Долікарська допомога при шлунково-кишковій кровотечі.

Шлунково-кишкові кровотечі виникають на різних рівнях стравоходу, шлунка, кишок. Переважно причинами кровотеч є гострі та хронічні виразки (виразка стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки, виразки тонкої І товстої кишок), ракові виразки, варикозне розширення вен стравоходу, шлунка, прямої кишки, поліпи шлунка, товстої кишки.

Шлунково-кишкові кровотечі є гострі та хронічні. Основними симптомами гострої кровотечі є: криваве блювання, "дьогтеподібні" випорожнення, загальні прояви крововтрати (шум у вухах, запаморочення, загальна слабкість, холодний піт, часте серцебиття, зниження артеріального тиску і непритомність). Основною ознакою хронічної шлунково-кишкової кровотечі є анемія.

Місце проведення:

будь-яке.

Оснащення робочого місця:

1. Міхур з льодом.

2. Киснева установка, стерильний носовий катетер.

3. Стерильні шприци, голки, система для в/в краплинного введення інфузійних розчинів.

4. Антикоагулянти (5% розчин амінокапронової кислоти, 10% розчин кальцію хлориду).

5. Стерильні рукавички.

Попередня підготовка до виконання навику:

• підготувати міхур з льодом;

• вимити двічі руки з одноразовим милом лід проточною водою, витерти чистим індивідуальним рушником, при необхідності одягнути стерильні рукавички.

Основні етапи виконання навику:

1. Негайно викликати лікаря!

2. Положити пацієнта у ліжко, голову повернути на бік, під голову підкласти клейонку і рушник.

3. Підставити до рота пацієнта ниркоподібний лоток.

4. Підняти ножний кінець ліжка.

5. Максимально усунути психічні подразники.

6. Покласти на епігастральну ділянку міхур з льодом.

7. Заборонити пити, їсти, розмовляти.

8. Дати вдихати кисень через транс назальний катетер (в умовах стаціонару).

9. Виміряти артеріальний тиск.

10. Визначити основні параметри пульсу.

11. Підготувати необхідні антикоагулянти і систему для внутрішньовенного крапельного введення інфузійних розчинів.

12. Підготувати все необхідне для визначення групи крові та резус-фактору ( в умовах стаціонару).

Проблема пацієнта: печія.

Печія — хвилеподібні відчуття печіння в ділянці епігастрію та стравоходу. Печія у здорової людини може бути проявом підвищеної чутливості до деяких харчових продуктів (напр., свіжого хліба, солодощів, кислих та солоних страв).

Найчастіше печія виникає у пацієнтів з підвищеною кислотністю шлункового соку при різних захворюваннях органів травлення (виразковій хворобі, холециститу). Печія може бути еквівалентом болю, виникати, як і біль, через 2-3 години після їжі, посилюватися при зміні положення тіла, нахилянні, виникнення печії зумовлене передусім рефлексом, тобто зворотнім надходженням вмісту шлунка у стравохід внаслідок зниження тонусу кардіального сфінктера і підвищення внутрішньошлункового тиску. Крім рефлюксу розвиток печії спричиняє супутній езофагіт — запалення стравоходу.

Місце проведення:

будь-яке.

Оснащення робочого місця:

1. Лужна маломінералізована вода.

2. Медикаменти за призначенням лікаря.

Попередня підготовка до виконання навику:

• зібрати анамнез даної проблеми.

Основні етапи виконання навику:

1. Виключити із раціону страви, які викликають печію.

2. По можливості приймати їжу часто, малими порціями.

3. За 1-1,5 год. до прийому їжі випити лужну маломінералізовану ваду в дегазованому вигляді.

4. За 1-1,5 год. до прийому їжі вилити 1-2 столову ложку рослинної олії.

5. Порекомендувати випити молоко, вершки, кисіль, з'їсти білі сухарі.

6. Організувати консультацію гастроентеролога, який призначить додаткові методи обстеження, поставить діагноз і порекомендує медикаментозні засоби.