64. Алгоритми створення системи інформ. Заб. Упр.:

• Визначення цілей

• Визн. змісту управлінської інфор.

• Цілеспрямоване формування інформаційних потоків

• Визначення джерел надходження інформ.

• Призначення відповідальних за збір і обробку даних

• Класифікація інформ.

• Визначення і аналіз можливих позитивних і негативних факторів в інформац. заб. управл.

• Визначення строків і форм виходу інформації

• Оцінка ефективності системи інформ. заб. упр. закл. освіти.

66. Критерії оцінки якості документування.

Принцип документування	Документація
	Процес – фіксація, передавання, зберігання документів	Система – комплекс взаємопов'язаних документацій них систем і підсистем
доцільність	Відсутність можливості використання бездокументаційних каналів зв'язків	Відповідність процедурам реалізації управління і відсутність надлишкової інформації
достовірність	Достовірність вихідної інформації та відсутність помилок	об'єктивність відображення фактів, чітка термінологія
повнота	Достовірність інформації для прийняття рішень	Відповідність чинним уніфікованим системам, стандартам
правомірність	Відповідність чинному законодавству, правильність оформлення	Теж саме
системність	Комплексність раціоналізації документообігу	Поєднання уніфікованих стандартних систем і підсистем у галузевому, функціональному і територіальному розрізах
технологічність	Пристосованість форм документів для машинної обробки на робочому місці	Пристосованість уніфікованих систем до автоматизованої обробки
оперативність	Мінімальне пролежування документа	Адаптивність, рухливість документацій них систем і підсистем

67. Критерії інформаційного забезпечення управління.

- наявність систематизованого захисту інформації

- відповідність змісту інформації цілям і змісту управління

- наявність чітко визначених об’єктів зворотного зв’язку та своєчасне надходження зворотної інформації.

- цілеспрямоване формування інформаційних потоків.

- комплексність використання методів збору інформації.

- раціональні витрати бюджету робочого часу з суб’єктами управління при досягненні максимально важливих для конкрет. умов розул.

71. Питання збору обробки, збереження інформації досліджують: В.Биков, В.Руденко, В.Василєв,В.Журавлєв, А.Катко, Ч.Мідсу.

Етати інформації: Збір – обробка – збереження. – Прийняття упр. рішень – доведення його до відома виконавців – отримання зворотної інформації про виконання рішення.

Збір інформації – процес отримання її з різних джерел для забезпечення будь якої роботи.

Пошук інформації –видача необхідної інформації у відповідь на запитання «вилучення інформації що міститься в

Обробка інформації –процес впливу на інформацію з метою підготовки її до використання в управлінні.

Збереження інформації – фіксація інформації на певних носіях з метою подальшого використання.

Управл. рішення – висновок про здійснення конкретних дій закріплений в упр. документі або свідомості суб’єкта.

Щоб робота була повноцінною, необхідно зібрати максимальну інформацію, яка буде сприяти всебічному розкриттю теми. Перш за все потрібно використати опубліковані письмові джерела інформації - наукові монографії, спеціальні статті, енциклопедії, довідники, спеціальні (галузеві) словники. Шукаючи необхідну інформацію, необхідно спочатку створити список термінів-понять, у словникових визначеннях яких може міститися якась цінна інформація, а потім, читаючи ці визначення, потрібно робити необхідні виписки, паспортизуючи їх та вказуючи сторінки видань. Способи фіксації та систематизації відомостей, отриманих з цих джерел, - конспектування (реферування), картографування, ксерокопіювання та помітки. Крім письмових джерел доцільно використовувати й усні (усно-писемні), до яких відносять опитування, інтерв'ю, анкети, тести.

Одним із найбільш надійних джерел інформації є складений власноручно банк даних.

Після збору інформації можна приступити до обробки матеріалу.

Первинна обробка матеріалу заснована на попередньому аналізі явища, проблеми і установлення їх зв'язків з різними сторонами та явищами суспільної дійсності. Вторинна обробка заснована на аналізі основних зібраних матеріалів.

Крім того, важливо встановити зв'язки між окремими частинами одного і того ж явища, їх взаємозалежність, теоретичне і практичне значення цих зв'язків.

Наступний етап обробки - класифікація, тобто розподіл, логічна систематизація явищ за класами, розрядами, групами, типами на основі їх подібних і різних ознак.

Вироблення авторської позиції, тобто головної основоположної ідеї, - це визначення провідного орієнтира для всіх інших положень, роздумів, оцінок.

Перш ніж оцінювати, рекомендувати, потрібно щось констатувати, тобто встановити факт, наявність чого-небудь і повідомити про це. Констатація факту повинна складатися із одного або декількох речень.

Аналітичні компоненти змісту - це спостереження та роздуми, засновані на логічному аналізі та синтезі. Тут буде доречним поділ об'єкта на частини та визначення їх значущості; встановлення зв'язків з іншими явищами; порівняння з іншими явищами; протиставлення явищ; підведення слів-термінів, які позначають явище, до якогось родового поняття; узагальнення різних явищ; визначення ознак явищ; формування поняття про них.

Оцінні змістові компоненти - це судження про важливість явища, його переваги та недоліки, труднощі, особливості, можливості практичного використання, ступені перспективності.