигає залишається 0,5%. При застиганні магми виділяється велика к-сть високомінералізованих розчинів, утворюються тріщини, які і заповнюються розчином з якого утворюються пегматити. Ферсман виділив п’ять етапів формування пегматитів.

2-га група гіпотез (Джонс, Камерон), - Метосоматично змінена: внаслідок диференціації магматичного розчину. Залишкові розчини (мінералізовані) метасоматично діють на застиглу масу.

3-тя група гіпотез (Заварицький), - Гіпотеза подвійного перетворення: пегматити утворюються по будь-яких породах близьких до складу гранітів (в пегматитах часто трапляються залишки вміщуючих порід). Проникнення розчинів у ці породи визиває перекристалізацію. По тріщинах проникають мінералізовані розчини і перетворюють ці породи у пегматитові тіла.

4-та група гіпотез, - Метаморфічна: утворення пегматитів відбувається на регресивному етапі високотемпературного метаморфізму.

Мінеральний склад пегматитових р-щ: турмалін (), гранат ((Mg,Fe,Mn)₃Al2(SiO4)₃), сподумен (LiAl[Si₂O₆]), топаз (Al₂SiO₄(F, ОН)), берил (Al2Be3[Si6O18]), флюорит (CaF₂), апатит (Сa₅ [РO₄]₃ (F, О, ОН)), кіаніт (Al₂[O/SiO₄]), силіманіт (Al₂[O/SiO₄]3), нефелін (Na[AlSiO₄], или Na₂O•Al₂O₃•2SiO₂), содаліт (Na₈Ca₂(AlSiO₄)₆CI₂, или 3Na₂О•ЗА₂О₃•6SiO₂•2NaCl), егірин (NaFe³⁺[Si₂O₆]), натроліт (Na₂[Al₂Si₃O₁₀]·2H₂O), арфведсоніт (NaNa2(Mg;Fe)4Fe(OH)2(Si4O11)), рибекіт.

Колчеданні родовища.

Мінерали: пірит (FeS₂), піротин (Fe_1-xS_n), марказит (FeS₂), борніт (Cu₂S·(Fe, Cu)S), сфалерит (ZnS), галеніт (PbS); нерудні: барит (BaSO4), карбонати, кварц, гіпс (CaSO₄*2H₂O), ангідрит (CaSO₄).

Колчеданні р-ща асоціюють із базальтоїдними формаціями, приурочені до зон СОХ, іноді вулканічних дуг.

За Заварицьким мають гідротермально-метасоматичний генезис.

За умовами утворення виділяють типи: 1) вулканогенно-метасоматичні; 2) вулканогенно-осадові (Ред-Лейк, Канада; Уруп, Кавказ); 3) комбіновані (в о-вих г.п. серед вулканогенних - тип куроко, Японія).

Приклади в Укр.: Жовтянський прояв поліметалічних руд у структурі Кривого Рогу.

11. Особливості карбонатитових родовищ, їх склад, генезис, приклади.

Карбонатитами називають ендогенні скупчення карбонатів просторово і генетично пов’язаних із формаціями ультраосновних та лужних порід.

Карбонатити- карбонатні або силікатно-карбонатні породи, складені більш ніж на 50% кальцитом, доломітом,анкеритом і інш. Крім карбонатів, можуть бутиприсутні піроксен, амфібол, флоголіт, форстерит, апатит, магнетит, титаніт, лужний польовий шпат, рідкіснометальні мінерали (пірохлор, баделеїт, бастнезит, циркон і інш.)

Характерні особливості:

1)Невелика розповсюдженість у земній корі. 500 корисних масивів з них 10% проявів є родовищами, деякі з них є унікальними Маунтін –Пас, Тімбтор (Якутія)

2)Розташування у фундаменті древніх платформ і серединних масивів, приуроченість до осьових частин рифтів та вузлів перетину глибинних розломів. МЗ- сх.-зх Африканський риф.

3)Карбонатити зустрічаються у комплексі з породами лужного складу і утв разом з ними складні структури центрального типу, в них карбонатити займають концентричні, радіальні структури, при цьому як доцентрові так і відцентрові.

4)Для карбонатитів характерно підвищений вміст летких компонентів(фтор,хлор, СО2,ОН), сидерофільних(залізо, мідь, манган) та літофільних елементів (ніобій, рідкісні землі, цирконій, стронцій, молібден), характерний також підвищений вміст лугів та фосфору.

5)Існує вертикальна зональність рудоносності карбонатитів

6)Мають місце такі фації карбонатитів: лавова, дайково-жильна, інтрузивна, інколи кімберлітоподібна.

7)Ізотопний склад вуглецю, сірки, кисню, стронцію і самарію свідчать про мантійне джерело карбонатитів.

Приклади: Маунтін Пасс, Улучей-Хіт; Фінляндія (Соклі), Сіліяви, Саланлатла.

Магнетитовий ряд карбонатитів: Кордов(Росія), масив Гулі (пн. Росія, Біле море); Ніобі, Мвауді (Африка). В Україні Чернігівське або Новополтавське родовища.