Можливі ускладнення при проведенні дуоденального зондування та допомога при них.

Місце проведення:

кабінет зондування.

Оснащення робочого місця:

1. Робочий маніпуляційний стіл.

2. Тонометр.

3. Фонендоскоп.

4. Стерильні шприци з голками.

5. Стерильні ватні кульки.

6. 10% розчин хлориду кальцію в ампулах.

7. 70^о етиловий спирт у флаконі.

8. Ватні тампони на металевому стержні.

9. 1% розчин дикаїну.

10. Розчин аміаку у флаконі або в ампулі.

Попередня підготовка до виконання навику:

Запам'ятайте! До початку проведення дуоденального зондування необхідно підготувати, на випадок можливих ускладнень все те, що перераховане в оснащенні робочого місця.

Основні етапи виконання навику:

1. В разі появи у пацієнта блювотних рухів та кашлю слід витягнути зонд, дати пацієнту відпочити, потім повторити спробу ввести зонд знову.

2. При утрудненні ковтання зонда, повторних блювотних рухах, кашлю слід змастити слизову оболонку глотки 1% розчином дикаїну або 2% розчином новокаїну за допомогою ватного тампону на металевому стержні.

3. Концентрований розчин сульфату магнію (33% розчин) викликає не тільки спорожнення жовчного міхура, але й сильно роздратовує центри вегетативної нервової системи, що призводить до слабості, запаморо¬чення, серцебиття, зниження артеріального тиску. В такому випадку слід негайно викликати лікаря, швидко виміряти артеріальний тиск. НеобхіД* но ввести повільно внутрішньовенно 10% розчин хлориду кальцію, якии є антагоністом сульфату магнію.

4. При використанні 33% сульфату магнію попередити пацієнта, що моЖ¬ливе виникнення у нього проносу, а тому розчин сульфату магнію не рекомендується призначати при колітах зі схильністю до проносів.

5. Поява в дуоденальному вмісті свіжої крові вимагає негайного припинен¬ня зондування. Пацієнта слід покласти в ліжко, застосувати міхур з льо¬дом, дати випити 1-2 столових ложки 10% розчину хлориду кальцію.

6. Може виникнути зомління, особливо у емоційно лабільної особи при появі крові в дуоденальному вмісті або шлунковому вмісті. В такому випадку слід дати пацієнту понюхати ватний тампон, змочений розчином аміаку.

Сліпе зондування (тюбаж).

Місце проведення:

стаціонар, домашні умови.

Оснащення робочого місця:

1. Ліжко.

2. Грілка з теплою водою.

3. Рушник.

4. Чашка або стакан ємністю 150-200 мл.

5. Ентеральний подразник.

Попередня підготовка до виконання навику:

• напередодні попередити пацієнта, що ця процедура проводиться натще;

• перед процедурою заповнити грілку гарячою водою, обгорнути її рушником;

• підготувати розчин ксиліту або сорбіту: 30 г речовини розчинити у 50 мл теплої перекип'яченої води (подразник взяти за зразок).

Основні етапи виконання навику:

1. Дати пацієнту випити вранці натще один із ентеральиих подразників: розчин ксиліту, сорбіту, сульфату магнію (25% - 40 мл), два сирих курячих жовтка, дві столові ложки рослинної олії, міцний відвар шипшини (100 мл) та ін.

2. Запропонувати пацієнту лягти у ліжко на правий бік, під праве підребер'я підкласти теплу грілку, накрити пацієнта ковдрою.

3. Пацієнт повинен лежати на правому боці протягом 1-1,5 години.

4. Можна через 40-60 хвилин випити ще один жовчогінний засіб, із перерахованих вище, який слід подати пацієнту у ліжко.

5. Тривалість процедури — 1,5-2 години.

6. Сліпе зондування можна проводити 1-2 рази на тиждень. Воно сприяє відтоку жовчі з міхура, зменшенню застою жовчі в ньому та зменшенню запального процесу.