
- •1. Управлінська інформація, її сутність та види.
- •4. Роль інформації в управлінні закладами освіти:
- •7. Класифікація інформації:
- •10. Інформація зовнішнього середовища прямої та непрямої дії.
- •11. Види моніторингу:
- •18. Джерела внутрішньої інформації.
- •19. Джерела управлінської інформації.
- •20. Інформаційна грамотність.
- •25. Основні етапи роботи керівника з інформацією.
- •26. Визначити зміст інформації щодо фінансово-господарської діяльності керівника.
- •27. Цілепокладання. Модель визначення цілей.
- •28. Методи збору інформації.
- •29. Кваліметричний підхід до вимірювання в моніторингових дослідженнях.
- •30. Визначити зміст інформації щодо управління вихованням школярів.
- •31. Опитування як метод збору інформації, його види
- •32. Вимоги до моніторингу
- •33. Визначити показники для спостереження навчального заняття.
- •34. Комплексні та новітні методи збору інформації
- •35. Структура освітнього моніторингу.
- •36. Визначити показники для спостереження за проведенням виховного заходу.
- •37. Мережа інформаційних звязків та комунікації в педагогічній системі
- •38. Взаємозвязок та взаємообумовленість управлінських функцій
- •39. Визначити зміст зворотньої інформації про будь-який обєкт навчально-виховного процесу
- •40. Структура процесу комунікації
- •41. Організаційні документи
- •42. Значення інформації у здійсненні управління
- •43. Комунікативні бар'єри
- •44. Форми збереження управлінської інформації
- •45. Визначити зміст зворотної інформація про об'єкт педагогічної системи
- •46. Схематично відобразити основні зовнішні інформаційні зв'язки керівника школи
- •47. Шляхи удосконалення інформаційного забезпечення управління
- •49. Справочинство
- •52. Властивості інформаційних потоків:
- •56. 68. Визначити зміст щоденної, тижневої, щомісячної інформації
- •60. Документи як носії інформації. Організація роботи з документами.
- •61. Принципи побудови та реалізації системи інформаційного забезпечення управління педагогічною системою.
- •62. Розпорядчі документи, їх структура та вимоги до складання.
- •64. Алгоритми створення системи інформ. Заб. Упр.:
- •66. Критерії оцінки якості документування.
- •67. Критерії інформаційного забезпечення управління.
- •73. Моделювання системи інформаційного забезпечення управління закладом освіти.
- •87. Властивості документа
- •88. Визначення рівня інформаційного забезпечення управління пед. Системою
- •89. Визначити кілька об’єктів пед процесу та вказати основні джерела надходження про них інформації
- •92. Принципи управління освітою
- •93. Змоделювати структуру журналу вхідної та вихідної документації
- •94. Суб'єкт суб'єктна класифікація інформаційних потоків в управлінні педагогічними системами
- •95. Управлінський цикл
- •96. Визначити мету та показники для спостереження за навчальним заняттям
- •97. Вивчення, розуміння та регулювання інформаційних процесів – основна характерна риса наукового управління
- •98. Роль інформаційної культури в діяльності керівника закладу освіти
- •99. Основні цілі та завдання управління закладом освіти,
- •100. Класифікація інформації за різними ознаками
- •101. Основні форми збереження управлінської інформації
- •103. Сутність основних функцій інформацыйноъ культури.
- •104. Використання комп’ютерної технології в діяльності керівника
- •105. Скласти наказ щодо управління навчально-виховним процесом. Наказ
44. Форми збереження управлінської інформації
За формою інформації 1. Систематизована.2. Несистематизована.
Алгоритм роботи з інформацією
Збір інформації; систематизація, відбір значущої інформації;аналіз та узагальнення; використання для підготовки управлінських рішень; створення інформаційного банку;
визначення форм збереження інформації; передача інформації по каналах зв'язку по вертикалі і по горизонталі.
Зростаючі потоки інформації, необхідність збереження її у великих обсягах сприяли розробці і застосуванню носіїв інформації, що забезпечують можливість довготривалого її зберігання в більш компактній формі. Носій – фізичне середовище, у якому зберігаються повідомлення. У «докомп'ютерні» часи інформацію зберігали на папері, фотокартках, кіноплівці, магнітній стрічці тощо.
З появою перших комп'ютерів знайшли широке використання перфокарти і перфострічки, які використовуються до цього часу в телеграфних апаратах, а також в автоматичних верстатах. Перфокарта - це аркуш тонкого картону стандартних розмірів. В певних місцях перфокарти пробивають дірочки. Перфокарти з пробитими дірочками пропускали через спеціальний пристрій. Задана у вигляді дірочок інформація перетворювалася в систему елек-тричних сигналів, які надходили до інших пристроїв комп'ютера. Перфострічка - це стрічка цупкого паперу стандартної ширини, на яку заноситься інформація пробиванням дірочок у відповідних позиціях на 5-й або 8-й доріжках. Звичайно, за дірочками, нанесеними на перфокарти або перфострічки, стоїть цілком певна інформація. Магнітні стрічки і магнітні диски для зберігання інформації почали використовувати з розвитком обчислювальної техніки. Замість пробивки дірочок намагнічувались невеличкі області в потрібних місцях. Магнітні стрічки або диски встановлювались в спеціальні пристрої, де зчитувалася записана на них інформація і надходила до інших пристроїв комп'ютера. Магнітні картки містять закодовану інформацію в кредитних, телефонних та реєстраційних картках, а також перепустках і «ключах» для кодових замків. Компакт-диски (оптичні диски або CD) - це диск із спеціальної пластмаси із дзеркальним покриттям з того боку, з якого записується і зчитується інформація.
Захист і збереження інформації в умовах становлення інформаційного суспільства становляться життєво важливими видами діяльності людей. Це обумовлюється тим значенням, що стали мати інформаційні ресурси в функціонуванні та розвитку соціальних інститутів. Спотворення, перекручення або втрата інформації може призвести до великих шкідливих наслідків в будь-якій області діяльності людських спільнот. Якщо збереження інформаційних ресурсів розглядається як можливість її технічної фіксації для подальшого використання, то захист інформації передбачає заходи з попередження її навмисного або природного псування.
Розвиток сучасної техніки призвів до виникнення нових технічних форм збереження інформації. Поява оптичних накопичувачів або магнітних накопичувачів підвищеної місткості сприяє можливості збереження величезних обсягів інформації. Крім того, продовжує зберігати своє значення традиційні форми збереження інформації – письмова (друкована) і усна (пам’ять людей).
Захист інформації сьогодні характеризується активізацією роботи з попередження навмисного спотворення інформації, несанкціонованого використання інформаційних ресурсів. Основними формами захисту інформації є правова, організаційно-технічна і страхова.
Система заходів з захисту інформації потребує комплексного підходу до вирішення питань захисту та включає в себе спільне застосування технічних, правових і організаційних мір захисту. Без розуміння правових питань, навіть застосовуючи найдосконаліші технічні засоби, неможливо розв’язати проблему захисту інформації.