Перекладання пацієнта з кушетки на каталку (носилки) і з каталки (носилок) на ліжко.

Щоб уникнути зайвих рухів, якомога менше турбувати пацієнта, поперед­ньо необхідно продумати, як саме розмістити каталку (носилки) віднос­но кушетки в приймальному відділенні та каталку (носилки) відносно ліжка в профільному відділенні.

У приймальному відділенні:

1. Поставити каталку (носилки) перпендикулярно кушетці так, щоб її го­ловний кінець підходив до ножного кінця кушетки.

2. Трьом медичним працівникам стати коло пацієнта з однієї сторони: один підводить руки під голову та лопатки пацієнта, другий — під таз та верх­ню частину стегон, третій — під середину стегон та гомілок.

3. Узгодженими рухами підняти пацієнта, разом з ним повернутися на 90° в бік каталки (носилок).

4. Покласти пацієнта на каталку (носилки), вкрити ковдрою.

5. Сповістити постову сестру відповідного відділення про те, що до них направляється пацієнт у важкому стані.

У відділенні:

1. Головний кінець каталки (носилок) поставити перпендикулярно до нож­ного кінця ліжка.

2. Утрьох підняти пацієнта і, повернувшись разом з ним на 90° в бік ліжка, покласти його на ліжко.

3. Якщо каталка (носилки) була поставлена паралельно до ліжка, медичні працівники, піднявши пацієнта, розвертаються з ним на 180° і кладуть його на ліжко.

4. Пацієнта можна перекласти на ліжко за допомогою простирадла, що покриває каталку (носилки).

Особливості транспортування пацієнтів прн різних захворюваннях внутрішніх органів.

1. При гострому інфаркті міокарда пацієнта обережно транспортувати виключно на каталці або носилках.

2. Важкохворого пацієнта із серцевою недостатністю, з різко вираже­ною задишкою транспортувати на каталці або на носилках у положенні напівсидячи; для цього йому слід під голову та спину підкласти дві-три подушки. При відносно задовільному стані такого пацієнта можна транс­портувати на кріслі-каталці.

3. При колапсі та інших видах судинної недостатності пацієнта транспор­тувати на носилках або каталці таким чином, щоб голова пацієнта знахо­дилася нижче ніг. Для цього під ноги пацієнта підкласти 1-2 подушки. Для зігрівання такого пацієнта застосувати декілька теплих вологих гу­мових грілок, вкрити теплою ковдрою.

4. Пацієнта у непритомному стані, при небезпеці виникнення блювання транспортувати на носилках чи каталці у положенні на спині з поверне­ною в бік головою. Під голову покласти клейонку і пелюшку; під кут рота підкласти ниркоподібний лоток.

5. Пацієнта із шлунково-кишковою кровотечею транспортувати на спині; на живіт покласти міхур з льодом.

6. Пацієнта з травмою хребта транспортувати на дерев'яному щиті.

Приготування дезинфікуючих розчинів хлорного вапна і хлораміну.

Хлор і хлорвмісні сполуки (сухе хлорне вапно, розчини хлорного вапна, хлораміну, гіпохлориду натрію) — це надійні хімічні дезінфікуючі речовини.

Вони знищують не лише вегетативні, але й спорові форми патогенних мікроор­нанізм.

До роботи з дезінфікуючи ми речовинами допускаються люди, не молодші 18-ти років, які пройшли спеціальну підготовку і перевірку ло техніці безпеки. Персонал, який постійно займається приготуванням дез. розчинів 1 раз в рік повинен проходити профілактичний огляд.

Для контролю за активністю хлору повинен бути виділений спеціальний лаборант, який працює з шкалою-експрес.

Запам'ятайте! Якщо дезінфекційні розчини готуються централізовано на всю лікарню, після кожної години роботи медичної сестри по приготуванню дез. розчинів необхідно робити 15-ти хвилинну перерву. Місце проведення:

спеціально відведена суха, темна і прохолодна кімната для зберігання дезінфікуючих речовин. Така кімната може бути розташована в прий­мальному або у лікувальному відділенні, але вона має бути недоступна для сторонніх осіб.

Оснащення робочого місця:

1. Сухе хлорне вапно.

2. Хлорамін.

3. Вода водопровідна.

4. Промаркірована емальована ємність місткістю 10 л з кришкою.

5. Дерев'яна лопатка для розмішування.

6. Промаркірована пляшка з темного скла з пробкою, місткістю 10 л.

7. Марля.

8. Маска або респіратор.

9. Професійні окуляри.

10. Хірургічний халат.

11. Фартух.

12. Бахіли.

13. Гумові рукавички.

14. Аптечка для надання допомоги медичній сестрі при отруєнні (стакан 250 мл, харчова сода, розчин аміаку, серцеві засоби.

Попередня підготовка до виконання навику:

Запам'ятайте! Хлорне вапно і його розчини отруйні, тому що виділяють газ, який може викликати у людини кашель, біль в грудях, слинотечу, запальні процеси слизових оболонок бронхів і кон'юнктиви очей, пош­коджує шкіру, а тому під час приготування дезінфікуючих розчинів із :, хлорного вапна обов'язково потрібно:

• забезпечити доступ свіжого повітря в приміщення;

• надіти хірургічний халат, фартух, бахіли, гумові рукавички; .

• надіти маску або респіратор, професійні окуляри;

• перевірити самому (або викликати лаборанта) активність хлора і пра­вильність його зберігання.

Основні етапи виконання навику: