Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник з Основ медсестринства Новий.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3.84 Mб
Скачать

Зондовий метод дослідження секреторної функшї шлунка з парентеральним подразником.

В нормі натще в шлункові міститься до 50 мл секрету. Загальна кислотність 10 ОД. Вільна соляна кислота в багатьох осіб відсутня.

Після введення ентерального подразника загальна кислотність може бути від 40 до 60 ОД, вільна кислотність від 20 до 40 ОД

Показники кислотності шлункового вмісту після введення парентеральних подразників у здорових людей більш високі, ніж при використанні ентеральних.

Місце проведення:

кабінет зондування.

Оснащення робочого місця:

  1. Стілець для пацієнта.

  2. Робочий маніпуляційний стіл.

  3. Стерильний чотирикутний лоток.

  4. Стерильний тонкий шлунковий зонд.

  5. Стерильні шприци ємністю 2, 5 мл з голками.

  6. Стерильний шприц ємністю 20 мл або електроеідсмоктувач.

  7. Стерильні ватні кульки в біксі.

  8. 70° етиловий спирт у флаконі.

  9. 1% розчин димедролу в ампулах.

  10. Парентеральні подразники: 0,1% розчин гістаміну в ампулах, 0,025% розчин пентагастрину.

  11. Флаконів ємністю 250 мл з етикетками.

  12. Рушники (індивідуальний для пацієнта та індивідуальний для медичної сестри).

  13. Стерильні гумові рукавички.

Попередня підготовка до виконання навику: (див. навик "Ґ")

Основні етапн виконання навику:

  1. Введення зонда і отримання першої порції "натще" робиться аналогічно попередньому зондуванню, а тому пункти 1-8 див. навик "Ґ".

  2. Після отримання порції "натще" через 15 хв. отримати I2 порцію, ще через 15 хв. — 3 порцію.

  3. Після 3 порції за допомогою стерильного шприца ввести пацієнту підшкірно 1 мл 1% розчину димедролу, щоб уникнути алергічної реакції на гістамін.

  4. Продовжити відсмоктувати ще 2 порції (4 та 5) через 15 хвилин кожну. Ці 4 порції становлять базальну секрецію.

  5. Після отримання 5 порції ввести пацієнту підшкірно 0,1% розчин гістаміну із розрахунку 0,08 мл на 10 кг маси тіла пацієнта. Гістамін — це фізіологічний і найсильніший збудник шлункової секреції. Перед тим, як його вводити потрібно обов'язково врахувати протипоказання: гіпертонічна хвороба, бронхіальна астма, алергічні захворювання. Якщо димедрол не вводився, попередити пацієнта, що на гістамін може бути реакцій у вигляді почервоніння шкіри (частіше місцевого характеру), відчуття жару, тахікардії, яка з часом має пройти.

Запам'ятайте! При передозування гістаміну або при підвпщенній чут- ливості до нього після введення можуть розвинутись колапс і анафі-лактичний шок!

  1. Відразу ж після цього відсмоктувати протягом 1 години ще 4 порцій шлункового вмісту через 15 хвилин кожну. Буде отримано 6, 7, 8, їх порції, які представляють собою "максимальну секрецію".

  2. При застосуванні в якості парентерального подразника 0,025% роз- чину пентагастрину, його вводять із розрахунку 0,1 мл на 10 кг маси тіла пацієнта.

  3. Після отримання 9-ти порцій шлункового вмісту видалити зонд із шлунка, провести його дезінфекцію.

  4. В лабораторію доставити 9 порцій шлункового вмісту, пронумерувавши кожну порцію і вказавши прізвище, ім'я, по батькові пацієнта, адресу чи відділення стаціонару.

  5. Поява значної кількості крові в шлунковому вмісті потребує припинення зондування, негайного виклику лікаря.