Допомога пацієнту при блюванні.

Блювання — складний рефлекторний акт під час якого виникає мимовільний викид шлункового вмісту через стравохід, глотку, рот, а Іноді і через носові ходи.

За механізмом розвитку розрізняють центральне ї периферичне блювання. Центральне блювання виникає внаслідок подразнення "блювотного центру , розташованого у довгастому мозку, фармакологічними (морфін), токсичними (уремія), механічними (підвищення внутрішньочерепного тиску) чинниками.

Периферичне блювання виникає внаслідлок надходження

якого-небудь

імпульсу у блювотний центр по блукаючому нерву, напр., при захворюваннях шлунка. Блювання часто має захисне значення, звільнючи шлунок від шкідли-вих речовин.

В більшості випадків блюванню передує нудота. Блювання супроводжуєт-

ся слабкістю, блідістю, потовиділенням, брадикардією, зниженням артеріального тиску. Стан пацієнта в момент блювання незалежно від причин, які викликали це блювання, важкий і задача медичної сестри — допомогти йому спарвитися з цією неприємною проблемою.

Місце проведення:

будь-яке.

Оснащення робочого місця:

1. Ниркоподібний лоток.

2. Миска.

3. Клейонка або фартух.

4. Вода питна або 2% розчин натрію гідрокарбонату.

5. Рушник.

6. Марлеві серветки.

7. Корнцанг.

8. Чиста суха банка, ємністю 250 мл.

9. Електровідсмоктувач.

10. Стерильний носовий катетер.

11. Стерильні рукавички.

12. Стерильні шприци, голки, одноразова система

13. 0,9% розчин натрію хлориду.

Попередня підготовка до виконання навику:

вимити руки з миллом, витерти рушником;

побороти в собі почуття гидливості.

Основні етапи виконання навику:

А) допомога пацієнту який знаходиться у свідомому стані;

1. Повідомити лікаря (якщо пацієнт знаходиться в стаціонарі).

2. Посадити пацієнта, якщо дозволяє його стан самопочуття.

3. Забезпечити посудом для збирання блювотних мас.

4. Закрити груди і коліна фартухом.

5. Підтримувати голову пацієнта, поклавши йому долоню на лоб.

6. Спостерігати за кількістю, кольором і характером блювотних мас.

7. Після закінчення блювання дати пацієнту воду для прополіскування ротової порожнини і допомогти йому вимити лице, руки.

8. Для припинення блювання дати м'ятні краплі, холодну підкислену лимонною кислотою воду, 0,5% розчин новокаїну.

9. Зменшити світло, шум та температуру повітря (до комфортної).

10. При будь-яких обставинах давати пацієнту пояснення з приіоду його стану, спробувати заспокоїти його.

11. Якщо у пацієнта під час блювання виникло запаморочення, дати понюхати розчин аміаку.

12. Після блювання допомогти пацієнту лягти у ліжку.

13. Винести миску з палати (якщо пацієнт знаходиться в стаціонарі); показати блювотні маси лікарю.

14. За призначенням лікаря зібрати блювотні маси у чисту суху банку ємністю 250 мл, закрити її кришкою, написати направлення і відправити матеріал в лабораторію для дослідження.

15. Вимити руки з милом, витерти рушником.

Б) допомога пацієнту, який знаходиться у непритомному стані;

1. Повернути пацієнта у ліжку на бік і зафіксувати його в такому положення за допомогою подушок. Якщо не можливо змінити положення Пацієнта, то необхідно повернути на бік його голову для запобігання аспірації блювотними масами, тобто попадання їх в дихальні шляхи.

2. Під голову підкласти клейонку і рушник.

3. Підставити до рота пацієнта ниркоподібний лоток.

4. Після закінчення блювання здійснити туалет ротової порожнини за допомогою тупфера і корнцанга, використовуючи один із антисептичних розчинів (2% розчин гідрокарбонату натрію, 0,01% розчин калію перманганату).

5. Запам'ятайте! Найбільш важким ускладненням блювання є аспірація шлункового вмісту, що може призвести до рефлекторної зупинки дихання, розвитку аспіраційної пневмонії. Необхідно негайно відкачати блювотні маси з дихальних шляхів за допомогою електровідсмоктувача і стерильного носового катетера або за допомогою гумового балончика.