96. Визначити мету та показники для спостереження за навчальним заняттям

Відвідування й аналіз уроків – важлива ланка педагогічного контролю, процес, у ході якого керівники школи вивчають і перевіряють роботу вчителя і рівень навчальних досягнень учнів.

Цілі відвідування уроків органічно випливають із завдань, поставлених школі на плановий період. Це стосується: реалізації науково-педагогічної проблемної теми, над якою працює колектив; забезпечення необхідного рівня викладання загальноосвітніх предметів; забезпечення необхідного рівня навчальних досягнень учнів; вивчення та узагальнення перспективного педагогічного досвіду; надання умов для професійного розвитку педагогічних працівників, організації ефективної методичної роботи тощо.

Важливим результатом відвідування уроків є не лише виявлення недоліків уроку та рекомендації щодо покращення стану справ, а й оцінка рівня досягнення мети відвідування заняття, визначення загальношкільних проблем, формулювання завдань не лише вчителю, роботу якого аналізують, а й дирекції, керівникам методичних об’єднань, семінарів, творчих груп педагогів тощо.

Таким чином, відвідування уроків та їхній аналіз здійснюється не лише заради контролю, а на допомогу вчителю та з метою покращення його роботи.

Для наукової організації праці вчителів і адміністрації розробляються конкретні програми спостереження уроку відповідно до визначеної мети відвідування. Це робить контроль прозорим, глибоким, точним і дає змогу вчителям краще підготуватися до уроку, а адміністрації чітко його проаналізувати згідно з пунктами цієї програми.

Під час відвідування та аналізу уроків учителів варто орієнтуватися на загальні вимоги до кваліфікаційних категорій та педагогічних звань. Щороку, проводячи атестацію працівників, дирекція школи має вирішувати питання про відповідність досягнутих результатів учителя категорії, яку попередньо прогнозують.

Орієнтовний перелік питань для визначення мети відвідування уроку

Реалізація принципів особистісно орієнтованої педагогіки на уроці.

Ефективність використання інноваційних форм і методів роботи.

Забезпечення єдності навчання, виховання і розвитку учнів на уроці.

Реалізація вчителем дидактичних принципів навчання.

Ефективність застосування методів навчання.

Забезпечення засвоєння учнями основних понять на уроці.

Ефективність роботи вчителя з розвитку пізнавальної активності учнів.

Застосування проблемного навчання.

Вміння вчителя організовувати навчальну працю на уроці, забезпечити навчальну дисципліну.

Організація ігрової діяльності учнів на уроці.

Формування загально навчальних умінь і навичок учнів на уроці.

Організація самостійної роботи учнів на уроці.

Ефективність використання логічно-структурних схем.

Реалізація міжпредметних зв’язків.

Формування в учнів потреби в знаннях, навичок самоосвіти.

Розвиток творчих здібностей і обдарувань школярів.

Формування навичок культури усного і писемного мовлення.

Ефективність роботи вчителя з розвитку мови учнів, збагачення словникового запасу.

Робота вчителя над удосконаленням навичок читання учнів.

Формування в учнів інтересу до вивчення рідної мови.

Ефективність застосування вчителем наочності та роздавального матеріалу.

Раціональність розподілу вчителем часу на уроці.

Гуманізація навчально-виховного процесу.

Здійснення трудового виховання і профорієнтаційної роботи.

Практична спрямованість викладання предмета.

Використання краєзнавчого матеріалу на уроці.

Реалізація вчителем виховного потенціалу уроку.

Виховання патріотизму та національної свідомості школярів.

Реалізація завдань естетичного виховання школярів.

Здійснення індивідуального підходу до учнів.

Диференціація навчання на уроці.

Оптимальність об’єму і складність домашнього завдання. Інструктаж щодо його виконання.

Психологічний мікроклімат уроку.

Психологія спілкування вчителя і учнів на уроці.