87. Понятие и виды судебных постановлений. Сущность и значение судебного решения в гражданском процессе.

Провадження по розгляду і вирішенню цивільних справ у суді першої інстанції завершується постановленням рішення або ухвали (статті 197, 232 ЦПК). Суди, які перевіряють законність і обгрунтованість рішень і ухвал в апеляційному і касаційному порядку або у зв'язку з нововиявленими і винятковими обставинами, результати перевірки втілюють відповідно в процесуальній формі ухвал і рішень (статті 305, 334, 3476 ЦПК).

Рішення, ухвали, постанови судів виступають процесуальною формою вираження діяльності по застосуванню права і мають узагальнюючу назву — судові постанови.

Постанови суду першої інстанції з приводу вирішення по суті справ позовного провадження, з адміністративно-правових відносин і окремого провадження закріплюються в процесуальній формі рішення.

Постанови суду, якими вирішуються лише окремі питання, заявлені перед судом особами, котрі беруть участь у справі, в заявах і клопотаннях, і що виникли самостійно в процесі порушення, розвитку і припинення судочинства у справі, називаються ухвалами.

В рішенні суду є елементи імперативного характеру, наказу, примусової сили держави, але суть його не в цьому. Застосування примусової сили державою — це специфічна гарантія, що забезпечує реалізацію права і відрізняє його від інших соціальних норм. Одним з державних органів, який може застосовувати примусову силу, є суд. Актом діяльності суду на таке застосування є його рішення. Воно спрямоване безпосередньо на виконання заходів примусу. Особливо чітко вони виявлені в рішеннях про задоволення судом позову про присудження. В них суд від імені держави визначає для сторін виконання певних дій реалізації їх спірних правовідносин. Визначення для сторін таких дій — це і є наказ суду. Примусова сила судового рішення властива і рішенню про визнання. Вона опосередковується на різних суб'єктах неоднаково і залежить від процесуального становища суб'єкта правовідносин, від характеру заінтересованості його в наслідках вирішення справи.

Судові рішення — акти правосуддя у справі грунтуються на встановлених в судовому засіданні фактах і застосуванні норм матеріального і процесуального права. Залежно від способу захисту права і правових наслідків, які вони викликають, судові рішення (як і позови) поділяються на види: про присудження — до виконання (або утримання від виконання) певних дій; про визнання — наявності (або відсутності) правовідносин (або юридичних фактів); конститутивні — про перетворення правовідносин.

Рішення суду можуть бути поділені залежно від обсягу розв'язаних ними питань на завершальні (основні) і додаткові. Завершальними повністю вирішені всі правові вимоги, передані на розгляд суду. Додатковими — вирішуються окремі правові вимоги, з приводу яких сторони подавали докази і давали пояснення, котрі не були розв'язані основним рішенням

88. Документы, подтверждающие полномочия представителей в гражданских делах

Лица,к-ые могут быть представит:адвокат,иное лицо, достигшее 18, имеющее г-п дееспос и надлежащим образом удостов.полномочия на осущ представ в суде.

Полномочия представит сторон и иных лиц, уч в деле, должны быть удостоверены след доктами:1.доверенностью фл.2.доверенностью ю.л. или документами, удостоверяющими служ положение и полномочия его руководителя.3.свидетельством о рождении ребенка или решением о назначении опекуном или попечителем либо хранителем наследственного имущества.

Доверенность ф.л.должна быть удостоверена нотариально или д.л. организации, в которой доверитель работает, учится, состоит на службе, нах на стационарном лечении или по решению суда, либо по месту жительства

Доверенность от имени ю.л. выдается з подписью д.л., уполномоченного на это законом, уставом или положением с приложением печати юр лица

Полномочия адвоката как представителя могут так же удостоверяться ордером, поручением органа, уполномоченного законом на предоставление бесплатной правовой помощи, или договором. К ордеру обязательно прилагается извлечение из договора, в котом указываются полномочия адвоката как представителя или ограничение его прав на соврешение отдельных проецессульных действий. Извлечение удостоверяется подписью сторон договора.