33. Мінерали молібдену і його застосування, , генетичні типи промислових родовищ, характеристика родовищ.

Атомна маса (молярна маса) 95.94 а.о.м. (г/моль)

Термодинамічні властивості Густина 10.22 г/см³ Питома теплоємність 0.251 Дж/(K моль) Теплопровідність (138) Вт/(м К) Температура плавлення 2890 K Теплота плавлення 28 кДж/моль Температура кипіння 4885 K

Мінерали: Молібденіт MoS₂, Молібдит MoO₃, Повеліт Ca[MoO₄], Молібдошеєліт Ca(W, Mo)O₄,

Застосування. Більш ніж дві третини всього молібдену використаються в сплавах. Використовування молібдену зросло впродовж Першої світової війни, коли не задовольнялись потреби у вольфрамі, який використовувався для виготовлення коштовної вогнетривкої та високоміцної сталі.

Молібден використається до цього дня у високоміцних сплавах та у жаростійких сталях. Спеціальні сплави, що містять молібден, типу Hastelloy, є особливо високотемпературно - та корозієстійкими. Молібден використається в нафтопроводах, в частинах літаків і ракет та в волокнах. Молібден знаходить використання як каталізатор в нафтовій промисловості, особливо в каталізаторах з метою видалення органічної сірки з нафтопродуктів. Він використовується для формування аноду у деяких рентгенівських трубках, особливо для мамографії. Металічний молібден знайшов застосування в електроніці як провідний шар в тонкоплівкових транзисторах (TFT).

Дисульфід молібдену - гарна суха мастильна речовина, особливо при високих температурах. Ізотоп Mo-99, який отриманий у ядерній промисловості використовується в якості індикаторного елементу. Молібденові пігменти від червоно-жовтого до яскраво червоного жовтогарячого використовуються у фарбах, чорнилах, пластмасах та гумових матеріалах.

Великі родовища молібдену відомі в США, Мексиці, Чилі, Канаді, Австралії, Норвегії, Росії . Більше 7% від світових запасів молібдену розташовані у Вірменії , причому 90% з них зосереджені в Каджаранськом мідно-молібденовому родовищу.

Генетичні групи і промислові типи родовищ 1. Контактово-метасоматичні (скарнові) 2. гідротермальні а). Високотемпературні (грейзенові) б). середньотемпературні в). кварц-молібденітові г). кварц-сфалерит-галеніт-молібденітові д). кварц-халькопірит-молібденітові(мідно порфірові руди) е). настуран-молібденітові

Серед промислових родовищ молібдену виділяються:

• скарнові,

• ґрейзенові,

• плутоногенні гідротермальні,

• вулканогенні гідротермальні.

Зі скарнових найбільш представницьким є родовище Тирниауз на Північному Кавказі. Вони відомі також в Казахстані (Каратас), Хакасії (Киялих-Узень), Румунії (Байтца), Китаї (Янцзи-Чшанзи), Марокко (Азгур), США (Пайн-Крік), Бразилії (Кунхаба), Туреччині (Тахталідаг). Головні рудні мінерали: молібденіт і пірит, а також шеєліт, халькопірит і магнетит; другорядні – сфалерит, ґаленіт і блякла руда; рідкісні – самородні бісмут, срібло і золото.

Ґрейзенові молібденові, часто вольфрам-молібденові, родовища відомі в Забайкаллі (Булуктай, Першотравневе), в Центральному Казахстані (Східний Коунрад, Акчатау, Жанет, Коктенколь), Монголії (Югодзир), Аргентині (Сьєрро-Асперо). Рудні тіла мають форму жил, штокверків і штоків, іноді трубоподібних. Головні рудні мінерали представлені молібденітом і вольфрамітом.

Плутоногенні гідротермальні родовища молібдену найбільш поширені. У цій групі виділяються три головні рудні формації: кварц-молібденітова, кварц-молібденіт-серицитова і кварц-молібденіт-халькопірит-серицитова. Родовища першої формації поширені у РФ на Далекому Сході (Умальта), у Забайкаллі (Бугдая, Жірекен, Давенда, Шахтама), Гірському Алтаї (Калгуті), Казахстані (Шалгія), США (Квеста) і Канаді (Маунтін). Головні рудні мінерали: молібденіт, іноді з вольфрамітом. Родовища представлені серією жил, прожилків і штокверків. Друга і третя формації представлені великими родовищами молібденітових, часто мідно-молібденітових прожилково-вкраплених руд. Вони знаходяться в Закавказзі (Каджаран); Кузнецькому Алатау (Сора), Китаї (Цзиндуйчан), США (Клаймакс, Гендерсон), Канада (Ендако, Бетлехем). Рудні тіла представлені штокверками концентричної або лінійної будови. Головні мінерали первинних руд – молібденіт (іноді халькопірит) і пірит. Середній вміст молібдену змінюється для молібден-порфірових родовищ від 0,05 до 0,5 %; для мідно-молібден-порфірових – від 0,005 до 0,025%. Глибина формування родовищ 1 – 2 км від земної поверхні.