
- •1. Управлінська інформація, її сутність та види.
- •4. Роль інформації в управлінні закладами освіти:
- •7. Класифікація інформації:
- •10. Інформація зовнішнього середовища прямої та непрямої дії.
- •11. Види моніторингу:
- •18. Джерела внутрішньої інформації.
- •19. Джерела управлінської інформації.
- •20. Інформаційна грамотність.
- •25. Основні етапи роботи керівника з інформацією.
- •26. Визначити зміст інформації щодо фінансово-господарської діяльності керівника.
- •27. Цілепокладання. Модель визначення цілей.
- •28. Методи збору інформації.
- •29. Кваліметричний підхід до вимірювання в моніторингових дослідженнях.
- •30. Визначити зміст інформації щодо управління вихованням школярів.
- •31. Опитування як метод збору інформації, його види
- •32. Вимоги до моніторингу
- •33. Визначити показники для спостереження навчального заняття.
- •34. Комплексні та новітні методи збору інформації
- •35. Структура освітнього моніторингу.
- •36. Визначити показники для спостереження за проведенням виховного заходу.
- •37. Мережа інформаційних звязків та комунікації в педагогічній системі
- •38. Взаємозвязок та взаємообумовленість управлінських функцій
- •39. Визначити зміст зворотньої інформації про будь-який обєкт навчально-виховного процесу
- •40. Структура процесу комунікації
- •41. Організаційні документи
- •42. Значення інформації у здійсненні управління
- •43. Комунікативні бар'єри
- •44. Форми збереження управлінської інформації
- •45. Визначити зміст зворотної інформація про об'єкт педагогічної системи
- •46. Схематично відобразити основні зовнішні інформаційні зв'язки керівника школи
- •47. Шляхи удосконалення інформаційного забезпечення управління
- •49. Справочинство
- •52. Властивості інформаційних потоків:
- •56. 68. Визначити зміст щоденної, тижневої, щомісячної інформації
- •60. Документи як носії інформації. Організація роботи з документами.
- •61. Принципи побудови та реалізації системи інформаційного забезпечення управління педагогічною системою.
- •62. Розпорядчі документи, їх структура та вимоги до складання.
- •64. Алгоритми створення системи інформ. Заб. Упр.:
- •66. Критерії оцінки якості документування.
- •67. Критерії інформаційного забезпечення управління.
- •73. Моделювання системи інформаційного забезпечення управління закладом освіти.
- •87. Властивості документа
- •88. Визначення рівня інформаційного забезпечення управління пед. Системою
- •89. Визначити кілька об’єктів пед процесу та вказати основні джерела надходження про них інформації
- •92. Принципи управління освітою
- •93. Змоделювати структуру журналу вхідної та вихідної документації
- •94. Суб'єкт суб'єктна класифікація інформаційних потоків в управлінні педагогічними системами
- •95. Управлінський цикл
- •96. Визначити мету та показники для спостереження за навчальним заняттям
- •97. Вивчення, розуміння та регулювання інформаційних процесів – основна характерна риса наукового управління
- •98. Роль інформаційної культури в діяльності керівника закладу освіти
- •99. Основні цілі та завдання управління закладом освіти,
- •100. Класифікація інформації за різними ознаками
- •101. Основні форми збереження управлінської інформації
- •103. Сутність основних функцій інформацыйноъ культури.
- •104. Використання комп’ютерної технології в діяльності керівника
- •105. Скласти наказ щодо управління навчально-виховним процесом. Наказ
94. Суб'єкт суб'єктна класифікація інформаційних потоків в управлінні педагогічними системами
Суб’єкт-суб’єктна взаємодія на відмінну від суб’єкт-об’єктної (де об’єкт є тим, на кого спрямовується вплив) передбачає взаємну активність (співпрацю, співтворчість) викладачів та студентів.
Суб'єкт-суб'єктна специфіка педагогічного спілкування вимагає перегляду ролі вчителя та учнів у їхній взаємодії. З одного боку, учень перетворюється з об'єкта зовнішніх впливів та активного суб'єкта власної діяльності, рівноправного партнера по спілкуванню. З іншого боку, така зміна позицій вимагає від учителя певного типу управління діяльністю учнів. Сутність такого продуктивного управління полягає у зміні позиції учня, у розвитку його спроможності до самоуправління (саморегуляції, самоорганізації, самоконтролю) власною діяльністю. Вчителю необхідно знайти ту золоту середину, яка б забезпечувала взаємодію, взаємоприйнятні, взаєморозуміння без виділення когось із партнерів як домінантного. Така позиція безумовно вимагатиме значної роботи не лише з боку вчителя, а й з боку учнів, до чого і ті, й інші мають бути готові. Для того, щоб діалогічне спілкування в педагогічній діяльності було не винятком, а правилом, кожен педагог та кожен учень мають бути завчасно готовими до нього. Для цього потрібна сформованість гуманістичного за своїм характером комунікативного ядра особистості, як у педагога, так і в школяра.
Суб'єкт-суб'єктні відносини реалізуються у діалогічних формах педагогічної взаємодії. Це:
— співтворчість суб'єктів навчально-виховного процесу в системі "педагог — студент";
— пріоритети особистісно орієнтованого, культуро-відповідного (національна культура) і полікультурного (світова культура) навчання;
— заохочення і підтримка ініціативи студентів у виконанні родознавчих досліджень;
— консультації для студентів та їхніх батьків з метою залучення останніх до науково-пошукової діяльності з дослідження родоводу.
95. Управлінський цикл
Управлінський цикл, як зазначалося, містить чотири функції - планування, організацію, мотивацію і контроль. Дані функції охоплюють всі види управлінської діяльності по створенню матеріальних цінностей, фінансуванню, маркетингу, управління людськими ресурсами і т. д.
Планування. Ця функція являє собою, по суті, процес підготовки рішень. Етапи планування:
а) постановка цілей;
б) визначення вхідних передумов;
в) виявлення альтернатив;
г) вибір найкращої альтернативи;
д) введення і виконання плану.
Організація. Функція організації націлена на упорядкування діяльності менеджера і виконавців. Це передусім оцінка менеджером своїх можливостей, вивчення підлеглих, визначення потенційних можливостей кожного робітника, розстановка сил і т. д. Вся ця організаторська діяльність протікає на тлі прояви цілком конкретних структур підприємства.
Мотивація. Після проведення підготовчих заходів менеджер повинен забезпечити успішне виконання роботи. З цією метою використовуються:
а) стимулювання, тобто заохочення робітників до активної
діяльності за допомогою зовнішніх чинників (матеріальне і
моральне стимулювання);
б) власне мотивування, тобто створення у робітників внутрішніх (психологічних) спонукань до праці. Головним тут є зацікавленість у праці, потреба в трудовій активності, переживання почуття задоволення від трудової діяльності. Для успішного здійснення цієї функції управління менеджер повинен бути компетентний в різноманітних аспектах комунікації, зобов'язаний розвивати у себе відповідні вміння і навички.
Контроль. Ця функція полягає в підтвердженні того, що все йде в відповідності з прийнятим планом, існуючими директивними документами і прийнятими принципами управління. Іншими словами, контроль - це процес перевірки і зіставлення фактичних результатів із завданнями.
Ключові проблеми:
діяльність менеджера полягає у виконанні чотирьох основних функцій: планування, організації, мотивації і контролю. Будь-які інші види діяльності підпорядковані ці ключові функції, що відрізняють менеджера від інших осіб, які займаються бізнесом;
оскільки менеджер досягає мети організації за допомогою своїх підлеглих, то функція мотивації сьогодні є найважливішою;
мета організації може бути досягнута тільки за умови добре налагодженого зворотного зв'язку, тобто при здійсненні надійного контролю. Однак ефективний контроль - це не опіка. Це порада, допомога, заохочення, схвалення і т. д. Контроль не несе в собі відплати за недогляди;
всі основні функції менеджменту "цементуються" діями менеджера по прийняттю рішень. Ефективні рішення - це застава існування комерційного підприємства.