Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник з Основ медсестринства Новий.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3.84 Mб
Скачать

Парентеральне живлення пацієнта.

Для кожного пацієнта лікарем складається індивідуальний план інфузії, правила якого медична сестра повинна виконувати чітко. Парентеральне жив­лення призначають в перед- і післяопераційний періоди, при лікуванні пацієнтів з сепсисом, масивними опіками, важкою крововтратою. Парентеральне жив­лення призначають у випадку виражених порушень процесів переварювання і всмоктування в шлунково-кишковому тракті (при холері, важкому перебігу дизентерії тощо), повній відсутності апетиту (анорексії), невгамовному блю­ванні, відмові від їжі.

Для цієї мети призначаються препарати, в склад яких входять продукти гідролізу білків — амінокислоти: гідролізин, білковий гідролізат казеїну, фібріносол, штучні суміші амінокислот: альвезин новий, левамін, поліамін; жирові емульсіі: ліпофондин-S; інтраліпід; 10% розчин глюкози.

Крім того вводять до 1 л розчинів електролітів, вітаміни групи В, аскорбіно­ву кислоту.

Засоби для парентерального живлення вводять крапельно внутрішньовен-

но використовуючи для цього стерильну одноразову систему або спеціально

з'єднані три стерильні одноразові системи, які дозволяють одночасно вводити білкові, жирові та вуглеводні препарати із трьох флаконів (почергово).

Місце проведення:

стаціонар.

Оснащення робочого місця:

  1. Робочий маніпуляційний стіл.

  2. Стерильна одноразова система для внутрішньовенного крапельного введення інфузійних розчинів.

  3. Препарат для парентерального живлення пацієнта:

"VITАМІИ N" (готова комбінація розчинів амінокислот з розчинами цукру

необхідними електролітами і вітамінами) — взятий за зразок.

  1. Стерильні ватні тампони, марлеві серветки.

  2. Стерильний пінцет.

  3. Стерильний ниркоподібний лоток.

  4. Стерильні гумові рукавички.

  5. Спирт етиловий 70о.

  6. Джгут.

  7. Прокладка під джгут.

  8. Подушечка-валик.

  9. Штатив-підставка.

Попередня підготовка до виконання навику:

  • до початку парентерального живлення необхідно позбутися у пацієнта таких чинників, як: біль, травматичний шок, різкі коливання температури тіла, гіповолемія;

  • провести психологічну підготовку пацієнта, отримати згоду на виконаня маніпуляції;

  • допомогти пацієнту лягти у ліжку на спину;

  • руку пацієнта покласти внутрішньою поверхнею ліктьового згину догори

  • під лікоть підкласти тверду подушечку-валик;

  • підігріти на водяній бані препарат для парентерального живлення до температури 37-38°С;

  • помити руки з милом під проточною водою, двічі намилюючи милом витерти чистим індивідуальним рушником або стерильною одноразовою серветкою, протерти ваткою, змоченою у 70о розчині етилового спирту, одягнути стерильні рукавички.

Основні етапи виконання навику:

  1. Заповнити розчином стерильну одноразову систему відповідно до вимог асептики і правильної техніки (блок "Венепункція частина І, навик'Б')

  2. Прикріпити теплу грілку до флакона з розчином (у зимовий період року)

  3. Накласти джгут, підготувати вену ліктьового згину, продезінфікувати ділянку шкіри і здійснити пункцію вени голкою, надітою на канюлю системи, підключити систему (блок "Венепункція", частина І, навик "В" При необхідності частого і довготривалого введення препаратів прово- дять катетеризацію вени.

  4. Запам'ятайте! Необхідно суворо притримуватись швидкості введення препарату, вказаній в анотації.

Гідролізин, білковий гідролізат казеїну, фібріносол в перші ЗО хв. вво­дити зі швидкістю 10-20 крапель за 1 хв., а потім при хорошій переносимості швидкість введення збільшити до 40-60 крапель за 1 хвилину.

Поліамін в перші ЗО хв. вводити зі швидкістю 10-20 крапель за 1 хв., а потім 25-35 крапель за 1 хв. Більш швидке введення не доцільне, тому що надлишок амінокислот не засвоюється і виводиться з сечею.

Ліпофундин-S (10% розчин) вводити в перші 10-15 хв. зі швидкістю 15-20 крапель за 1 хв., а потім поступово (протягом 30 хв.) швидкість введення збільшити до 60 крапель за 1 хв. Ведення 500 мл препарату повинно продовжуватися приблизно 3-5 годин.

При більш швидкому введенні білкових препаратів у пацієнта можуть виникнути відчуття жару, гіперемії обличчя, затрудненне дихання.

  1. Під час інфузії слід постійно стежити за станом пацієнта.

  2. Після інфузії відключити систему відповідно до вимог асептики і пра­вильної техніки.

  3. Провести дезінфекцію і утилізацію одноразової системи (блок "Вене­пункція", частина І, навик "Е").

  4. Зняти рукавички, провести їх дезінфекцію. Вимити руки, витерти індиві­дуальним рушником.