25. Марганець: генетичні типи родовищ та найважливіші мінерали, його промислове використання, приклади родовищ Марганцю. (Нікопольське, залізомарганцеві конкреції на дні океанів та ін.)

Марганець – метал, який відповідає хімічному елементу мангану. Представлений в основному оксидами, карбонатами і в меншій мірі – силікатами манґану.

НАЙВАЖЛИВІШІ МІНЕРАЛИ МАРГАНЦЮ: піролюзит(MnO 2), гаусманіт, псиломелан, манганіт(MnO[OH]), брауніт, родохрозит, родоніт. Крім того, манґан містять мінерали: велініт. Внаслідок кристалохімічної близькості манґану до трьох найважливіших петрогенних елементів – Fe, Mg, Ca – широко представлений як ізоморфна домішка в породотвірних мінералах (олівінах, ґранатах, слюді, карбонатах). Значну кількість манґану містять залізо-марганцеві конкреції.

ГЕНЕТИЧНІ ТИПИ РОДОВИЩ: метамофічні, інколи гідротермальні, осадові,вулканогенні,родовища кори вивітрювання.Осадові родовища поділяють на власне осадові і вулканогенно-осадові(хімічні осадові родовища)

ПРОМИСЛОВЕ ВИКОРИСТАННЯ:Манґан використовується основному в чорній металургії (майже 95% мангану іде на розкиснення і десульфуризацію сталі і чавуну і на добавки в спеціальні сталі), при виплавці різних сплавів кольорових металів, для створення антикорозійних покриттів. Добавка мангану до заліза і сталі істотно підвищує їх в’язкість, ковкість і твердість. У розплав манган вводять у вигляді феромарганцю (70-80% Mn, 0,5-1% С, інше Fe). У кольоровій металургії манган застосовується для отримання марганцевистої бронзи, латуні та інших сплавів з кольоровими металами, що підвищує їхню міцність і додає антикорозійні властивості. У металургії використовуються руди із вмістом 30-36% мангану і менше 0,2% фосфору. Сполуки мангану широко використовують при виробництві скла, оліфи і в гальванічних елементах (піролюзит), в медицині (перманганат калію), у фарбувальній справі (хлорид і сульфат мангану). Є також складовою частиною мікродобрив. Діє на центральну нервову систему.

ПРИКЛАДИ РОДОВИЩ: осадові- Нікопольське(найбільше), Великотокмацьке (Україна), Чіатурське (Грузія); вулканогенно-осадові - стратифіковані родов. залізних і М.р. в морській кременисто-карбонатній товщі Атасуйського району Центр. Казахстану, ПАР (Калахарі); метаморфізовані родов. – р-ща Індії та Бразилії. Інші р-ща марганцевих руд відомі в Австралії, Габоні, Бразилії, Індії, Ґані. У перспективі є намір добувати залізо-марганцеві конкреції з дна Тихого, Індійського та Атлантичного океанів.

Оброчиште( Болгарія), Грут-Айленд(Австралія), Урукум(Бразилія)

Найбільше в Україні – Нікопольське р-ще марганцю ( з 1886 р.), яке вміщує головним чином оксидні, а також змішані і карбонатні руди. Великотокмацьке родов. в кінці ХХ ст. законсервоване.

26.Генетичні типи промислових родовищ хрому, приклади.

Промислові родовища хрому представлені двома головними типами: власне магматичними і розсипами.

Власне магматичні родовища поділяються на ранньомагматичні та пізньомагматичні. Раннемагматичні родовища хрому пов'язані з базальтоїдами або гарцбургит-ортопіроксеніт-норітовою формацією. Ранньомагматичні родовища широко розвинені в ПАР (Бушвельдскій масив) і Зімбабве (Велика Дайка). Пізньомагматичні родовища утворювалися в кінці власне магматичного процесу і характеризуються приуроченістю до гипербазитів. Рудні тіла мають форму жило-і лінзоподібних тіл з різкими кордонами і химерними обрисами. Іноді вони перетинаються дайками габро і дунітів. Руди, як правило, масивні. У їх складі присутні хромгранат, хромхлоріт і хромтурмалін. Родовища цього підтипу виявлені в Росії, Вірменії, Туреччині, Ірані, Індії, Албанії, Судані та на Кубі. У Росії найбільші родовища зосереджені в південно-східній частині Кемпірсайского масиву на Південному Уралі.

Розсипні родовища не відіграють істотної ролі у світових запасах (5%) і видобування (1%) хромитового сировини. Вони утворюються внаслідок вивітрювання корінних магматичних родовищ. До них відносяться елювіально-делювіальні, а також прибережно-морські розсипи. Елювіально-делювіальні утворення (родовища типу кір латеритного вивітрювання) представлені розсіяними кристалами і уламками хроміту серед пухкої лімонітовоїмаси. Подібні родовища відомі в Росії (Сарановское на Уралі), на Кубі (Камагуей), в Новій Каледонії. Найбільш великі делювіальні розсипи хроміту приурочені до Великої Дайк (Зімбабве), де зосереджені в поперечних долинах. Прибережно-морські розсипи відомі на Тихоокеанському узбережжі США (штат Орегон), на Адріатичному узбережжі Албанії і т. д.

Савранське та Донське родовище.