30. Боксити, провідні країни світу за запасами бокситів, генетичні типи промислових родовищ бокситів, приклади родовищ.

Запаси

Підтверджені запаси бокситів мають у своєму розпорядженні 56 країн, причому в 18 з них сконцентровано понад 90% цих запасів. Найбільшими підтвердженими запасами володіють Ґвінея (20,8% світових), Бразилія (14,6%), Австралія (11,3%), Ямайка (7,4%), Камерун (6,1%), Малі (4,5%). У них зосереджено 65% світових підтверджених запасів бокситів.

Р-ща України

Україна має такі запаси бокситів: загальні оціночно 70 млн т, підтверджені – бл. 19 млн т (0,1% світових) (А+В+С1, Високопільське родовище). Запаси інших відомих родовищ (Нікопольське та Смілянське) не обраховані. Перспективним є пошук бокситів у Придністров’ї.

Генетичні типи промислових родовищ бокситів

Екзогенні:

- родовища вивітрювання (залишкові)

- осадочні родовища

Геолого-промислові типи екзогенних бокситів:

- залишкові латеритні (Індія – Геліконда, Джарела, Мадхья-Прадеж; Україна – Високопольське, Вісловське)

- полігенні (Моенго – Суринамі; Макензі – Гайана; Кайєнна, Махура – Гвіана, Арканзаське – США, Уейпа,Гов – Австралія)

- осадочні платформні теригенних товщ (Тихвінський, Північно-Онежський, Південно-Тіманський райони в Росії; Китай, Північна Америка, Австралія)

- осадочні геосинклінальні карбонатних товщ (Червона Шапочка,Новопристанське,Бердське, Обухівське – Росія; Халімба –Угорщина; Никшич – Югославія; Греція; Південна Франція; Ямайка)

31.Мінерали Ni і Co. Використання Ni і Co у промисловості, генетичні типи промислових родовищ, характеристика родовищ (Нова Каледонія)

Взагалі є 50 мінералів кобальту і нікелю.

Мінерали Нікелю: Аваруї́т Ni₂Fe або Ni₃Fe, Аннабергіт Ni₃[AsO₄]₂•8H₂0, Бравої́т 4[(Ni, Fe)S₂], Герсдорфіт NiAsS, Зарати́т Ni₃(CO₃)(OH)₄х4H₂O, Ліннеїт Co₃S₄ Со заміщується Ni, Fe, Cu, Мілерит NiS, Маухерит Ni₃As₂, Мелоніт NiTe₂, Моренозит Ni [SO₄]•7H₂O, Нікелін NiAs, Нікель-гексагідрит Ni[SO₄]•6H₂O, Орегоніт Ni₂FeAs₂, Паркерит Ni₃Bi₂S₂, Пентландит (Fe,Ni)₉S₈, Полідиміт Ni₃S₄, Раммельсберґіт NiAs_2.

Застосування. Не тьмяніє, тому використовується в сплавах (зокрема з низьким температурним коефіцієнтом лінійного розширення — інвар, ковар та ін.), гальванопокриттях і для карбуваннямонет. Застосовують також для захисних прикриттів, лужних акумуляторів тощо.

Мінерали кобальту: Бравої́т 4[(Ni, Fe)S₂], Глаукодот (Co, Fe) AsS, Еритри́н Co₃ [AsO₄]₂х8H₂O, Кобальтит CoAsS, Ліннеїт Co₃S_4.

Застосування. У чистому вигляді кобальт не застосовують, але він є найважливішим компонентом сплавів і спеціальними сталей. Це передусім магнітотверді ( магнітожорсткі ) матеріали - сполуки рідкоземельних елементів ( головним чином самарію та ербію ) з кобальтом. Також кобальт входить до складу жароміцних, затвердих корозіостійких сплавів. Сталі для виготовлення ріжучих інструментів часто містять кобальт. У ряді випадків цей метал використовують як гальванічні покриття, оскільки такі покриття є стійкішими до впливу слабих кислот, ніж хромові або нікелеві. З цієї ж причини тонким шаром кобальту іноді покривають столові ножі для захисту від впливу агресивних середовищ.

Хлорид кобальту додає скломасі синє забарвлення, тому він застосовується для виробництва синього та блакитного декоративного скла.

Оксиди кобальту знайшли своє застосування при виготовленні так званих стразів. Стразами (Strass, на ім'я винахідника, скловара і ювеліра кінця 18 ст. Ж. Страса), називають штучні камені, що виготовляються з кришталю з домішкою оксидів важких металів, за блиском й грою вони схожі на коштовні камені; підробка під коштовний камінь. Найбільшу популярність отримали стрази з безбарвного скла - під «діаманти». «Смарагди» створюються під час плавлення при добавлянні окислу хрому, «топази» - окислу заліза, «аметисти» - окислу кобальту.

Генетичні типи промислових родовищ нікелю

1) магматичні (лікваційні)- це кольській півострів, печінга, монгатундра, красноярський край, октябрське, Канада, США, бушвельд, камбанга-австралія

2) плутоногенно-гідротермальні- ельдорадо-Канада, буазер-марокко, шмальтин-кікслінова- це коакасі росія

3) родовища силікатних нікелевих руд в корах вивітрювання - росія-урал, кешперсай-урал, нова каледонія, куба

4) залізо-марганцеві конкреції

Генетичні та геолого-промислові типи родовищ кобальту

Кобальт у тій чи іншій кількості накопичується як супутній елемент у всіх генетитичних групах нікелевих родовищ, але також формує і самостійні промислові скупчення в гідротермальній групі родовищ. В цілому ж кобальт концентрується: 1) у власне магматичних, 2) гідротермальних, 3) екзогенних та 4) стратиформних родовищах мідистих пісковиків.

Власне магматичні родовища. У власне магматичних родовищах сульфідних мідно-нікелевих руд лікваційного генезису, що є найбільш важливим промисловим типом для нікелю, завжди міститься деяка кіль­кість кобальту. При цьому в переважній більшості випадків кобальт входить до складу пентландиту, де ізо­морфно заміщає нікель. Проведені дослідження багатьох родовищ показали, що відношення Co/Ni у рудах змінюється від 1:50 до 1:60 і рідко досягає 1:30 - 1:40. З цих родовищ кобальт вилучається як супутній еле­мент в процесі виплавки нікелю з руд на металургійних заводах.

Родовища кір вивітрювання. Родовища кобальту також виникають у тісному зв'язку з екзогенними ро­довищами нікелю при латеритному вивітрюванні ультраосновних порід. Нікеленосні кори вивітрювання міс­тять кобальтові руди, представлені асболаном (оксид марганцю) і кобальтоносним нонтронітом. Кобальтв- місні гідроксиди марганцю зустрічаються у всіх зонах профілю кори вивітрювання площового типу. Найбі­льше збагачені ними верхні горизонти вохристого та нотронітового складу. Тут вони спостерігаються у ви­гляді невеликих гнізд, розподілених більш-менш рівномірно по дрібних тріщинах і порожнинах, що утворю­ються при осіданні і механічному переміщенні продуктів вивітрювання. В родовищах кір вивітрювання ліній­ного типу збагачення оксидами марганцю, що містять кобальт і нікель, відбувається в зонах вохр і брекчій. Відношення Co/Ni в асболанах площової кори вивітрювання іноді наближається до одиниці. Однак у серед­ньому це відношення складає 1:20, підвищуючись до 1:10 у верхніх горизонтах. В лінійному типі вивітрю­вання кількість кобальту в асболанах зменшується і звичайне відношення Co/Ni коливається від 1:45 до 1:60. Прикладами родовищ цього типу можуть бути Єлізаветинське. Сахаринське. Черемшанське на Уралі, Кемпірсайське в Мугоджарах та ін.

Гідротермальні родовища. Серед групи гідротермальних родовищ важливе промислове значення ма­ють нікель-кобальтові. В усіх родовищах даного типу широко розвинені арсеніди і діарсеніди нікелю і коба­льту - нікелін NiAs, леленгіт FeAs2, сафлорит CoAs2, рамельсбергіт NiAs2. триарсеніди - скутерудит CoAs3, хлоантит (Co,Ni)As3, шмальтин (NiCo)As3.2, а також гередорфіт NiAsS. Усі ці мінеральні утворення часто асоціюють з самородним сріблом або з його сульфосолями. Часто гідротермальні родовища просторово і генетично зв'язані з гранітоїдними інтрузивами. Вміщуючі породи представлені осадовими і метаморфізо- ваними утвореннями, скарнами чи серпентинітами. Рудні тіла мають форму жил і штокверків. Руди частіше комплексні (Co-Ni, Co-Ni-Ag, Co-Ni-Bi-Ag-U, Co-Ni-Cu-Pb-Zn). Серед передрудних змін порід відзначаються турмалінізація, біотитизація, іноді скарнування чи серицитизація, навколорудні зміни - скварцування. епідо- тизація, хлоритизація карбонатизація. Мінералоутворення відбувалося протягом кількох стадій, три з яких - основні: 1) арсенопірит-кобальтин-кварцова, 2) шмальтин-хлоантитова і 3) сульфідно-карбонатна. Серед гідротермальних родовищ кобальту виділяються наступні рудні формації: 1) шмальтин-хлоантит-нікелін-аргентитова (Ховуакси, Росія), 2) арсенопірит-глаукодот-кобальтинова (Бу-Аззер в Марокко), 3) п'ятиелементна формація Со-Nі-Вi-Аg-U (Ельдорадо в Канаді).

Стратиформні родовища кобальтоносних мідистих пісковиків. Ці родовища становлять собою важ­ливий промисловий тип, що концентрує значні запаси мідних руд. Але в ряді стратиформних родовищ Аф­рики до складу руд як промислова домішка входять лінеїт - Со3Б4 та інші мінерали, з яких кобальт видобу­вається попутно. Як правило кобальт концентрується в халькопіритових рудах, котрі вище по розрізу змі­нюються халькопірит-борнітовими (слабко кобальтоносними) та борнітовими рудами. Основними характер­ними рисами стратиформних родовищ є: розвиток зруденіння в синклінальних прогинах, приуроченість до шарів порід з підвищеними колекторними властивостями (пористість, дрібна тріщинуватість) - переважно в пісковиках рідше в карбонатних товщах: відсутність будь-якого видимого просторового (а іноді й генетично­го) зв язку з виверженими породами.

Головними геолого-промисловими типами родовищ кобальту є силікатний кобальт-нікелевий латерит­ний, стратиформний мідно-кобальтовий (, сульфідний мідно-нікелевий магматичний.

Нова Каледонія. Великі запаси кобальт-нікелевих руд оксидно-силікатного типу зосереджені в Новій Каледонії, де рудоносні кори вивітрювання займають третину поверхні країни. Рудоносні латерити середньою потужністю бл. 50 м залягають на серпентинізованих перидотитах. Потужність рудних покладів, що розробляються, коливається від 1,8 до 9 м. Залягають вони на глибині 3–9 м від поверхні. Підтверджені запаси нікелю в Новій Каледонії з середнім вмістом його в рудах понад 2,5-2,7%, за даними Геологічної служби США, складають 2 млн т . За оцінкою фахівців РФ, підтверджені запаси руд з середнім вмістом нікелю бл. 2,1% становили на початок 1998 р. 5,2 млн т.