
- •Організація роботи і санітарно-протиепідемічний режим приймального відділення
- •Функціональні обов'язки медичної сестри приймального відділення.
- •Прийом і реєстрація пацієнтів.
- •Заповнення титульної сторінки медичної карти стаціонарного пашєнта.
- •Взяття мазка із зіва.
- •Взяття мазка із порожнини носа.
- •Визначення маси тіла.
- •Вимірювання росту.
- •Вимірювання об'єму плеча.
- •Вимірювання окружності грудної клітки.
- •Вимірюмння окружності живота.
- •Санітарна обробка пашєнта.
- •Прийняття душу.
- •Прийняття гігієнічної ванни.
- •Обтирання важкохворого пацієнта.
- •Санітарна обробка пацієнтів на пеликульоз.
- •Обробка волосся голови 0,15% водно-емульсійним розчином карбофосу:
- •Обровка волосся голови антипедикульозними лосьйоном або шампунем:
- •Транспортування та перекладання пацієнта.
- •Способи транспортування пацієнтів з приймального до лікувального відділення.
- •Транспортування пацієнта за допомогою крісла-каталки.
- •Транспортування пацієнта за допомогою каталки-носилок.
- •Транспортування пацієнта за допомогою носилок.
- •Перекладання пацієнта з кушетки на каталку (носилки) і з каталки (носилок) на ліжко.
- •Особливості транспортування пацієнтів прн різних захворюваннях внутрішніх органів.
- •Приготування дезинфікуючих розчинів хлорного вапна і хлораміну.
- •Приготування дезінфікуючих розчинів хлорного вапна.
- •Приготування дезінфікуючих розчинів хлораміну.
- •Дезінфекція виробів медичного призначення.
- •Дезінфекція виробів медичного призначення
- •Характеристика деяких сучасних ефективних дезінфікуючих засобів:
- •Санітарно-протиепідемічний режим приймального відділення.
- •Організація роботи і санітарно-протиепідемічний режим маніпуляційного кабінету.
- •Блок "Організація роботи і санітарно-протиепідемічний режим маніпуляцій- ного кабінету" включає практичні навики:
- •Функціональні обов'язки медичної сетсри маніпуляційного кабінету
- •Підготовка до роботи маніпуляційного кабінету.
- •Обробка рук персоналу.
- •А) звичайна (санітарна) обробка рук.
- •Гігієнічна обробка рук.
- •Хірургічна обробка рук.
- •Попередження професійних заражень.
- •IV. Основні етапи виконання навику:
- •Підготовка гумових рукавичок до автоклавування
- •Одягання стерильних рукавичок.
- •Укладка в бікс матеріалу для накривання стерильного столу.
- •0Снаіцення робочого місця:
- •Дезінфекція шприців, голок після їх використання.
- •Дезинфекція маніпуляційного стола
- •Накривання стерильного маніпуляційного стола.
- •« Передстерилізаціина очистка виробів медичного призначення ». « види стерилізації»
- •Перєдстєрилізаційна очистка шприців та голок багаторазового використання.
- •Контроль якості передстерилізашйної очистки.
- •Бензидинова проба.
- •Ортотолуїдинова проба.
- •Азолірамова проба.
- •Фенолфталеїнова проба.
- •Стерилізація парою під тиском у паровому стерилізаторі. Контроль якості.
- •Стерилізація в повітряному стерилізаторі. Контроль якості.
- •Стерилізація медичного інструментарію методом кип'ятіння (в домашніх умовах).
- •"Особиста гігієна пацієнтів і догляд за ними"
- •Облаштування ліжка пацієнта.
- •Надання пашєнту необхідного положення за допомогою функціонального ліжка.
- •Надання пацієнту необхідного положення у звичайному ліжку
- •Заміна постільної і натільної білизни лежачого пацієнта
- •Перший спосіб:
- •Другий спосіб:
- •Дотримання санітарно-протиепідемічного режиму при заміні білизни.
- •Погляд за шкірою і волоссям лежачих пацієнтів.
- •Підкладання судна лежачому пацієнту.
- •Подавання сечоприймача лежачому пацієнту
- •Дезінфекція судна і сечоприймача.
- •Підмивання лежачого пацієнта
- •Комплексна профілактика пролежнів.
- •Користування гумовим колом
- •Лікування пролежнів.
- •Догляд за порожниною рота.
- •Догляд за очима
- •IV. Основні етапи виконання навику:
- •Догляд за вухами.
- •"Харчування пацієнтів "
- •Складання поршйної вимоги.
- •Здійснення контролю за санітарним станом тумбочок. Холодильників. Асортиментом і темпом зберігання харчових продуктів.
- •Годування лежачого пацієнта з ложки. Напувальника
- •Знежирення. Дезінфекція і миття посуду.
- •Введення шлункового зонда пацієнту.
- •Введення харчових сумішей через зонд
- •Дезінфекція зондів, використаних для штучного харчування пацієнта через зонд.
- •Годування пацієнта через гастростому.
- •Парентеральне живлення пацієнта.
- •Ректальне годування пашєнта.
- •Ректальне годування пацієнта за допомогою гумового балону.
- •Ректальне годування пацієнта за допомогою крапельної клізми.
- •Блок " вимірювання температури тіла. Догляд за пацієнтами з гарячкою "
- •Вимірювання температури тіла в пахвовій ділянці.
- •Особливості вимірювання температури тіла у дітей грудного віку
- •Вимірювання температури тіла в порожнині рота.
- •Вимірювання температури тіла у прямій кишці.
- •Особливості вимірювання базальної температури в акушерсько-гінекологічній практиці.
- •Дезінфекція та зберігання медичних термометрів
- •Реєстрація даних вимірювання температури тіла.
- •Догляд за пацієнтом у стадії підвищення температури тіла.
- •Догляд за пацієнтом у стадії збереження температури тіла на високому рівні.
- •Блок "найпростіші методи фізіотерапії"
- •Застосування гірчичників.
- •Приготування гірчичної ванни для ніг.
- •Застосування банок
- •Накладання зігріваючого компресу.
- •Особливості накладання зігріваючого компресу на різні ділянки тіла.
- •Накладання гарячого компресу.
- •Застосування сухих припарок.
- •Накладання гарячого парафіну (серветково-аплікаційна методика).
- •Заповнення гумової грілки водою та використання її.
- •Використання електричної грілки.
- •Накладання холодного компресу.
- •Використання міхура з льодом.
- •Застосування лікарських препаратів через шкірні покриви.
- •Застосування лікарських препаратів через слизову оболонку очей.
- •Закапування капель в очі:
- •Закладання очної мазі:
- •Закапування крапель у вуха.
- •Закапування крапель у ніс.
- •Блок "парентеральне введення лікарських препаратів"
- •Підготовка одноразового шприца та голки до виконання ін’єкцій.
- •Збирання стерильного шприца та голки багаторазового використання із стерильного стола.
- •Збирання стерильного шприца та голки із стерилізатора
- •Підготовка ампул і набирання ліків у шприц
- •Підготовка флаконів і набирання ліків у шприц
- •Розведення антибіотиків для парентерального введення
- •Розведення антибіотика для постановки діагностичної проби на індивідуальну чутливість до препарату.
- •Алергічні діагностичні проби (шкірні).
- •Техніка внутрішньошкірних ін'єкцій.
- •Внутрішньошкірна імунологічна проба на туберкульоз (проба манту).
- •Внутрішньошкірна діагностична проба на індивідуальну чутливість до антибіотиків.
- •Техніка підшкірних ін'єкшй.
- •Особливості введення препаратів інсуліну.
- •Особливості введення олійних розчинів.
- •Техніка внутрішньом'язових ін'єкцій.
- •Особливості введення біциліну
- •Можливі ускладнення при внутрішньошкірних, підшкірних, внутрішньом’язових ін’єкціях, профілактика і тактика медичної сестри при їх винекненні.
- •Поломка голки у місці її переходу в канюлю
- •Блок "венепункція" (частина і)
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій.
- •Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином.
- •Техніка внутрішньовенних вливань (інфузій).
- •Зміна флаконів під час інфузій
- •Від'єднання системи.
- •Дезінфекція пластикової системи одноразового використання.
- •Асистування лікарю під час проведення катетеризації підключичної вени
- •Можливі ускладнення при внутрішньо венних іньєкціях, внутрішньо венних вливаннях, профілактика і тактика медичної сестри при їх виникненні.
- •Блок "венепункція" (частина II)
- •Взяття крові із вени для імунологічних та біохімічних досліджень.
- •Взяття крові із вени для бактеріологічного дослідження.
- •Особливості взяття крові із вени на коагулограму.
- •Особливості взяття крові із вени на наявність алкоголю.
- •Аутогемотерапія.
- •Профілактика сніДу при роботі з кров'ю.
- •Блок "інгаляція лікарських речовин"
- •Інгаляція лікарських речовин за допомогою індивідуального аерозольного інгалятора.
- •Інгаляції лікарських речовин за допомогою інгалятора
- •Інгаляції лікарських речовин за допомогою інгалятора махольда.
- •Інгаляція лікарських речовин за допомогою теплового інгалятора.
- •Інгаляція лікарських речовин за допомогою інгалятора парового з електропідігрівом (іп-2)
- •Предстерелізаційна очистка та стерилізація парового інгалятора з електропідігрівом.
- •Інгаляція лікарських речовин за допомогою стаціонарного апарату закритого типу.
- •Санітарно-протиепідемічний режим інгаляторія.
- •Дезинфекція, предстерилізаційна очистка і стерелізація мундштуків і масок від апарату закритого типу.
- •Інгаляція лікарських речовин за допомогою стаціонарного апарату відкритого типу
- •Блок "оксигенотерапія"
- •Заповнення кисневої подушки киснем віл балона.
- •Подача кисню через кисневу подушку.
- •Централізована полача кисню через носовий катетер.
- •Особливості проведення оксигенотерапії при набряку легенів.
- •Дезінфекція. Предстирилізаційна очистка і стерилізація носових катетерів.
- •Централізована подача кисню через маску.
- •Гіпербарична оксигенація.
- •Введення кисню через рот у вигляді кисневого коктейлю.
- •Блок "пункція плевральної порожнини"
- •0Снащення блоку.
- •Пункшя плевральної порожнини з діагностичною метою.
- •Пункція плевральної порожнини з лікувальною метою.
- •Можливі ускладнення при проведенні плевральної пункшї та тактика при них.
- •Дезінфекція та стерилізація інструментів після проведення плевральної пункції.
- •Блок "бронхоскопія. Бронхографія"
- •Бронхофіброскопія. Обов'язки меличнот сестри.
- •Ендобронхіальна біопсія. Обов'язки медичної сестри.
- •Добування промивних вод бронхів. Обов'язки медичної сестри.
- •Дезинфекція. Передстерилізаційна очистка і стерилізація бронхофіброскопа.
- •Ригідна бронхоскопія. Обов'язки медичної сестри.
- •Бронхографія. Обов'язки медичної сестри.
- •Збирання харкотиння для загального клінічного аналізу.
- •Збирання харкотиння для виявлення мікробактерій туберкульозу.
- •Збирання харкотиння на антибютикограму ( чутливі мікрофлори до антибіотиків ).
- •Збирання харкотиння для виявлення атипових (ракових) клітин
- •Дезінфекція харкотиння. Дезінфекція і стерилізація плювальниць. Банок.
- •Блок "спостереження та догляд за пацієнтами із порушенням функцій дихальної системи"
- •Підрахунок частоти дихання
- •Допомога пашєнту під час залишки
- •Допомога пацієнту піл час кашлю.
- •Долікарська допомога при кровохарканні, легеневій кровотечі.
- •Особливості догляду пацієнтами з бронхіальною астмою
- •Особливості догляду за пацієнтами на бронхіти.
- •Особливості доглялу за пацієнтами на пневмонію.
- •Особливості догляду за пацієнтами на плеврит.
- •Особливості догляду за пацієнтами на абсцес легенів.
- •Особливості догляду за пацієнтами на туберкульоз легенів.
- •Блок "вимірювання артеріального тиску, дослідження пульсу, визначення добового діурезу та водного балансу"
- •Вимірювання артеріального тиску за допомогою пружинного сфігмоманометра (тонометра
- •Вимірювання артеріального тиску за допомогою ртутно- сфігмоманометра (апарата ріва-роччі).
- •Вимірювання артеріального тиску за допомогою електронного сфігмоманометра.
- •Вимірювання артеріального тиску осциляторним методом.
- •Реєстрація даних артеріального тиску.
- •Дослідження артеріального пульсу.
- •Визначення добового діурезу і водного балансу.
- •Блок "спостереження та догляд за пацієнтами із порушеннями функцій органів кровообігу"
- •Долікарська допомого при болях у ділянці серця.
- •Долікарська допомога при серцебитті та перебоях у роботі сердця.
- •Спостереження та доглял за пацієнтами при наявності набряків.
- •Особливості догляду за пацієнтами на ревматизм.
- •Особливості догляду за пацієнтами на гіпертонічну хворобу.
- •Особливості догляду за пацієнтами на інфаркт міокарда.
- •Долікарська допомога при гострій судинній недостатності.
- •Долікарська допомога при гострій серцевій недостатності.
- •Особливості спостереження та догляду за пацієнтами при хронічній серцевій недостатності.
- •Блок "зондові маніпуляції"
- •Беззондовий спосіб промивання шлунка.
- •Дезінфекція. Передстерилізаційна очистка і стерилізація пристосування для промивання шлунка.
- •Зондовий метод дослідження секреторної функції шлунка з ентеральним подразником.
- •Зондовий метод дослідження секреторної функшї шлунка з парентеральним подразником.
- •Беззондовий метол дослідження секреторної фуншії шлунка за допомогою методики "ацидотест".
- •Експрес-методика внутрішньошлункової рн-метрії.
- •Дуоденальне зондування (трьохфазне).
- •Можливі ускладнення при проведенні дуоденального зондування та допомога при них.
- •Сліпе зондування (тюбаж).
- •Блок "підготовка пацієнта до інструментальних методів досліджень органів травлення"
- •Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження шлунка.
- •Підготовка пацієнта до іригоскопії.
- •Підготовка пацієнта ло холецистографії і холангіографії.
- •Підготовка пацієнта до ультразвукового органів травлення.
- •Підготовка пацієнта до езофагогастродуоденоскопії. Асистування лікарю під час проведення процедури.
- •Підготовка пацієнта до колоноскопії.
- •Підготовка пацієнта ло ректороманоскопії.
- •Збирання калу для копролопчного дослідження
- •Збирання калу для дослідження на яйця гельмінтів.
- •Збирання калу для бактеріологічного дослідження.
- •Підготовка пашєнта для збирання калу на приховану кров.
- •Блок "клізми"
- •Застосування очисної клізми. Особливості застосування клізм дітям.
- •Застосування олійної клізми.
- •Застосування гіпертонічної клізми.
- •Застосування емульсійної клізми.
- •Застосування сифонної клізми.
- •Застосування медикаментозної клізми.
- •А) Техніка постановки медикаментозної клізми за допомогою гумового балону.
- •Б) Техніка постановки медикаментозної клізми за прдомогою ректального катетера та шприца Жане.
- •Застосування крапельної клізми.
- •Дезінфекція приладдя для клізм.
- •Блок "спостереження та догляд за пацієнтами із порушеннями функцій органів травлення"
- •Спостереження та догляд за пацієнтом у разі виникнення болю в животі.
- •Допомога пацієнту при блюванні.
- •А) допомога пацієнту який знаходиться у свідомому стані;
- •Б) допомога пацієнту, який знаходиться у непритомному стані;
- •Долікарська допомога при шлунково-кишковій кровотечі.
- •Проблема пацієнта: печія.
- •Проблема пацієнта: порушення стулу.
- •А) при проносах неінфекиійного походження:
- •Застосування газовідвідної трубки.
- •Пункшя черевної порожнини (лапароіцентез) та обов'яз ки медичної сестри при ній.
- •Особливості догляду за пацієнтами при гострому гастриті.
- •Особливості догляду за пацієнтами при хронічному гастриті.
- •Особливості догляду за пацієнтами при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки.
- •Спостереження та логляд за пацієнтами із захворюваннями печінки та жовчного міхура.
- •Збирання сечі для загального аналізу.
- •Збирання сечі для діагностики ендокринних захворювань.
- •А) Визначення глюкози в добовій сечі
- •Б) Дослідження глюкозуричногопрофілю
- •В) визначення кетонових тіл
- •Г) Визначення рівня гормонів в сечі
- •Г) Визначення вмк (ванілін-мигдальної кислотні і катехоламінів (адреналіну, норадреналіну)
- •Збирання сечі за методом амбурже.
- •Збирання сечі на аналіз за метолом нечипоренка.
- •Збирання сечі за методом каковського-аддіса.
- •Збирання сечі за метолом зимницького.
- •Оцінка результату проби за Зимницьким.
- •Блок "підготовка пацієнта до інструментальних методів дослідж- ень нирок і сечовивідних шляхів"
- •Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження нирок і сечовивідних шляхів.
- •А) підготовка пацієнта до оглядової ренгенографії нирок та сечовивідних шляхів
- •Б) підготовка пацієнта до внутрішньовенної урографії:
- •В) підготовка пацієнта до ретроградної пієлографії:
- •Надання невідкладної допомоги пацієнту при алергічній реакції на йодовмістні препарати.
- •Підготовка пацієнта до цистоскопії. Асистування лікарю під час проведення процедури.
- •Підготовка пацієнта до хромоцистоскопії.
- •Стерилізація цистоскопу.
- •Блок "спостереження та догляд за пацієнтами із захворюваннями нирок та сечовивідних шляхів"
- •Спостереження та доглял за пацієнтами із нетриманням сечі.
- •Спостереження та доглял за пацієнтами із затримкою сечовиділення.
- •Катетеризація сечового міхура.
- •Введення катетера жінці:
- •Промивання (інстиляція) сечового міхура.
- •Спостереження за пацієнтами при сечокам'яній хворобі та допомога при нирковій коліці.
- •Особливості доглялу за пацієнтами із захворюванням на нефрит.
- •Блок "спостереження та догляд за пацієнтами із захворюваннями ендокринної системи"
- •Спостереження і доглял за пацієнтами хворми на цукровий діабет.
- •Спостереження та погляд за пацієнтами із захворюваннями щитовидної залози.
- •Блок "спостереження та догляд за пацієнтами із захворюваннями крові та органів кровотворення"
- •Спостереження та догляд за пацієнтами з анемією.
- •Спостереження та догляд за пацієнтами з лейкозами.
- •Блок "спостереження та догляд за пацієнтами з алергічними захворюваннями"
- •Спостереження та догляд за пацієнтами з алергічними захворюваннями.
- •Спостереження та догляд за пацієнтами з анафілактичним шоком.
- •Блок "спостереження та догляд за пацієнтами похилого та старечого віку"
Дуоденальне зондування (трьохфазне).
Дуоденальне зондування проводиться із діагностичною метою: отримують порції жовці із різних ділянок жовчних шляхів, в яких визначають в лабо-
раторних умовах наявність лейкоцитів, одноклітинних паразитів, клітин відшарованого епітелію, кристалів солей.
Крім цього, дуоденальне зондування має лікувальне значення. Звільнення жовчного міхура і жовчних протоків від жовчі сприяє зменшенню застійних явищ у жовчному міхурі, а це, в свою чергу, попереджує утворення каменів у жовчному міхурі та подальший розвиток запального процесу.
Протипоказаннями для проведення дуоденального зондування є: гострий холецистит, загострення виразкової хвороби шлунка, дванадцятипалої кишки, звуження стравоходу, викликане пухлиною або рубцями, варикозне розширення вен стравоходу, гіпертонічна хвороба (2-3 стадія), серцева декомпенсація, вагітність.
Місце проведення:
кабінет зондування.
Оснащення робочого місця:
Робочий маніпуляційний стіл.
Стерильний чотирикутний лоток.
Стерильний дуоденальний зонд.
Стерильна скляна трубка-перехідник.
Стерильна гумова трубка довжиною 40-50 см для подовження зонда.
Стерильні шприци ємністю 2, 10 мл з голками, шприц 20 мл — без голки.
Стерильна пробірка з пробкою.
Три флакони ємністю 100 мл.
Підставка для флаконів.
Грілка з теплою водою.
Валик із ковдри або подушки.
Ентеральні подразники: 33% розчин магнію сульфату — 40-60 мл, 40% розчин глюкози — 50 мл, 40% розчин ксиліту або сорбіту — 50 мл, кукурудзяна олія — 50 мл.
Парентеральний подразник: пітуітрин — 5 ОД.
Спазмолітики: но-шпа, платифілін в ампулах.
70° етиловий спирт у флаконі.
Рушники (індивідуальний для пацієнта та індивідуальний для медичної сестри).
Стерильні гумові рукавички.
Попередня підготовка до виконання навику:
напередодні:
порекомендувати пацієнту за 2-3 дні до проведення дуоденального зондування виключити з харчового раціону продукти, що сприяють виникненню метеоризму: бобові, капуста, картопля, молоко, чорний хліб, солодощі та інше;
о 18-19 годині дати пацієнту випити атропін у краплях (10 крапель 0,1% розчину атропіну сульфату) в невеликій кількості води;
для покращення відходження жовчі пацієнту перед сном запропонувати з'їсти ложку меду; поставити теплу грілку на праве підребер'я;
попередити пацієнта, що дослідження проводиться натще;
запропонувати пацієнту взяти з собою рушник;
в день дослідження:
провести психологічну підготовку пацієнта, заспокоїти його. У доступній формі пояснити йому необхідність та послідовність проведення процедур.
пояснити пацієнту, що дихати треба під час введення зонду носом.
вимити руки з милом під проточною водою, витерти їх індивідуальним рушником, одягнути стерильні гумові рукавички;
у стоячому положенні пацієнта, враховуючи його зріст та конституцію виміряти відстань на зонді, на яку його треба ввести, не торкаючись одягу пацієнта (щоб не розстерилізувати зонд). Вимірюють відстань від нижніх різців до пупка (ця величина відповідає першій мітці на зонді) і додають відстань від різців до мочки вуха (ця величина відповідає другій мітці на зонді). Загалом на дуоденальному зонді є вже мітки:
1-а — на відстані 45 см (відповідає відстані до кардіальної частини
шлунка);
2-а — на відстані 70 см (відповідає відстані до воротаря);
3-а — на відстані 80 см (відстань до фатерова соска дванадцятипалї
кишки).
запропонувати пацієнту сісти на стілець або кушетку, шию та груди накрити рушником.
Основні етапи виконання навику:
Зволожений перекип'яченою водою стерильний дуоденальний зонд взяти правою рукою на відстані 10-15 см від оливи, вільний кінець притримувати лівою рукою.
Запропонувати пацієнту широко відкрити рот, висунути язик та протяжно вимовити звук "А-а-а".
Покласти оливу на корінь язика, попросити закрити рот і проковтнути оливу. Порадити пацієнту глибоко дихати носом, після вдиху робити ковток; в цей момент медична сестра буде просувати зонд далі.
При появі позивів на блювання, пацієнту радять зробити глибокий вдих і затримати дихання, затискуючи зонд губами.
Після введення зонда до першої мітки він потрапляє у шлунок.
Далі пацієнту пропонують ходити по кімнаті 15-20 хвилин і повільно проковтувати зонд до другої мітки.
Після цього пацієнт лягає на кушетку без подушки на правий бік, під праве підребер'я поставити йому теплу грілку, під таз — валик.
З'єднати зонд із скляною трубкою-перехідником і гумовою трубкою для подовження зонда; опустити вільний кінець зонда у флакон, який стоїть на підставці нижче рівня кушетки. Почне виділятися шлунковий вміст світлого кольору, іноді жовтуватого за рахунок домішків жовчі. Ця ріди- на має кислу реакцію, яку перевіряють синім лакмусовим папірцем (папірець набуває червоного кольору).
У разі відсутності витікання рідини з зонда, надіти на зонд шприц ємністю 20 мл і за допомогою нього відтягнути вміст шлунка.
Перехід оливи із воротаря в дванадцятипалу кишку відбувається
завдяки перистальтиці шлунка. Якщо тривалий час не виділяється порція світло-жовтого кольору, слід перевірити місце розташування оливи зонда. Для цього треба набрати у шприц ємністю 20 мл повітря і ввести його через зонд у положенні пацієнта на спині. При наявності оливи у шлунку пацієнт відчуває поштовх в епігастрїї. Якщо поштовх відчувається у правому підребер'ї — олива розміщена у дванадцятипалій кишці. Якщо зонд у шлунку, слід подумати, що він там згорнувся. Пацієнта необхідно підняти, відтягнути зонд на 20 см, запропонувати йому знову походити протягом 15-20 хвилин, повільно ковтаючи зонд. Запам'ятайте! Олива зонда далі дванадцятипалої кишки не просувається, зондування зветься дуоденальним (duodenum — дванадцятипала кишка).
Знову порекомендувати пацієнту лягти на правий бік, під праве підребер'я поставити йому теплу грілку, під таз — валик, опустити вільний кінець зонда у флакон.
При визначенні методом поштовху наявності оливи у дванадцятипалій кишці і відсутності виділення першої порції жовчі (порції А), необхідно ввести пацієнту підшкірно один із спазмолітиків (но-шпа, платифілін та інші), щоб зняти спазм жовчних шляхів і сприяти відтоку жовчі.
Поява рідини світло-жовтого кольору свідчить про виділення порції А із дванадцятипалої кишки, яка має лужну реакцію (червоний лакмусовий папірець набуває синього кольору). Порція А — це дуоденальна жовч (суміш жовчі, панкреатичного і кишечного соку); виділяється вона протягом 20-30 хв., в середньому об'єм її 15-40 мл.
Після одержання порції А пацієнта покласти на слину, приєднати до зонда циліндр шприца ємністю 20 мл і, використовуючи його як лійку, залити в нього 40-50 мл 33% розчину сульфату магнію, підігрітого до температури +38о-40°С. Замість магнію сульфату можна ввести 40 мл 40% розчину глюкози або 50 мл розчину сорбіту чи ксиліту. В якості парентерального подразника можна ввести 5 ОД пітуітрину. Розчин сульфату магнію у деяких пацієнтів викликає біль у правому підребер'ї, у других — пронос. Не рекомендується вводити даний препарат при колітах із схильністю до проносів, його слід замінити іншим подразником.
Після введення одного із цих подразників, зав'язати вільний кінець зонда на 5-7 хвилин, протягом яких пацієнт лежатиме на спині.
Через 5-7 хвилин розв'язати зонд, пацієнта покласти на правий бік, під бік підкласти теплу грілку, вільний кінець зонда і опустити у флакон, який стоїть на підставці нижче рівня кушетки.
Появу нової порції жовчі можна зареєструвати по зміні кольору рідини на темно-коричневий, що видно по скляній трубці-перехіднику між зондом і гумовою трубкою, що подовжує його. В цьому випадку вільний кінець зонда необхідно переставити у другий флакон для отримання другої порції, порції В із жовчного міхура. За 20-30 хв. міхурної жовчі виділяється 30-60 мл. При застійних явищах в жовчному міхурі, кількість жовчі порції В збільшується, при хронічному холециститі (запаленні жовчного міхура) — зменшується.
Порцію В крім флакона, ще слід зібрати у стерильну пробірку з проб¬кою і відправити на бактеріологічне дослідження та дослідження на чут¬ливість до антибіотиків, якщо пацієнт зондується вперше.
За порцією В (другою порцією) з'являється печінкова жовч із печінкових жовчних проток світло-жовтого кольору — це порція С (третя порція). При появі жовчі цього кольору, слід переставити вільний кінець зонда у третій флакон. За 20-30 хв. її виділяється 15-20 мл.
Після отримання третьої порції необхідно витягнути зонд, провест його дезінфекцію і стерилізацію.
Промаркірувати флакони відповідно порціям жовчі (А, В, С), вказати прізвище, ім'я, по батькові пацієнта, і доставити флакони в лабораторій у спеціальному ящику. Жовч одразу досліджують, бо під дією ферменів в клітинні елементи швидко руйнуються. Якщо є підозра на лямбліоз то медична сестра одразу ж після отримання порції В повинна флакон з жовчю помістити в посуд з теплою водою і відправити матеріал до лабораторії у теплому вигляді. Холод згубно впливає на лямблії і під мікроскопом не буде видно їх рухів. Лаборант лямблій не виявить.