- •Організація роботи і санітарно-протиепідемічний режим приймального відділення
- •Функціональні обов'язки медичної сестри приймального відділення.
- •Прийом і реєстрація пацієнтів.
- •Заповнення титульної сторінки медичної карти стаціонарного пашєнта.
- •Взяття мазка із зіва.
- •Взяття мазка із порожнини носа.
- •Визначення маси тіла.
- •Вимірювання росту.
- •Вимірювання об'єму плеча.
- •Вимірювання окружності грудної клітки.
- •Вимірюмння окружності живота.
- •Санітарна обробка пашєнта.
- •Прийняття душу.
- •Прийняття гігієнічної ванни.
- •Обтирання важкохворого пацієнта.
- •Санітарна обробка пацієнтів на пеликульоз.
- •Обробка волосся голови 0,15% водно-емульсійним розчином карбофосу:
- •Обровка волосся голови антипедикульозними лосьйоном або шампунем:
- •Транспортування та перекладання пацієнта.
- •Способи транспортування пацієнтів з приймального до лікувального відділення.
- •Транспортування пацієнта за допомогою крісла-каталки.
- •Транспортування пацієнта за допомогою каталки-носилок.
- •Транспортування пацієнта за допомогою носилок.
- •Перекладання пацієнта з кушетки на каталку (носилки) і з каталки (носилок) на ліжко.
- •Особливості транспортування пацієнтів прн різних захворюваннях внутрішніх органів.
- •Приготування дезинфікуючих розчинів хлорного вапна і хлораміну.
- •Приготування дезінфікуючих розчинів хлорного вапна.
- •Приготування дезінфікуючих розчинів хлораміну.
- •Дезінфекція виробів медичного призначення.
- •Дезінфекція виробів медичного призначення
- •Характеристика деяких сучасних ефективних дезінфікуючих засобів:
- •Санітарно-протиепідемічний режим приймального відділення.
- •Організація роботи і санітарно-протиепідемічний режим маніпуляційного кабінету.
- •Блок "Організація роботи і санітарно-протиепідемічний режим маніпуляцій- ного кабінету" включає практичні навики:
- •Функціональні обов'язки медичної сетсри маніпуляційного кабінету
- •Підготовка до роботи маніпуляційного кабінету.
- •Обробка рук персоналу.
- •А) звичайна (санітарна) обробка рук.
- •Гігієнічна обробка рук.
- •Хірургічна обробка рук.
- •Попередження професійних заражень.
- •IV. Основні етапи виконання навику:
- •Підготовка гумових рукавичок до автоклавування
- •Одягання стерильних рукавичок.
- •Укладка в бікс матеріалу для накривання стерильного столу.
- •0Снаіцення робочого місця:
- •Дезінфекція шприців, голок після їх використання.
- •Дезинфекція маніпуляційного стола
- •Накривання стерильного маніпуляційного стола.
- •« Передстерилізаціина очистка виробів медичного призначення ». « види стерилізації»
- •Перєдстєрилізаційна очистка шприців та голок багаторазового використання.
- •Контроль якості передстерилізашйної очистки.
- •Бензидинова проба.
- •Ортотолуїдинова проба.
- •Азолірамова проба.
- •Фенолфталеїнова проба.
- •Стерилізація парою під тиском у паровому стерилізаторі. Контроль якості.
- •Стерилізація в повітряному стерилізаторі. Контроль якості.
- •Стерилізація медичного інструментарію методом кип'ятіння (в домашніх умовах).
- •"Особиста гігієна пацієнтів і догляд за ними"
- •Облаштування ліжка пацієнта.
- •Надання пашєнту необхідного положення за допомогою функціонального ліжка.
- •Надання пацієнту необхідного положення у звичайному ліжку
- •Заміна постільної і натільної білизни лежачого пацієнта
- •Перший спосіб:
- •Другий спосіб:
- •Дотримання санітарно-протиепідемічного режиму при заміні білизни.
- •Погляд за шкірою і волоссям лежачих пацієнтів.
- •Підкладання судна лежачому пацієнту.
- •Подавання сечоприймача лежачому пацієнту
- •Дезінфекція судна і сечоприймача.
- •Підмивання лежачого пацієнта
- •Комплексна профілактика пролежнів.
- •Користування гумовим колом
- •Лікування пролежнів.
- •Догляд за порожниною рота.
- •Догляд за очима
- •IV. Основні етапи виконання навику:
- •Догляд за вухами.
- •"Харчування пацієнтів "
- •Складання поршйної вимоги.
- •Здійснення контролю за санітарним станом тумбочок. Холодильників. Асортиментом і темпом зберігання харчових продуктів.
- •Годування лежачого пацієнта з ложки. Напувальника
- •Знежирення. Дезінфекція і миття посуду.
- •Введення шлункового зонда пацієнту.
- •Введення харчових сумішей через зонд
- •Дезінфекція зондів, використаних для штучного харчування пацієнта через зонд.
- •Годування пацієнта через гастростому.
- •Парентеральне живлення пацієнта.
- •Ректальне годування пашєнта.
- •Ректальне годування пацієнта за допомогою гумового балону.
- •Ректальне годування пацієнта за допомогою крапельної клізми.
- •Блок " вимірювання температури тіла. Догляд за пацієнтами з гарячкою "
- •Вимірювання температури тіла в пахвовій ділянці.
- •Особливості вимірювання температури тіла у дітей грудного віку
- •Вимірювання температури тіла в порожнині рота.
- •Вимірювання температури тіла у прямій кишці.
- •Особливості вимірювання базальної температури в акушерсько-гінекологічній практиці.
- •Дезінфекція та зберігання медичних термометрів
- •Реєстрація даних вимірювання температури тіла.
- •Догляд за пацієнтом у стадії підвищення температури тіла.
- •Догляд за пацієнтом у стадії збереження температури тіла на високому рівні.
- •Блок "найпростіші методи фізіотерапії"
- •Застосування гірчичників.
- •Приготування гірчичної ванни для ніг.
- •Застосування банок
- •Накладання зігріваючого компресу.
- •Особливості накладання зігріваючого компресу на різні ділянки тіла.
- •Накладання гарячого компресу.
- •Застосування сухих припарок.
- •Накладання гарячого парафіну (серветково-аплікаційна методика).
- •Заповнення гумової грілки водою та використання її.
- •Використання електричної грілки.
- •Накладання холодного компресу.
- •Використання міхура з льодом.
- •Застосування лікарських препаратів через шкірні покриви.
- •Застосування лікарських препаратів через слизову оболонку очей.
- •Закапування капель в очі:
- •Закладання очної мазі:
- •Закапування крапель у вуха.
- •Закапування крапель у ніс.
- •Блок "парентеральне введення лікарських препаратів"
- •Підготовка одноразового шприца та голки до виконання ін’єкцій.
- •Збирання стерильного шприца та голки багаторазового використання із стерильного стола.
- •Збирання стерильного шприца та голки із стерилізатора
- •Підготовка ампул і набирання ліків у шприц
- •Підготовка флаконів і набирання ліків у шприц
- •Розведення антибіотиків для парентерального введення
- •Розведення антибіотика для постановки діагностичної проби на індивідуальну чутливість до препарату.
- •Алергічні діагностичні проби (шкірні).
- •Техніка внутрішньошкірних ін'єкцій.
- •Внутрішньошкірна імунологічна проба на туберкульоз (проба манту).
- •Внутрішньошкірна діагностична проба на індивідуальну чутливість до антибіотиків.
- •Техніка підшкірних ін'єкшй.
- •Особливості введення препаратів інсуліну.
- •Особливості введення олійних розчинів.
- •Техніка внутрішньом'язових ін'єкцій.
- •Особливості введення біциліну
- •Можливі ускладнення при внутрішньошкірних, підшкірних, внутрішньом’язових ін’єкціях, профілактика і тактика медичної сестри при їх винекненні.
- •Поломка голки у місці її переходу в канюлю
- •Блок "венепункція" (частина і)
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій.
- •Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином.
- •Техніка внутрішньовенних вливань (інфузій).
- •Зміна флаконів під час інфузій
- •Від'єднання системи.
- •Дезінфекція пластикової системи одноразового використання.
- •Асистування лікарю під час проведення катетеризації підключичної вени
- •Можливі ускладнення при внутрішньо венних іньєкціях, внутрішньо венних вливаннях, профілактика і тактика медичної сестри при їх виникненні.
- •Блок "венепункція" (частина II)
- •Взяття крові із вени для імунологічних та біохімічних досліджень.
- •Взяття крові із вени для бактеріологічного дослідження.
- •Особливості взяття крові із вени на коагулограму.
- •Особливості взяття крові із вени на наявність алкоголю.
- •Аутогемотерапія.
- •Профілактика сніДу при роботі з кров'ю.
- •Блок "інгаляція лікарських речовин"
- •Інгаляція лікарських речовин за допомогою індивідуального аерозольного інгалятора.
- •Інгаляції лікарських речовин за допомогою інгалятора
- •Інгаляції лікарських речовин за допомогою інгалятора махольда.
- •Інгаляція лікарських речовин за допомогою теплового інгалятора.
- •Інгаляція лікарських речовин за допомогою інгалятора парового з електропідігрівом (іп-2)
- •Предстерелізаційна очистка та стерилізація парового інгалятора з електропідігрівом.
- •Інгаляція лікарських речовин за допомогою стаціонарного апарату закритого типу.
- •Санітарно-протиепідемічний режим інгаляторія.
- •Дезинфекція, предстерилізаційна очистка і стерелізація мундштуків і масок від апарату закритого типу.
- •Інгаляція лікарських речовин за допомогою стаціонарного апарату відкритого типу
- •Блок "оксигенотерапія"
- •Заповнення кисневої подушки киснем віл балона.
- •Подача кисню через кисневу подушку.
- •Централізована полача кисню через носовий катетер.
- •Особливості проведення оксигенотерапії при набряку легенів.
- •Дезінфекція. Предстирилізаційна очистка і стерилізація носових катетерів.
- •Централізована подача кисню через маску.
- •Гіпербарична оксигенація.
- •Введення кисню через рот у вигляді кисневого коктейлю.
- •Блок "пункція плевральної порожнини"
- •0Снащення блоку.
- •Пункшя плевральної порожнини з діагностичною метою.
- •Пункція плевральної порожнини з лікувальною метою.
- •Можливі ускладнення при проведенні плевральної пункшї та тактика при них.
- •Дезінфекція та стерилізація інструментів після проведення плевральної пункції.
- •Блок "бронхоскопія. Бронхографія"
- •Бронхофіброскопія. Обов'язки меличнот сестри.
- •Ендобронхіальна біопсія. Обов'язки медичної сестри.
- •Добування промивних вод бронхів. Обов'язки медичної сестри.
- •Дезинфекція. Передстерилізаційна очистка і стерилізація бронхофіброскопа.
- •Ригідна бронхоскопія. Обов'язки медичної сестри.
- •Бронхографія. Обов'язки медичної сестри.
- •Збирання харкотиння для загального клінічного аналізу.
- •Збирання харкотиння для виявлення мікробактерій туберкульозу.
- •Збирання харкотиння на антибютикограму ( чутливі мікрофлори до антибіотиків ).
- •Збирання харкотиння для виявлення атипових (ракових) клітин
- •Дезінфекція харкотиння. Дезінфекція і стерилізація плювальниць. Банок.
- •Блок "спостереження та догляд за пацієнтами із порушенням функцій дихальної системи"
- •Підрахунок частоти дихання
- •Допомога пашєнту під час залишки
- •Допомога пацієнту піл час кашлю.
- •Долікарська допомога при кровохарканні, легеневій кровотечі.
- •Особливості догляду пацієнтами з бронхіальною астмою
- •Особливості догляду за пацієнтами на бронхіти.
- •Особливості доглялу за пацієнтами на пневмонію.
- •Особливості догляду за пацієнтами на плеврит.
- •Особливості догляду за пацієнтами на абсцес легенів.
- •Особливості догляду за пацієнтами на туберкульоз легенів.
- •Блок "вимірювання артеріального тиску, дослідження пульсу, визначення добового діурезу та водного балансу"
- •Вимірювання артеріального тиску за допомогою пружинного сфігмоманометра (тонометра
- •Вимірювання артеріального тиску за допомогою ртутно- сфігмоманометра (апарата ріва-роччі).
- •Вимірювання артеріального тиску за допомогою електронного сфігмоманометра.
- •Вимірювання артеріального тиску осциляторним методом.
- •Реєстрація даних артеріального тиску.
- •Дослідження артеріального пульсу.
- •Визначення добового діурезу і водного балансу.
- •Блок "спостереження та догляд за пацієнтами із порушеннями функцій органів кровообігу"
- •Долікарська допомого при болях у ділянці серця.
- •Долікарська допомога при серцебитті та перебоях у роботі сердця.
- •Спостереження та доглял за пацієнтами при наявності набряків.
- •Особливості догляду за пацієнтами на ревматизм.
- •Особливості догляду за пацієнтами на гіпертонічну хворобу.
- •Особливості догляду за пацієнтами на інфаркт міокарда.
- •Долікарська допомога при гострій судинній недостатності.
- •Долікарська допомога при гострій серцевій недостатності.
- •Особливості спостереження та догляду за пацієнтами при хронічній серцевій недостатності.
- •Блок "зондові маніпуляції"
- •Беззондовий спосіб промивання шлунка.
- •Дезінфекція. Передстерилізаційна очистка і стерилізація пристосування для промивання шлунка.
- •Зондовий метод дослідження секреторної функції шлунка з ентеральним подразником.
- •Зондовий метод дослідження секреторної функшї шлунка з парентеральним подразником.
- •Беззондовий метол дослідження секреторної фуншії шлунка за допомогою методики "ацидотест".
- •Експрес-методика внутрішньошлункової рн-метрії.
- •Дуоденальне зондування (трьохфазне).
- •Можливі ускладнення при проведенні дуоденального зондування та допомога при них.
- •Сліпе зондування (тюбаж).
- •Блок "підготовка пацієнта до інструментальних методів досліджень органів травлення"
- •Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження шлунка.
- •Підготовка пацієнта до іригоскопії.
- •Підготовка пацієнта ло холецистографії і холангіографії.
- •Підготовка пацієнта до ультразвукового органів травлення.
- •Підготовка пацієнта до езофагогастродуоденоскопії. Асистування лікарю під час проведення процедури.
- •Підготовка пацієнта до колоноскопії.
- •Підготовка пацієнта ло ректороманоскопії.
- •Збирання калу для копролопчного дослідження
- •Збирання калу для дослідження на яйця гельмінтів.
- •Збирання калу для бактеріологічного дослідження.
- •Підготовка пашєнта для збирання калу на приховану кров.
- •Блок "клізми"
- •Застосування очисної клізми. Особливості застосування клізм дітям.
- •Застосування олійної клізми.
- •Застосування гіпертонічної клізми.
- •Застосування емульсійної клізми.
- •Застосування сифонної клізми.
- •Застосування медикаментозної клізми.
- •А) Техніка постановки медикаментозної клізми за допомогою гумового балону.
- •Б) Техніка постановки медикаментозної клізми за прдомогою ректального катетера та шприца Жане.
- •Застосування крапельної клізми.
- •Дезінфекція приладдя для клізм.
- •Блок "спостереження та догляд за пацієнтами із порушеннями функцій органів травлення"
- •Спостереження та догляд за пацієнтом у разі виникнення болю в животі.
- •Допомога пацієнту при блюванні.
- •А) допомога пацієнту який знаходиться у свідомому стані;
- •Б) допомога пацієнту, який знаходиться у непритомному стані;
- •Долікарська допомога при шлунково-кишковій кровотечі.
- •Проблема пацієнта: печія.
- •Проблема пацієнта: порушення стулу.
- •А) при проносах неінфекиійного походження:
- •Застосування газовідвідної трубки.
- •Пункшя черевної порожнини (лапароіцентез) та обов'яз ки медичної сестри при ній.
- •Особливості догляду за пацієнтами при гострому гастриті.
- •Особливості догляду за пацієнтами при хронічному гастриті.
- •Особливості догляду за пацієнтами при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки.
- •Спостереження та логляд за пацієнтами із захворюваннями печінки та жовчного міхура.
- •Збирання сечі для загального аналізу.
- •Збирання сечі для діагностики ендокринних захворювань.
- •А) Визначення глюкози в добовій сечі
- •Б) Дослідження глюкозуричногопрофілю
- •В) визначення кетонових тіл
- •Г) Визначення рівня гормонів в сечі
- •Г) Визначення вмк (ванілін-мигдальної кислотні і катехоламінів (адреналіну, норадреналіну)
- •Збирання сечі за методом амбурже.
- •Збирання сечі на аналіз за метолом нечипоренка.
- •Збирання сечі за методом каковського-аддіса.
- •Збирання сечі за метолом зимницького.
- •Оцінка результату проби за Зимницьким.
- •Блок "підготовка пацієнта до інструментальних методів дослідж- ень нирок і сечовивідних шляхів"
- •Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження нирок і сечовивідних шляхів.
- •А) підготовка пацієнта до оглядової ренгенографії нирок та сечовивідних шляхів
- •Б) підготовка пацієнта до внутрішньовенної урографії:
- •В) підготовка пацієнта до ретроградної пієлографії:
- •Надання невідкладної допомоги пацієнту при алергічній реакції на йодовмістні препарати.
- •Підготовка пацієнта до цистоскопії. Асистування лікарю під час проведення процедури.
- •Підготовка пацієнта до хромоцистоскопії.
- •Стерилізація цистоскопу.
- •Блок "спостереження та догляд за пацієнтами із захворюваннями нирок та сечовивідних шляхів"
- •Спостереження та доглял за пацієнтами із нетриманням сечі.
- •Спостереження та доглял за пацієнтами із затримкою сечовиділення.
- •Катетеризація сечового міхура.
- •Введення катетера жінці:
- •Промивання (інстиляція) сечового міхура.
- •Спостереження за пацієнтами при сечокам'яній хворобі та допомога при нирковій коліці.
- •Особливості доглялу за пацієнтами із захворюванням на нефрит.
- •Блок "спостереження та догляд за пацієнтами із захворюваннями ендокринної системи"
- •Спостереження і доглял за пацієнтами хворми на цукровий діабет.
- •Спостереження та погляд за пацієнтами із захворюваннями щитовидної залози.
- •Блок "спостереження та догляд за пацієнтами із захворюваннями крові та органів кровотворення"
- •Спостереження та догляд за пацієнтами з анемією.
- •Спостереження та догляд за пацієнтами з лейкозами.
- •Блок "спостереження та догляд за пацієнтами з алергічними захворюваннями"
- •Спостереження та догляд за пацієнтами з алергічними захворюваннями.
- •Спостереження та догляд за пацієнтами з анафілактичним шоком.
- •Блок "спостереження та догляд за пацієнтами похилого та старечого віку"
Розведення антибіотика для постановки діагностичної проби на індивідуальну чутливість до препарату.
Запам'ятайте! Як розчинник антибіотиків для постановки діагностичних проб на індивідуальну чутливість використовується тільки стерильний ізотонічний 0,9%) розчин натрію хлориду. 0,25%-0,5% розчин новокаїну не можна використовувати, тому що він сам здатен викликати алергічну реакцію. Вода для ін'єкцій в даному випадку теж не використовується, тому-що утворений гіпотонічний розчин може дати помилкову реакцію, і тоді вірогідність проби буде сумнівною.
Місце проведення:
Маніпуляційний кабінет стаціонару, поліклініки, домашні умови, кабінет
доклінічної практики.
Оснащення робочого місця:
Робочий маніпуляційний стіл.
Стерильний лоток.
Стерильні шприци одноразового використання ємністю 1, 10 мл з голками відповідної довжини та діаметра.
Флакон з порошкоподібним антибіотиком.
Стерильний ізотонічний (0,9%) розчин натрію хлориду.
96° розчин етилового спирту в флаконі.
Пінцет в потрійному розчині.
Бікс з стерильними ватними кульками.
Лоток для використаних предметів.
Попередня підготовка до виконання навику: (навик "Д").
Основні етапи виконання навику:
Взяти флакон з порошкоподібним антибіотиком, уважно прочитати назву препарату, дозу і термін придатності.
Підготувати флакони до маніпуляції: один флакон з порошкоподібним антибіотиком, другий — з стерильним ізотонічним (0,9%) розчином натрію хлориду.
Набрати у шприц відповідну кількість 0,9% розчину натрію хлориду із розрахунку 1 мл розчинника на 100 000 ОД або на 0,1 г препарату. Так, якщо у флаконі 1 000 000 ОД то необхідно ввести 10 мл 0,9% розчину натрію хлориду. Це буде перше розведення.
Потім розвести розчин антибіотика першого розведення ще в 10 разів. Для цього взяти шприц ємністю 1 мл, набрати в нього 0,1 мл розчину антибіотика першого розведення, добавити у шприц 0,9 мл 0,9% розчину натрію хлориду. Це буде друге розведення антибіотика (тобто в 1 мл розчину міститься 10 000 ОД або 0,01 г препарату),
Якщо у відділенні протягом доби декільком пацієнтам необхідно здійсним пробу на індивідуальну чутливість до даного антибіотика, тоді розведення можна зробити так:
а) якщо флакон містить 1 000 000 ОД, тобто 1г препарату, то у флакон за допомогою шприца, ємністю 10 мл ввести 10 мл 0,9% розчину натрію хлориду ( перше розведення);
б) за допомогою шприца з флакона першого розведення антибіотика набрати 1 мл розчину антибіотика, ввести його в стерильний пустий флакон із-під антибіотика, потім іншим шприцом ємністю 10 мл добавити 9 мл 0,9% розчину натрію хлориду;
в) флакон слід позначити додатковою етикеткою, де вказати "Для проби", дату і свій підпис, поставити флакон у холодильник, і цей готовий розчин для постановки проб на індивідуальну чутливість до препарату можна використовувати протягом доби.
Алергічні діагностичні проби (шкірні).
Алергічні діагностичні проби засновані на місцевій або загальній реакції сенсибілізованого організму у відповідь на введення специфічного алергену. Шкірні проби - найбільш безпечний і простий вид алергічних діагностичних проб в залежності від способу введення алергену застосовують: аплікаційні, скарифікаційні та внутрішньошкірні проби. Слід пам'ятати, що деякі алергени при постановці алергічних діагностичних проб пацієнту можуть викликати тяжкі ускладнення, а саме анафілактичний шок, тому перед проведенням будь-якої діагностичної проби необхідно ретельно зібрати алергічний анамнез. Якщо в анамнезі є вказівки на непереносимість даного препарату, то проба не ставиться (особливо це стосується антибіотиків).
АПЛІКАЦІЙНІ ПРОБИ застосовують при підвищеній чутливості до простих хімічних речовин (бензол, бензин та ін.), деяких медикаментів (йод, новокаїн та ін.) У пацієнтів з контактним дерматитом.
Методика:
Марлеву серветку, складену у 2-3 шари, змочити розчином алергену в концентрації, яка не викликає подразнення шкіри у здорової людини.
Накласти марлеву серветку з розчином на неушкоджену ділянку шкіри передпліччя, спини чи живота.
Заклеїти пластиром на 20 хвилин.
Результат проби оцінити через 20 хвилин, 12 та 24 години з моменту нанесення алергена. Поява на шкірі в місці контакту з алергеном гіперемії та набряку свідчить про наявність гіперчутливості до даного алергену.
СКАРИФІКАЦІЙНІ ПРОБИ застосовують при підвищеній чутливості організму до різних медикаментів. Особливу роль скарифікаційні проби відіграють при підвищеній чутливості до алергенів, які можуть викликати такі алергічні захворювання, як бронхіальна астма, кропивниця, набряк Квінке тощо.
Якщо в анамнезі пацієнта є вказівка на непереносимість даного антибіотика, то проба не ставиться.
Методика:
Заповнити стерильний шприц, ємністю 1 мл розчином антибіотика, який містить 10000 ОД препарату в 1 мл розчинника (навик "Е").
Внутрішню поверхню передпліччя однієї руки протерти стерильною ватною кулькою, змоченою у 70° розчині етилового спирту, двічі.
Коли шкіра передпліччя підсохне, нанести на неї декілька крапель розчину антибіотика через голку з наповненого шприца. Пацієнтам з алергічними захворюваннями (бронхіальна астма, кропивниця, екзема), а також людям, які мають професійний контакт з антибіотиками (медичним сестрам, фармацевтам), для проби використовують розчин антибіотика, який містить 1-10 ОД в 1 мл розчинника.
Стерильним скарифікатором або тупим кінцем стерильної голки, здійснити паралельно дві скарифікації епідермісу довжиною 1 см, і на відстані одна від другої 2-3 см. Скарифікації повинні бути не глибокими, при їх виконанні не повинна з'явитися кров.
Для контролю Іншим стерильним шприцом, заповненим 0,9% розчином натрію хлориду, через голку (після дворазового протирання внутрішньої поверхні передпліччя другої руки) нанести декілька крапель розчину і зробити паралельно дві скарифікації епідермісу іншим стерильним скарифікатором.
Результати проб перевірити через 20 хвилин.
Оцінка проб:
гіперемія без набряку = сумнівна (+ -) проба;
чітка нитка при натягуванні шкіри = слабо (+ ) проба;
набряк в місці скарифікації, що помітний без натягування, = позитивна середнього ступеня (++) проба;
пухир до 10 мм = різко позитивна (+++) проба;
проба вважається негативною, коли повністю відсутні гіперемія і на- бряк, а залишився тільки слід від скарифікатора.
ВНУТРІШНЬОШКІРНА ДІАГНОСТИЧНА ПРОБА.
описання проби подано в блоці (блок "Внутрішньошкірні, підшкірні, внутрішньом'язові ін'єкції", навик "А").
АЛЕРГІЧНІ ДІАГНОСТИЧНІ ПРОБИ
(ПРОВОКАЦІЙНІ).
Провокаційні проби застрсовують у випадках, коли дані алергічного анам- незу не відповідають результатам шкірних проб. Провокаційні проби найбільше специфічні в діагностиці алергічних захворювань. Застосовують назальні кон'юнктивальні, інгаляційні та інші провокаційні проби.
НАЗАЛЬНИЙ ТЕСТ
застосовують при діагностиці алергічного риніту.
Методика:
Стерильною піпеткою закапати в обидві половини носа по 2-3 краплі контрольної рідини.
При відсутності реакції почати дослідження зі зростаючими концентра- ціями алергену.
При утрудненні носового дихання, чханні, виділень з порожнини носа проба вважається позитивною.
КОН'ЮНКТИВАЛЬНИЙ ТЕСТ
застосовують при діагностиці полінозів з явищами кон'юнктивіту. Пробу слід проводити тільки тоді, коли на даний мо- мент кон'юнктивіту немає.
Методика:
Попросити пацієнта спрямувати свій погляд вверх.
Пальцем лівої руки трохи вниз відтягнути нижню повіку.
Стерильною піпеткою закапати у нижній кон'юктивальний мішок одного ока 1-2 краплі алергену.
Друге око залишається для контролю.
Якщо тест був позитивним, після тесту кон'юнктиву промити 0,9% роз- чином натрію хлориду.
В один день слід проводити тільки один тест (тобто тільки з однии алергеном).
Оцінка результату:
легке почервоніння сльозової протоки, свербіння = слабо позитивна (+) проба;
почервоніння склери ока у напрямку до роговиці, свербіння =пози- тивна проба середнього ступеня (++);
почервоніння всієї кон'юнктиви і склери, свербіння, сльозотеча =різко позитивна (++++) проба.
ІНГАЛЯЦІЙНИЙ ТЕСТ
застосовують при діагностиці бронхіальної астми
Методика:
Аерозольний розпилювач заповнити розчином алергену.
Зробити інгаляцію пацієнту.
При позитивній пробі життєва ємність легенів знижується на 10%, розвивається бронхоспазм, який знімається бронхолітиками.
Реакції можуть бути і пізні (через 4-24 години).
ХОЛОДОВА ПРОБА
застосовується при діагностиці хронічної рецидивуючої
кропивниці.
Методика:
Шматки льоду закріпити на шкірі внутрішньої поверхні передпліччя на З хвилини за допомогою бинта.
Результат проби оцінити через 5-10 хвилин після зняття бинта з залишками льоду.
При позитивній пробі на місці контакту утворюється уртикарний пухир.
ТЕПЛОВА ПРОБА
Методика:
Пробірку з гарячою водою (температура +40-42°С) закріпити на шкіру внутрішньої поверхні передпліччя за допомогою бинта.
Результат проби оцінити через 5-10 хвилин після зняття пробірки.
При позитивній пробі на місці контакту утворюється уртикарний пухир.
БЛОК "ВНУТРІШНЬОШКІРНІ, ПІДШКІРНІ, ВНУТРІШНЬОМ’ЯЗОВІ ІН’ЄКЦІЇ"
Внутрішньошкірні ін'єкції застосовують при виконанні алергічних проб (виявлення різних природних та штучних алергенів), імунологічних проб на туберкульоз (проба Мату), бруцельоз (проба Бюрне), ехінококоз (проба Каццоні), на приховані набряки (проба Мак-Клюра-Олдрича), для місцевого знеболювання, для вакцинації.
Підшкірні ін'єкції набули широкого застосування, тому що , по-перше, вони технічно легкі у виконанні, по-друге, існує безліч ліків, які в розчиненому вигляді швидко і добре всмоктуються в підшкірній основі. Підшкірні ін'єкції забезпечують відносно швидке (через 15-20 хвилин) всмоктування лікарських препаратів у загальне коло кровообігу.
Внутрішньом'язові ін'єкції застосовують у випадках, коли потрібно одержати більш швидкий ефект, ніж при підшкірній ін'єкції, бо м'язи краще, ніж підшкірна основа, постачаються кров'ю та лімфою, а також у випадках, коли препарат при підшкірному введенні спричиняє місцеве подразнення тканини.
В проведенні ін'єкції велика роль належить медичній сестрі. Від того, наскільки грамотно, чітко та вміло виконує вона свої обов'язки, залежить і успіх лікування пацієнта. Невміле виконання тієї чи іншої ін'єкції, помилки або неуважність при їх проведенні, недбале ставлення медичної сестри до своїх обов’язків можуть бути причиною важких наслідків для пацієнта. Запам'ятайте! Медична сестра несе не тільки моральну відповідальність за охорону здоров'я пацієнтів, а і юридичну.
Блок "Внутрішньошкірні, підшкірні, внутрішньом'язові ін'єкції" включає практичні навики:
Номер п/п |
Назва практичного навику |
Рівень відповідаль- ності |
А. |
Техніка внутрішньошкірних ін’єкцій. |
4 |
Б. |
Внутрішньошкірна імунологічна проба на туберкульоз (проба Манту). |
4 |
В. |
Внутрішньошкірна діагностична проба на індивідуальну чутливість до антибіотиків. |
4 |
Г. |
Техніка підшкірних ін’єкцій. |
4 |
Ґ. |
Особливості введення препаратів інсуліну. |
4 |
Д. |
Особливості введення олійних розчинів. |
4 |
Е. |
Техніка внутрішньом’язових ін’єкцій. |
4 |
Є. |
Особливості введення біциліну. |
4 |
Ж. |
Можливі ускладнення при внутрішньо шкірних, підшкірних, внутрішньо м’язових ін’єкціях, профілактика і тактика медичної сестри при їх виникненні. |
4 |
Оснащення блоку:
стерильний маніпуляційний стіл, стерильні: ниркоподібні лотки, шприци багаторазового використання ємністю 1, 2, 5, 10 мл, голки довжиною 1,5 см, діаметром 0,4 мм. (для внутрішньошкірних ін'єкцій), довжиною 2,5-4,0 см, діаметром 0,6 мм (для підшкірних ін'єкцій), довжиною 6-8 см, діаметром 0,8-1,0 мм (для внутрішньом'язових ін'єкцій), пінцети, ватні кульки. Робочий маніпуляційний стіл: стерильні одноразові туберкулінові, інсулінові шприци ємністю 1 мл, шприци ємністю 2, 5, 10 мл в упаковці, стерильні гумові рукавички в упаковці, лікарські препарати в ампулах: розчин камфорної олії, розчин прогестерона в олії; лікарські препарати в флаконах: розчин туберкуліну, розчин інсуліну простого, суспензія цинк-інсуліну для ін'єкцій; порошкоподібні антибіотики у флаконах, розчинники: вода дистильована, 0,9% розчин натрію хлориду, 0,25% розчин новокаїну, 70о розчин етилового спирту у флаконі, пінцети і потрійному розчині, пилочка; ємність, промаркірована "Для використаних ватних кульок" із 5% розчином хлораміну, ємність, промаркірована "Для промивання шприців, голок" із 3% розчином хлораміну, ємність про маркірована "Для замочування одноразових шприців, голок" з 5% розчином хлораміну, ємність, промаркірована "Для замочування шприців, голок багаторазового використання" з 3% розчином хлораміну; ниркоподібний лоток для ви- користаного інструментарію та матеріалу, грілка, зігрівальний компрес (марля, компресний папір, вата, бинт, 40 о розчин етилового спирту), міліметрова прозора лінійка із пластмаси.
СХЕМА НАПИСАННЯ АЛГОРИТМУ ПРАКТИЧНОГО НАВИКУ
Місце проведення.
Оснащення робочого місця.
Попередня підготовка до виконання навику.
Основні етапи виконання навику.