
- •1. Управлінська інформація, її сутність та види.
- •4. Роль інформації в управлінні закладами освіти:
- •7. Класифікація інформації:
- •10. Інформація зовнішнього середовища прямої та непрямої дії.
- •11. Види моніторингу:
- •18. Джерела внутрішньої інформації.
- •19. Джерела управлінської інформації.
- •20. Інформаційна грамотність.
- •25. Основні етапи роботи керівника з інформацією.
- •26. Визначити зміст інформації щодо фінансово-господарської діяльності керівника.
- •27. Цілепокладання. Модель визначення цілей.
- •28. Методи збору інформації.
- •29. Кваліметричний підхід до вимірювання в моніторингових дослідженнях.
- •30. Визначити зміст інформації щодо управління вихованням школярів.
- •31. Опитування як метод збору інформації, його види
- •32. Вимоги до моніторингу
- •33. Визначити показники для спостереження навчального заняття.
- •34. Комплексні та новітні методи збору інформації
- •35. Структура освітнього моніторингу.
- •36. Визначити показники для спостереження за проведенням виховного заходу.
- •37. Мережа інформаційних звязків та комунікації в педагогічній системі
- •38. Взаємозвязок та взаємообумовленість управлінських функцій
- •39. Визначити зміст зворотньої інформації про будь-який обєкт навчально-виховного процесу
- •40. Структура процесу комунікації
- •41. Організаційні документи
- •42. Значення інформації у здійсненні управління
- •43. Комунікативні бар'єри
- •44. Форми збереження управлінської інформації
- •45. Визначити зміст зворотної інформація про об'єкт педагогічної системи
- •46. Схематично відобразити основні зовнішні інформаційні зв'язки керівника школи
- •47. Шляхи удосконалення інформаційного забезпечення управління
- •49. Справочинство
- •52. Властивості інформаційних потоків:
- •56. 68. Визначити зміст щоденної, тижневої, щомісячної інформації
- •60. Документи як носії інформації. Організація роботи з документами.
- •61. Принципи побудови та реалізації системи інформаційного забезпечення управління педагогічною системою.
- •62. Розпорядчі документи, їх структура та вимоги до складання.
- •64. Алгоритми створення системи інформ. Заб. Упр.:
- •66. Критерії оцінки якості документування.
- •67. Критерії інформаційного забезпечення управління.
- •73. Моделювання системи інформаційного забезпечення управління закладом освіти.
- •87. Властивості документа
- •88. Визначення рівня інформаційного забезпечення управління пед. Системою
- •89. Визначити кілька об’єктів пед процесу та вказати основні джерела надходження про них інформації
- •92. Принципи управління освітою
- •93. Змоделювати структуру журналу вхідної та вихідної документації
- •94. Суб'єкт суб'єктна класифікація інформаційних потоків в управлінні педагогічними системами
- •95. Управлінський цикл
- •96. Визначити мету та показники для спостереження за навчальним заняттям
- •97. Вивчення, розуміння та регулювання інформаційних процесів – основна характерна риса наукового управління
- •98. Роль інформаційної культури в діяльності керівника закладу освіти
- •99. Основні цілі та завдання управління закладом освіти,
- •100. Класифікація інформації за різними ознаками
- •101. Основні форми збереження управлінської інформації
- •103. Сутність основних функцій інформацыйноъ культури.
- •104. Використання комп’ютерної технології в діяльності керівника
- •105. Скласти наказ щодо управління навчально-виховним процесом. Наказ
32. Вимоги до моніторингу
Моніторинг – комплекс процедур щодо спостереження, поточного оцінювання перетворень керованого об’єкта й спрямування цих перетворень на досягнення заданих параметрів розвитку об’єкта.
Моніторинг в освіті – це система збору, обробки, зберігання і поширення інформації про освітню систему або окремі її елементи, яка орієнтована на інформаційне забезпечення управління, дозволяє робити висновки про стан об’єкта у будь-який момент часу і дає прогноз його розвитку. Воно легко конкретизується для окремих освітніх підсистем шляхом уточнення предмета моніторингу.
Вимоги:
Об’єктивність оцінювання – максимальне уникнення суб’єктивних оцінок, створення рівних умов для всіх учасників НВП.
Валідність − повна і всебічна відповідність контрольних завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість критеріїв виміру й оцінки, можливість підтвердження результатів.
Надійність − сталість результатів, що отримуються при повторному контролі, який проводять інші особи.
Систематичність − проведення етапів і видів моніторингу в певній послідовності та за відповідною системою.
Врахування психолого-педагогічних особливостей – вивчення рівня освіти, професіоналізму, індивідуальних особливостей суб’єкта, умов і конкретних ситуацій в яких проводилось обстеження.
Гуманістична спрямованість − передбачає створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату.
Головним завданням моніторингу є зменшення різниці між ними, виявлення та усунення негативних факторів впливу на них.
Якісною і кількісною мірою оцінки результатів педагогічної діяльності є досягнення бажаного результату. Останній визначається нормами, стандартами відповідної спеціальності. Саме норма, стандарт, є необхідною умовою та підґрунтям моніторингу в освіті, оскільки з ними порівнюються фактичні результати, після чого здійснюється оцінювання і корекція.
В освітньому процесі таке співставлення фактичних досягнень з нормою, еталоном, вимогами стандартів називається перевіркою. Процес інтерпретації та ставлення до фактичного результату називають оцінюванням, а зафіксований в балах результат називають оцінкою. Сама проблема вдосконалення перевірки й оцінювання роботи навчальних закладів складна й багатоаспектна.
33. Визначити показники для спостереження навчального заняття.
ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Короткочасність організаційного моменту. Швидке включення всіх учнів у діловий ритм, повна готовність класу й устаткування до уроку.
Чи початий урок зі стимулюючого введення (створення емоційного і ділового настрою, залучення уваги учнів і забезпечення необхідної мотивації)?
Чи повідомлена тема уроку, чи підводяться учні до самостійного визначення її, спираючись на життєвий досвід і вже наявні знання?
Чи ставиться перед учнями мета уроку, чи дається установка перед виконанням завдань, чи акцентується увага учнів на підготовці і розкритті алгоритму теми, чи завершені етапи уроку?
Чи мають місце логічні переходи від одного етапу уроку до іншого?
Чи дозволила система пропонованих запитань, завдань виявити типові прогалини в знаннях учнів і оперативно усунути їх? Наскільки якісно засвоїли учні алгоритм теми?
Чи підведений підсумок уроку; чи змогли учні виділити головне в темі?
Чи виконувалися психолого-гігієнічні, естетичні вимоги, вимоги техніки безпеки, чи проводилась фізкультхвилинка? (поч.класи)
Чи раціонально використаний час на уроці?
ДИДАКТИЧНА І МЕТОДИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ (ЧАСТИНА І)
Чи формулюються поняття на простому і частково відомому матеріалі, чи використовується при цьому наочність, проводяться досліди?
Чи спонукаються учні до навчальної активності? Чи проводиться словникова робота з метою усвідомлення учнями навчального матеріалу?
Чи ставиться перед учнями навчальна проблема, чи дається установка слухати, виконувати дії на розуміння і запам’ятовування?
Чи розвивається в учнів уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки, виділяти алгоритм теми?
Чи мали місце самостійні творчі роботи, чи створюються в процесі навчання проблемні й нестандартні ситуації?
Чи розроблені види перевірки контролю знань учнів; чи здійснюється зворотний зв'язок, його ефективність?
Чи забезпечено під час перевірки знань учнів відтворення ними основних ознак досліджуваного матеріалу, понять, зв’язків; наскільки якісно засвоїли учні раніше вивчений і новий матеріал?
Чи використовувалося диференційоване навчання, наскільки адресним і ефективним воно було?
Чи вимагаються від учнів повні відповіді; рівень їх монологічної мови.
ДИДАКТИЧНА І МЕТОДИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ (ЧАСТИНА ІІ)
Чи були взаємопов’язаними на уроці словесно-наочно-практичні способи діяльності учнів з різними формами мислення?
Чи створювалися проблемні ситуації шляхом реалізації знань і чи реалізовувалися вони шляхом проблемного пояснення; розв’язання разом з учителем; самостійного вирішення проблеми при керівній ролі вчителя; самостійно?
Чи обрані методи навчання і способи керування навчальною діяльністю підпорядковані цілям і завданням уроку і чи відповідають рівню навченості учнів?
Чи є різноманітною, раціональною навчальна діяльність на уроці (індивідуальна, фронтальна, групова, робота в парах, поєднання кількох видів)?
Чи спонукає учитель учнів до самоперевірки, самоаналізу, самокорекції, чи організовує взаємоперевірку, учить умінню давати об’єктивну оцінку знань товаришів, учить обґрунтовувати?
Чи доброзичливий, впевнений тон ведення уроку; чи простежується чіткість, діловитість, організованість?
Чи коректно й об’єктивно учитель підходить до оцінки діяльності учнів, чи тактовно відзначає слабкі місця, недосконалості у відповідях, прикладах, пропозиціях і діях?
Чи проводиться поточний контроль на повній довірі, чи учитель не втручається на кожному кроці в роботу учнів, а лише при необхідності дає поради, рекомендує, проводить індивідуальну роботу?
Чи сформовані знання з навчального предмета, уміння опановувати алгоритмом теми і застосовувати отримані знання в самостійних творчих завданнях? Наскільки якісно?
ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО УРОКУ
Чи визначає учитель місце уроку в системі інших уроків тематичного плану?
Чи є визначальними у плані ціле покладання і мотивація навчання (навчальні, розвиваючі і виховуючи цілі уроку)?
Чи намічені шляхи реалізації освітніх, розвиваючих і виховуючи завдань?
Чи мали місце в плануванні інноваційні методи, прийоми роботи, диференціація в навчанні?
Чи враховані обсяг навчального матеріалу і складність інформації з віковими і навчальними можливостями учнів класу?
Чи підготовлена до уроку наочність? Чи використовується зворотній зв'язок?
Чи сприяє структура уроку, сплановані запитання, завдання, практична діяльність учнів їх пізнавальній активності, самостійності, розвитку творчих здібностей і умінню користуватися алгоритмом теми?
Чи в системі планується повторення раніше вивченого матеріалу, чи мають місце зв'язок раніше вивченого матеріалу з новим?
Чи обґрунтовується обсяг і складність домашнього завдання, чи враховуються навчальні можливості класу й окремих учнів, чи підготовлені учні до результативного виконання домашнього завдання?
ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Наскільки активні і працездатні учні на уроці?
Наскільки сформульовані вміння учнів організовувати свою діяльність на робочому місці в часі відповідно до заданих цілей і завдань уроку?
Наскільки учні мобілізували себе на сприйняття і переробку інформації? Який рівень організованості й активності в навчальній діяльності?
Наскільки самостійно й ефективно учні могли застосувати отримані раніше знання в оформленні нових понять, зв’язків, відносин?
Наскільки учні вміють планувати, організовувати, встановлювати зв’язки, узагальнювати, робити висновки, виділяти головне, володіти монологічною мовою?
Чи вміють учні розпізнавати і виділяти новий зміст; застосовувати нові знання до пояснення явищ, зв’язку між ними, законів правопису; чи вміють використовувати ці знання в практичних завданнях?
Чи вміють учні здійснювати перевірку, самоперевірку, взаємоперевірку, давати самооцінку й об’єктивну оцінку знань товаришів; чи вміють обґрунтовувати оцінку?
Чи уміють учні здійснювати самоконтроль, самоаналіз і самокорекцію?
Чи коректні, комунікабельні учні? Наскільки вони вміють працювати фронтально, індивідуально й у групах?
ПІДСУМОК УРОКУ І ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Наскільки міцно учні засвоїли алгоритм теми і вміють застосовувати його в завданнях, практичних, самостійних і творчих роботах?
Чи відзначена значимість теми уроку у формуванні системи знань учнів?
Чи дана характеристика роботи класу (показана успішність оволодіння змістом уроку, розкриті недоліки)?
Чи вміє вчитель охопити типове в успішності засвоєння і виділенні недоліків; врахувати реальні можливості класу?
Чи мало місце на уроці формування позитивних соціально-значимих якостей особистості відповідно до цілей і завдань уроку, акцентоване під час підведення підсумку?
Чи мала місце корекція обсягу і змісту домашнього завдання, його диференціація з урахуванням навчальних можливостей класу і окремих учнів?
Чи дана чітка інструкція і методичні поради щодо виконання домашнього завдання, чи залучалися знання й уміння учнів?
Чи робота з інструктування щодо домашнього завдання була проведена в рамках часу уроку?
Чи записані на дошці й у щоденниках параграф, номери задач і завдань, розділи тем, сторінки, чи задані завдання на повторення матеріалу, творчі завдання?