4. Технологія соціально-педагогічного супроводу сім'ї у загальноосвітній школі

Діяльність соціального педагога спрямована передусім на роботу з сім'ями „групи ризику", а саме: так званими „превен­тивними" сім'ями, у яких проблеми мають незначний прояв і перебувають на початковій стадії розвитку неблагополуччя; ди­станційними, малозабезпеченими, багатодітними сім'ями; сі­м'ями, де батьки або діти є інвалідами; опікунськими та при­йомними сім'ями; сім'ями з подвійною опікою (батьки не зай­маються вихованням дітей, але не позбавлені батьківських прав; у таких випадках оформлюється тимчасове опікунство над ди­тиною, яке не надає їй статусу позбавленої батьківського піклу­вання); дитячими будинками сімейного типу (сім'я, яка ство­рюється за бажанням подружжя або окремої особи, що не пере­буває в шлюбі, які беруть на виховання і спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт чи дітей, позбавлених батьківського пік­лування, на виховання їх до досягнення повноліття); неповни­ми сім'ями; сім'ями, де дітей виховують одинокі матері; сім'я­ми, де батьки розлучені; сім'ями, в яких у дітей наявні прояви девіантної поведінки, або ж де дітей виховують батьки з девіан-тною поведінкою та ін. Саме такі сім'ї є об'єктом первинної про­філактики і повинні перебувати під супроводом соціального пе­дагога освітнього закладу, в якому навчаються діти з таких сімей. Тому соціальному педагогу необхідні знання особливос­тей кожного типу неблагополучно! або „превентивної" сім'ї, вміння вчасно розпізнати щонайменші ознаки відхилень у по­ведінці дитини, які вказують на неблагополуччя сім'ї та її не­гативний вплив на дитину, що дасть змогу вчасно розпочати соціально-педагогічну та психолого-педагогічну роботу з сім'єю, надати їй своєчасну кваліфіковану допомогу у вирішенні сімей­них проблем, максимізувати позитивні та звести до мінімуму негативні впливи сім'ї на виховання дитини.

Але й інші сім'ї можуть потребувати соціально-педагогіч­ного супроводу залежно від обставин, наприклад, багатодітні, малодітні сім'ї; сім'ї з однією дитиною; заміщена або вторин-ношлюбна сім'я; позашлюбна сім'я; „чорнобильська" сім'я (батьки або діти мають статус постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС); сім'ї віруючих; сім'ї, які виховують обдаровану дитину

(обдарованих дітей); міжнаціональні сім'ї (батьки різних на­ціональностей); соціально-гетерогенні, або різнорідні сім'ї (в яких існує різне соціально-освітнє та соціальне становище чо­ловіка і дружини), сім'ї, де дитина виховується батьками похи­лого віку; сім'ї військовослужбовців; біженців та переселенців, сім'ї безробітних та ін.

Соціально-педагогічний супровід сім'ї як вид соціально-педагогічної діяльності має своє специфічне коло суб'єктів та об'єктів, які в процесі здійснення супроводу стають його суб'­єктами (відбувається перехід від суб'єкт-об'єктних відносин до суб'єкт-суб'єктних).

Суб'єкти соціально-педагогічного супроводу сім'ї та їх по­вноваження:

1. Директор ЗОШ: здійснює координацію планування та проведення заходів щодо соціально-педагогічного супроводу сімей суб'єктами соціально-педагогічного супроводу через пе­дагогічну раду (колегіальний орган управління загальноосвіт­нім закладом);

2. Заступник директора з виховної роботи: здійснює коор­динацію планування та проведення заходів щодо супроводу сімей суб'єктами соціально-педагогічного супроводу через Раду профілактики школи та методичні об'єднання класних керів­ників;

3. Рада профілактики ЗОШ: проводить превентивну, профі­лактично-просвітницьку та правозахисну роботу з дітьми та їх сім'ями, які перебувають у складних життєвих обставинах; надає пропозиції щодо шляхів, методів та заходів здійснення соціально-педагогічного супроводу сім'ї в межах компетенції ЗОШ або про необхідність залучення до подальшої роботи з сім'єю спеціалістів соціальних служб;

4. Психологічна служба ЗОШ: здійснює психолого-педаго-гічний та соціально-педагогічний супровід сімей шляхом на­дання їх членам комплексу адресних послуг (психологічних, психолого-корекційних, соціально-педагогічних, консульта­ційних, профілактично-просвітницьких, навчальних, інформа­ційних, патронажних, правозахисних, посередницьких, орга­нізаційно-методичних) як необхідної підтримки, допомоги і са­модопомоги, а саме:

а) практичний психолог: здійснює психологічне забезпе­чення соціально-педагогічного супроводу сім'ї - проводить пси-холого-педагогічну діагностику, психологічну експертизу, пси­хологічне консультування; розробляє та впроваджує корекційні програми з урахуванням особливостей роботи з різними типа­ми сімей; розробляє та проводить заходи превентивного та про­філактичного характеру; формує психологічну культуру учнів, педагогів, батьків; бере участь у засіданнях Ради профілакти­ки школи (готує психолого-педагогічну характеристику за ре­зультатами психологічного дослідження, повідомляє про ре­зультати роботи з сім'єю чи дітьми з цих сімей);

б) соціальний педагог: здійснює соціально-педагогічне за­безпечення соціально-педагогічного супроводу сім'ї - розроб­ляє та проводить заходи превентивного та профілактичного ха­рактеру, в тому числі здійснює підготовку до засідань Ради про­філактики школи; формує правову та соціальну культуру учнів, педагогів, батьків, впроваджує інтерактивні методи роботи з ними; надає потрібну соціально-педагогічну консультативну допомогу; розробляє та впроваджує соціальні проекти з ураху­ванням особливостей роботи з різними типами сімей; вживає заходів щодо своєчасного виявлення та систематичного обліку дітей або сімей, які перебувають у складних життєвих обстави­нах, та причин, що призвели до цих обставин, які в свою чергу викликають нестабільний стан дітей та підлітків та порушення їх прав (проводить соціальні дослідження, соціальну паспорти­зацію класів, школи, здійснює соціально-педагогічне інспек­тування за місцем проживання сімей та роботи батьків), повідом­ляє про таких дітей та їх сім'ї службу у справах дітей та ЦСССДМ; здійснює посередництво між навчальними установа­ми, сім'єю, трудовими колективами, державними установами, громадськістю, організовує їх взаємодію; сприяє створенню сприятливих умов у мікросоціумі учнів для їх позитивної соці­алізації.

5. Класні керівники: здійснюють педагогічний супровід сімей учнів свого класу, розробляють та проводять заходи пре­вентивного та профілактичного характеру з учнями та їх бать­ками (тематичні виховні заходи та батьківські збори); вжива­ють заходів щодо своєчасного виявлення дітей або сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, та причин, що призвели до цих обставин, які в свою чергу викликають неста­більний стан дітей та підлітків та порушення їх прав (відвіду­вання за місцем проживання, бесіди з батьками, дітьми; спос­тереження за змінами в поведінці та психологічному стані учнів; відслідковування ознак насильства в сім'ї з боку батьків щодо дитини, анкетування тощо); вчасно повідомляють про та­ких дітей та їх сім'ї психологічну службу школи; беруть участь у роботі Ради профілактики школи; залучають батьківський ко­мітет класу до профілактичної роботи з дітьми та сім'ями, які перебувають у складних життєвих обставинах;

6. Педагогічний колектив (вчителі-предметники) беруть участь у проведенні заходів превентивного та профілактичного характеру, у реалізації соціальних проектів психологічної служ­би школи, а також у роботі педагогічної ради школи та (за по­требою) Ради профілактики школи; здійснюють навчальну діяльність за принципом диференційованого та індивідуально­го підходу до дітей із сімей у кризових ситуаціях з урахуван­ням їх особливостей (вікових, статевих, психологічних, поведін-кових тощо); повідомляють психологічну службу школи про випадки жорстокого поводження батьків з дитиною чи реальну загрозу його вчинення, або про ознаки, що свідчать про таке поводження.

Функції суб'єктів соціально-педагогічного супроводу сім'ї:

- діагностична (чи є порушення прав дитини в сім'ї);

- оцінкова (наскільки порушуються права дитини в сім'ї);

- попереджувально-профілактична (щодо рецидивів пору­шення прав дитини в сім'ї);

- інформаційна (на основі одержаних відомостей про пору­шення прав дитини в сім'ї, умов, які цьому сприяють, передача цих даних у служби у справах неповнолітніх);

- контролююча (обстеження житлово-побутових умов жит­тя сім'ї, спостереження за дотриманням зобов'язань щодо умов здійснення соціально-педагогічного супроводу членами сім'ї

тощо);

- захисна (здійснення екстрених заходів щодо запобігання порушенню прав дитини в сім'ї та вчиненню насильства: пору­шення клопотання про вилучення дитини з сім'ї та направлення її до притулку на час вирішення питання про подальше влаштування дитини тощо);

- комунікативна (налагодження взаємодії фахівців освіт­нього закладу з членами сім'ї; залучення сім'ї до різних видів діяльності в межах освітнього закладу та міста; спонукання сім'ї до використання власних ресурсів для подолання причин і наслідків неблагополуччя);

- координаційна (залучення інших фахівців: медиків, пси­хологів, юристів тощо для профілактично-корекційної роботи з сім'єю).

Обов'язки суб'єктів супроводу сім'ї:

1. Відвідувати сім'ю, що потребує соціально-педагогічного супроводу, за місцем проживання у разі необхідності, але не менше ніж двічі на рік (первинне і контрольне відвідування), і вивчати житлово-побутові умови сім'ї, стосунки між членами сім'ї, дотримання прав дитини в сім'ї; складати акт про обсте­ження житлово-побутових умов сім'ї, характеристику сім'ї.

2. Пропонувати і надавати сім'ї під час відвідування (соці­ально-педагогічного інспектування) соціально-педагогічні по­слуги; звітувати про їх надання керівнику навчального закла­ду та служби у справах дітей (у випадку, якщо сім'я перебуває на обліку в цих службах); фіксувати факт інспектування та його результати в обліковій картці сім'ї, а також в акті відвідування сім'ї за місцем проживання.

3. Повідомляти про порушення прав дитини, виявлені під час інспектування, відповідні органи, а також повідомляти про ефективність соціально-педагогічної роботи з сім'єю для по­м'якшення санкцій до членів сім'ї, залишення батькам батьків­ських прав (у випадку, якщо сім'я перебуває на обліку в службі у справах дітей).

4. Порушувати клопотання про надання сім'ї допомоги цими установами в межах своєї компетентності (організація безкоштовного гарячого харчування дітей у навчальних закла­дах, матеріальна допомога, організація санаторного лікування, відпочинку і дозвілля дітей, направлення дітей на обстеження (лікування) у заклади охорони здоров'я (у разі виявлення оз­нак, що можуть свідчити про зловживання алкоголем і нарко­тиками), або в психолого-медико-педагогічну консультацію (у випадку з'ясування ознак психічної затримки розвитку дитини); вилучення дитини із сім'ї, якщо подальше перебування в ній загрожує її здоров'ю та життю, та направлення дитини в притулок або заклад інтернатного типу; розшук дитини чи інших членів сім'ї; тощо), а також перед громадськими та бла­годійними організаціями та товариствами (організація безкош­товного гарячого харчування, надання гуманітарної допомоги у вигляді одягу, продуктів харчування, медикаментів).

5. Вести журнали профілактичної та консультаційної робо­ти з членами сім'ї, а також облікову картку сім'ї.

6. Надавати інспектору з охорони прав дитинства Управлін­ня (відділу) освіти загальну інформацію про сім'ї, які потребу­ють цільового соціально-педагогічного супроводу.

7. Брати участь у засіданні Координаційної ради Служби у справах дітей та опікунської ради, в судових засіданнях для вирішення подальшої долі сім'ї і неповнолітніх з метою спосте­реження за дотриманням прав дитини.

8. Дотримуватись чинного законодавства щодо захисту ди­тинства, посадових обов'язків, етичних стандартів і норм соці­ально-педагогічної діяльності при здійсненні соціально-педа­гогічного супроводу сім'ї.

Об'єктами соціально-педагогічного супроводу сім'ї, про які вже згадувалося вище, є:

I. Всі сім'ї, діти яких навчаються в загальноосвітній школі (загальний соціально-педагогічний супровід сім'ї).

II. Сім'ї різних типів (цільовий соціально-педагогічний суп­ровід сім'ї), а саме:

- в яких проблеми мають незначний прояв і є на початковій стадії розвитку неблагополуччя (превентивні сім'ї);

- що належать до „групи ризику" (у кризовій ситуації, яка має початкову стадію розвитку і може бути ліквідована власни­ми зусиллями членів сім'ї);

- які втратили всяку життєву перспективу, інертні стосов­но своєї долі і долі власних дітей (неблагополучні сім'ї).

Соціально-педагогічний супровід сім'ї — профілактичне, раннє втручання в сім'ю з метою запобігання виникнення чи поглиблення кризи.

Основними завданнями такого профілактичного втручан­ня у сім'ю є:

- надання інформації про наслідки негативного впливу де­структивних чинників сімейного виховання на поведінку дітей та підлітків, а також про наслідки асоціальних дій членів сім'ї як один відносно одного, так і щодо оточення;

- роз'яснення правових норм стосовно різних аспектів асо­ціальної поведінки, відповідальності батьків за невиконання своїх обов'язків із виховання дитини;

- популяризація переваг здорового способу життя;

- формування навичок культурного проведення дозвілля; створення умов для самореалізації особистості в різних видах творчої, інтелектуальної, громадської діяльності.

Ці завдання можуть реалізуватись як окремо один від одно­го, виходячи з кожної конкретної сімейної ситуації, так і об'­єднуватись у комплекс послуг під час здійснення соціально-педагогічного супроводу сім'ї.

Соціально-педагогічний супровід сім'ї - це окремий вид роботи з сім'єю в межах компетенції навчального закладу. Ми можемо розглядати його як складову навчально-виховного про­цесу в загальноосвітній школі в двох аспектах, а саме:

I. Загальний соціально-педагогічний супровід сім'ї, тобто вид роботи фахівців психологічної служби освітнього закладу, зокрема соціального педагога з метою залучення всіх учасників навчально-виховного процесу до профілактики та попереджен­ня негативних явищ у сімейному середовищі;

II. Цільовий соціально-педагогічний супровід сім'ї, тобто комплекс соціально-педагогічних та психологічних послуг, які надаються фахівцями освітнього закладу конкретній сім'ї чи окремим її членам з метою забезпечення дотримання прав ди­тини у сім'ї, а також відновлення функціональної спроможності сім'ї як соціального інституту виховання і соціалізації дитини.

Загальний соціально-педагогічний супровід сім'ї - це цілеспрямована, планомірна і системна діяльність соціального педагога, яка передбачає здійснення комплексу заходів превен­тивного та просвітницько-профілактичного характеру серед учнів, батьків, педагогічного колективу навчального закладу.

Цільовий соціально-педагогічний супровід сім'ї - це ціле­спрямована, планомірна і системна робота фахівців навчально­го закладу з конкретною сім'єю, яка передбачає здійснення комплексу профілактично-корекційних заходів щодо тривалої допомоги сім'ї та її членам (на основі ресурсів самої сім'ї) для формування здатності сім'ї самостійно долати свої труднощі.

Метою загального соціально-педагогічного супроводу сім'ї є попередження негативних явищ у сімейному середовищі, ство­рення умов для набуття позитивного соціального досвіду, спри­яння успішній соціалізації сім'ї і дитини зокрема.

Метою цільового соціально-педагогічного супроводу сім'ї є з'ясування та усунення причин, що можуть викликати або вик­ликали несприятливу для розвитку та виховання дитини сімей­ну атмосферу, захист прав дитини у сім'ї, спрямування потен­ціалу сім'ї на створення умов для нормального розвитку і вихо­вання дітей.

Завдання загального соціально-педагогічного супроводу сім'ї:

- правова, соціально-педагогічна і психолого-педагогічна

просвіта вчителів, батьків та учнів;

- профілактика негативних явищ у сімейному середовищі (пропагування здорового способу життя; сприяння відроджен­ню пріоритету сімейного виховання та традицій народної педа­гогіки, підвищенню виховного потенціалу сім'ї);

- сприяння підвищенню престижу сім'ї та сімейних цінно­стей;

- виховання у дітей та підлітків усвідомленого батьківства;

- залучення сім'ї до культурно-освітньої, профілактично-виховної, спортивно-оздоровчої, творчої роботи навчального зак­ладу.

Завдання цільового соціально-педагогічного супроводу сім'ї:

- своєчасне виявлення випадків порушення прав дитини у сім'ї, причин неблагополуччя сім'ї;

- захист прав та інтересів дитини;

- сприяння відновленню сім'єю своїх функцій як соціаль­ного інституту виховання та соціалізації особистості;

- ефективне використання у процесі профілактично-корек-ційної роботи наявних ресурсів сім'ї для оптимального вирішен­ня внутрішньосімейних проблем та ліквідації або зменшення негативного впливу на розвиток та соціалізацію дитини при­чин, які зумовили появу цих проблем;

- запобігання поглибленню кризового стану сім'ї;

- посередництво між сім'єю, навчальним закладом, держав­ними і громадськими установами для комплексного забезпе­чення прав дитини у сім'ї.

Алгоритм здійснення технології соціально-педагогічного супроводу сім'ї.

Загальний соціально-педагогічний супровід сім'ї: Планування та здійснення комплексу заходів превентив­ного, профілактично-просвітницького та організаційно-мето­дичного характеру шляхом залучення до роботи з сім'єю всіх учасників навчально-виховного процесу загальноосвітньої шко­ли. Термін здійснення: час навчання дітей та підлітків у за­гальноосвітній школі.

Цільовий соціально-педагогічний супровід сім'ї:

1. Надходження інформації (як особисто від членів сім'ї, так і від окремих громадян, педагогічних працівників, служб у справах неповнолітніх тощо; а також у результаті проведення психолого-педагогічних та соціально-педагогічних досліджень) про сім'ю, яка потребує соціально-педагогічного супроводу.

2. Відвідування сім'ї фахівцями психологічної служби ЗОШ спільно з класним керівником та представниками батьківсько­го комітету класу, де навчається дитина чи підліток з цієї сім'ї за місцем проживання на підставі отриманої інформації (пер­винне обстеження) з метою її перевірки та з'ясування підстав взяття сім'ї під соціально-педагогічний супровід.

3. Складання акта обстеження житлово-побутових умов заз­наченої сім'ї і, у разі підтвердження підстав взяття сім'ї під соціально-педагогічний супровід, надання відповідної інфор­мації щодо віднесення конкретної сім'ї до категорії сімей, які потребують соціально-педагогічного супроводу, керівнику ЗОШ та його заступнику з виховної роботи.

4. Розгляд питання про доцільність здійснення соціально-педагогічного супроводу конкретної сім'ї на засіданні Ради профілактики школи у присутності членів сім'ї (у разі їх неяв­ки - самостійно).

5. Прийняття Радою профілактики школи спільно із чле­нами сім'ї рішення щодо умов та шляхів здійснення соціально-педагогічного супроводу конкретної сім'ї суб'єктами соціально-педагогічного супроводу. В разі їх неявки Рада профілакти­ки школи таке рішення приймає самостійно за більшістю го­лосів членів Ради профілактики. Рішення та підстави його прий­няття фіксуються у протоколі засідання Ради профілактики. 6. Заповнення облікової картки встановленого зразка.

а) у разі досягнення згоди сторін щодо умов та шляхів здійснення соціально-педагогічного супроводу сім'ї фахівця­ми психологічної служби школи спільно з членами сім'ї скла­дається план заходів та здійснюється вибір форм і методів реалі­зації цих заходів у процесі соціально-педагогічного супроводу сім'ї; визначається термін соціально-педагогічного супроводь обговорюються обов'язки та права сторін, а також подальші ді навчального закладу у разі недотримання визначених зобов'я­зань членами сім'ї. План здійснення соціально-педагогічного супроводу сім'ї, його мета, умови та шляхи здійснення, вклю­чаючи зобов'язання сторін, а також очікуваний результат, фіксуються в обліковій картці;

б) у разі відмови членів сім'ї від здійснення соціально-пе­дагогічного супроводу сім'ї суб'єкти соціально-педагогічного супроводу сім'ї, керуючись чинним в Україні законодавством щодо захисту прав дітей, згідно зі своїми посадовими обов'яз­ками здійснюють опосередкований (через дитину чи підлітка) соціально-педагогічний супровід сім'ї шляхом спостереження за змінами в поведінці, розвитку учня, його успіхами в на­вчанні, якістю спілкування в шкільному колективі тощо як наслідками впливу на нього сімейного мікроклімату та вико­нання батьками як суб'єктами виховання та соціалізації дити­ни своїх обов'язків. У разі появи небажаних проявів будь-якого характеру, суб'єкти соціально-педагогічного супроводу повтор­но викликають членів сім'ї на чергове (або позачергове) засі­дання Ради профілактики і повторюють пропозицію щодо здійснення соціально-педагогічного супроводу сім'ї. У разі по­вторної відмови та недосягнення позитивних результатів у ро­боті з сім'єю під час здійснення опосередкованого (через дити­ну чи підлітка) соціально-педагогічного супроводу, Рада профі­лактики школи має право прийняти рішення про залучення до роботи з сім'єю соціальних педагогів, соціальних працівників, психологів, медичних працівників тощо, тобто про передачу сім'ї під супровід суб'єктами соціального супроводу. В такому випадку соціально-педагогічний супровід сім'ї здійснюється паралельно із соціальним супроводом сім'ї згідно спільного плану дій суб'єктів супроводу сім'ї.

7. Безпосереднє здійснення соціально-педагогічного суп­роводу сім'ї.

8. Періодичний перегляд плану здійснення соціально-пе­дагогічного супроводу сім'ї, внесення необхідних змін з ураху­ванням досягнутих чи недотягнутих результатів.

9. Припинення цільового соціально-педагогічного супрово­ду сім'ї. Підведення підсумків та прийняття рішення на засі­данні Ради профілактики школи щодо подальшої роботи з сім'єю (фіксується в протоколі засідання Ради профілактики школи та в обліковій картці сім'ї).

План-угода чи Договір з сім'єю про співпрацю може уклада­тися на засіданні Ради профілактики і включати такі пункти:

1. Дані про сторони, які укладають План-угоду.

2. Мета співпраці.

3. Визначення та опис проблеми.

4. Шляхи усунення проблеми.

5. Обов'язки сторін (освітнього закладу та сім'ї) в процесі співпраці.

6. Права сторін.

7. Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання обов'язків, що покладені на них, згідно з чинним законодавством.

8. Термін дії Плану-угоди.

9. Умови припинення дії Плану-угоди.

10. Додаткові умови.

11. Реквізити та підписи сторін.

Отже, в роботі з сім'єю соціальному педагогу, як і всім учас­никам навчально-виховного процесу, необхідно пам'ятати, що сім'я - особливий соціальний інститут, який не завжди охоче дозволяє втручатися стороннім у коло своїх проблем. Крім того, сім'я є колективним клієнтом соціально-педагогічної роботи, тому досягнення позитивного результату і ефективність соці­ально-педагогічної роботи з сім'єю, зокрема здійснення соціально-педагогічного супроводу сім'ї - як загального, так і цільового - з метою попередження та профілактики негативних явищ у сімейному середовищі залежить від співпраці та злагодженої взаємодії всіх суб'єктів освітньо-виховної діяльності загально­освітньої школи, сім'ї та інших інститутів соціального вихо­вання, держави в цілому.

Питання для самоконтролю

1. Які функції виконує соціальний педагог у роботі з сім'єю?

2. Які законодавчі документи регулюють діяльність соці­ального педагога в роботі з сім'ями?

3. Назвіть основні етапи алгоритму вивчення сім'ї.

4. За якими напрямами здійснюється соціально-педагогіч­на робота з сім'ями?

5. Які форми і методи соціально-педагогічної роботи з сім'єю використовує спеціаліст?

6. Розкрийте сутність такої форми роботи, як „патронаж

сім'ї".

7. Що собою являє технологія соціально-педагогічного суп­роводу сім'ї?

8. Назвіть основні завдання соціально-педагогічного суп­роводу.

9. Назвіть суб'єктів соціально-педагогічного супроводу та їх функціональні обов'язки.

Завдання для самостійної роботи

1. Розгляньте державні програми щодо допомоги і соціаль­ної підтримки сім'ї і дитини в Україні:

- Державна програма „Діти України".

- Національна програма „Українська родина".

- Програма „Соціальний супровід дитячих будинків сімей­ного типу і прийомних сімей".

2. Підберіть методики діагностики сім'ї та сімейних відно­син (2 і більше).

3. Знайдіть тренінгові вправи і розробіть тренінг на одну з сімейних тематик за Вашим вибором (наприклад, „Тренінг бать­ківської компетентності", „Тренінг усвідомленого батьківства", „Тренінг гармонізації сімейних стосунків", „Тренінг підвищен­ня виховного потенціалу сім'ї", „Тренінг гармонізації відносин батьків і дітей", „Тренінг подолання сімейної конфліктності", „Тренінг гармонізації подружніх стосунків", „Тренінг тендер­ної рівності").

4. Ознайомтесь з програмою вивчення сімей учнів.

ПРОГРАМА ВИВЧЕННЯ СІМ'Ї УЧНЯ

1. Загальні дані про сім'ю і батьків учнів. Прізвище, ім'я та по батькові батька, матері; кількісний склад і структура сім'ї; якщо родина неповна, то причини цього; стан здоров'я членів сім'ї; матеріальна забезпеченість сім'ї; житлово-побутові умо­ви; освіта, професія, місце роботи членів сім'ї; яку посаду зай­мають; морально-культурний рівень батьків; ставлення батьків до роботи, виробництва в цілому.

2. Вивчення сімейного мікроклімату. Загальна соціальна спрямованість сім'ї; характер взаємин між батьками, старши­ми і молодшими членами сім'ї; чи мають місце конфлікти між батьками; чи знає про них дитина і як реагує; наявність конфліктів між батьками й дітьми, їх причини; як такі конфлік­ти вирішуються; традиції; спільне коло інтересів; потреби й ідеали; естетична та етична культура; побут; чи вживають до­рослі члени сім'ї спиртні напої; чи мають інші шкідливі звич­ки; ставлення до релігії.

3. Діагностика навчальної діяльності дітей у родині. Став­лення батьків до навчальної діяльності, успішності дитини; чи має дитина чіткий режим дня і як його виконує; чи має постій­не робоче місце; як батьки допомагають дитині в навчанні; на­явність контролю за успішністю та поведінкою дитини; хто здійснює такий контроль; розвиток пізнавальних інтересів ди­тини; якої допомоги потребують батьки в організації навчаль­ної діяльності дитини.

4. Виявлення основних напрямків і особливостей вихован­ня дитини. Основна виховна тенденція; участь членів сім'ї у вихованні дитини, зокрема участь батька у вихованні; уміння батьків враховувати вікові та індивідуально-психологічні особ­ливості дитини; хто для дитини найбільший авторитет у сім'ї й чому; наявність єдності вимог з боку батьків до дитини; особли­вості виховання дитини; виховання культури поведінки дити­ни; формування її розумових потреб; чи має дитина кишенькові гроші, як їх витрачає, на що; які засоби й методи виховного впливу переважають (заохочення, покарання, переконання, привчання тощо); чи існує розбіжність поглядів батьків у зас­тосуванні методів і прийомів виховного впливу на дитину; які покарання застосовуються (зокрема, чи застосовуються фізич­ні); як дитина реагує на застосування до неї тих чи тих вихов­них засобів; які основні порушення поведінки дитини; з якими труднощами стикаються батьки в сімейному вихованні; яку конкретну допомогу їм слід надати. j

5. Визначення стану трудової діяльності в сім'ї. Рівно­мірність розподілу домашніх обов'язків між членами родини: участь дитини у роботі із самообслуговування; чи має дитина постійні трудові доручення, як до них ставиться і виконує; які спільні трудові справи виконують батьки з дітьми.

6. Вивчення питання організації вільного часу. Як прово­дять члени сім'ї свій вільний час — разом з дітьми чи окремо; як дитина ставиться до спільного з батьками проведення вільного часу; спільні улюблені заняття; наявність домашньої бібліоте­ки й добір книжок; читання художньої літератури; захоплення окремих членів сім'ї, інтереси і захоплення дитини, як вони задовольняються; скільки часу проводить вона біля телевізора; з ким дружить дитина поза школою, ставлення батьків до това­ришів дитини.

7. Визначення особливостей взаємостосунків сім'ї зі шко­лою. Ставлення батьків до школи, вчителів; виконання ними вимог школи; активність на батьківських зборах; міра актив­ності в наданні допомоги школі; як часто відвідують батьки школу, з власної ініціативи чи за викликом учителів; причини й мета відвідувань, наявність контакту школи з батьками; при­чина конфліктів.

8. Виявлення рівня педагогічної культури батьків. На­явність у сім'ї педагогічної літератури; якою періодичною пе­дагогічною пресою цікавляться; інтерес батьків до читання пе­дагогічної літератури, прагнення до удосконалення педагогіч­них знань; чи мають батьки педагогічні знання, необхідні для виховання дитини; якої допомоги потребує сім'я в підвищенні її педагогічної культури.

9. Узагальнення одержаної інформації, загальні висновки. Труднощі, з якими стикаються батьки в галузі навчання дитини, її виховання взагалі і окремих якостей особистості, органі­зації вільного часу тощо. Види і причини сімейного неблагополуччя. Конкретна допомога, якої потребує сім'я від учителя. Позитивний досвід сімейного виховання конкретної сім'ї, що заслуговує вивчення. Педагогічний потенціал сім'ї.