Масонство в Україні. Україна в програмних документах декабристів. Повстання Чернігівського полку. Польське повстання 1830—1831 рр. І Україна

МАСОНСТВО В УКРАЇНІ. УКРАЇНА В ПРОГРАМНИХ ДОКУМЕНТАХ ДЕКАБРИСТІВ. ПОВСТАННЯ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ПОЛКУ. ПОЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1830-1831 РР. І УКРАЇНА

РОЗГОРТАННЯ МАСОНСЬКОГО, ДЕКАБРИСТСЬКОГО ТА ПОЛЬСЬКОГО ПОВСТАНСЬКОГО РУХІВ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ

1. Чому гасло свободи збирало й збиратиме під свої знамена значні повстанські сили?

2. Які прояви протесту проти влади ви запам'ятали зі світової історії? Що спонукало їх боротися проти властей?

Посилення духу опозиційності проти царизму

Захистивши свою Вітчизну від наполеонівської навали, охоплені патріотичним натхненням російські й українські дворяни-офіцери та селяни-солдати протягом 1813-1814 pp. брали участь у розгромі війська Наполеона в Європі. Перебуваючи в закордонних походах і несучи гарнізонну службу, вони ознайомилися з життям європейських народів і вжахнулися неймовірною відсталістю своєї країни, необмеженою самодержавною владою, диким свавіллям і хабарництвом чиновників, варварським пануванням поміщиків, повною безправністю, страшною злиденністю та неосвіченістю народів Російської імперії.

ОПОЗИЦІЯ (від латин, oppositio — протиставлення) — опір, протидія, протиставлення одних поглядів, однієї політики іншим поглядам, іншій політиці; угруповання, яке протистоїть політиці офіційної влади.

РЕАКЦІЯ

(фр. reaction, від латин. ге... — проти і actio — дія), В історії — активний опір суспільному прогресові з боку віджилих або переможених суспільних верств, політичний режим установлений для збереження та зміцнення старих суспільних порядків і придушення прогресивних сил.

Щоб приборкати «явний дух опозиції», що охопив тоді Україну та інші терени імперії, російський царизм розпочав вести активну реакційну політику. За прізвищем царського улюбленця — генерала О. Аракчеєва — вона отримала назву «аракчеєвщина». Генерал активно боровся проти просвітницьких і революційних настроїв, які почали виникати у дворянському середовищі, й ще сильніше сприяв пригнобленню селянства.

Царські власті примушували військових поселенців і землю обробляти, і військової вправності набувати. Така подяка своїм підданим за героїчний порятунок Російської імперії ще більше обурювала молоде російське офіцерство, яке вважало себе «дітьми 1812 року».

Малоросійське товариство. Заборона масонства показала небайдужому українському дворянству, що змінити російське самодержавство і бюрократію за допомогою самоосвіти і високих гуманістичних цінностей не вдасться. Адже чиновники на них просто не зважають і безапеляційно відкидають. До того ж масонство мало зважало на національне гноблення українства. Тому патріотично налаштований член полтавської ложі «Любов до істини» В. Лукашевич — предводитель дворянства Переяславського повіту — у 1819 р. заснував таємне Малоросійське товариство. До нього вступили українські дворяни С. Кочубей, В. Тарновський, П. Капніст (небіж письменника) та ін.

Це вже була громадсько-політична організація. Вона прагнула піднести освітній, культурний і політичний рівні народу, об'єднати його навколо ідеї скасування кріпацтва, обмеження влади царського самодержавства. І головне, товариство ставило за мету будь-що домогтися державної незалежності України. Це зафіксував «Катехізис автономіста», укладений В. Лукашевичем.

Щоб утвердити ідею державності у свідомості народу, члени товариства поширювали знання про славне козацьке минуле, про державницькі традиції українського народу. Під час розслідування виявилося, що Малоросійське товариство мало зв'язки з польським патріотичним товариством і з Південним товариством декабристів. Василя Лукашевича кинули до Петропавловської фортеці, але згодом звільнили, оскільки Малоросійське товариство не було визнане декабристською організацією. Йому дозволили повернутися у свій маєток у Бориспіль, де він перебував під довічним поліцейським наглядом.

Декабристські організації в Україні. Масонство не задовольняло й рішуче налаштованих російських дворян. Тому водночас зі створенням масонських лож, вони організовувалися в таємні політичні товариства, які мали за мету змінити чинний суспільний і політичний лад.

Тереном розгортання політичних таємних товариств декабристів (за російською назвою місяця грудня — «декабрь», у якому вони виступили проти самодержавства, рух отримав назву «декабристський») стала й Україна. Адже тут, поблизу російсько-австрійського кордону, дислокувалася 160-тисячна російська армія.

На початку 20-х років XIX ст. в Україні сформувалися дві таємні декабристські організації. У Києві — Південне товариство, у Новограді-Волинському — Товариство об'єднаних слов'ян. У 1825 р. воно ввійшло до складу Південного товариства. Північне товариство діяло в столиці Росії — Петербурзі.

Засобом заміни суспільно-політичного ладу декабристи вважали захоплення влади внаслідок повстання військових частин, арешту і навіть фізичного знищення царської сім'ї.