- •Організація роботи і санітарно-протиепідемічний режим приймального відділення
- •Функціональні обов'язки медичної сестри приймального відділення.
- •Прийом і реєстрація пацієнтів.
- •Заповнення титульної сторінки медичної карти стаціонарного пашєнта.
- •Взяття мазка із зіва.
- •Взяття мазка із порожнини носа.
- •Визначення маси тіла.
- •Вимірювання росту.
- •Вимірювання об'єму плеча.
- •Вимірювання окружності грудної клітки.
- •Вимірюмння окружності живота.
- •Санітарна обробка пашєнта.
- •Прийняття душу.
- •Прийняття гігієнічної ванни.
- •Обтирання важкохворого пацієнта.
- •Санітарна обробка пацієнтів на пеликульоз.
- •Обробка волосся голови 0,15% водно-емульсійним розчином карбофосу:
- •Обровка волосся голови антипедикульозними лосьйоном або шампунем:
- •Транспортування та перекладання пацієнта.
- •Способи транспортування пацієнтів з приймального до лікувального відділення.
- •Транспортування пацієнта за допомогою крісла-каталки.
- •Транспортування пацієнта за допомогою каталки-носилок.
- •Транспортування пацієнта за допомогою носилок.
- •Перекладання пацієнта з кушетки на каталку (носилки) і з каталки (носилок) на ліжко.
- •Особливості транспортування пацієнтів прн різних захворюваннях внутрішніх органів.
- •Приготування дезинфікуючих розчинів хлорного вапна і хлораміну.
- •Приготування дезінфікуючих розчинів хлорного вапна.
- •Приготування дезінфікуючих розчинів хлораміну.
- •Дезінфекція виробів медичного призначення.
- •Дезінфекція виробів медичного призначення
- •Характеристика деяких сучасних ефективних дезінфікуючих засобів:
- •Санітарно-протиепідемічний режим приймального відділення.
- •Організація роботи і санітарно-протиепідемічний режим маніпуляційного кабінету.
- •Блок "Організація роботи і санітарно-протиепідемічний режим маніпуляцій- ного кабінету" включає практичні навики:
- •Функціональні обов'язки медичної сетсри маніпуляційного кабінету
- •Підготовка до роботи маніпуляційного кабінету.
- •Обробка рук персоналу.
- •А) звичайна (санітарна) обробка рук.
- •Гігієнічна обробка рук.
- •Хірургічна обробка рук.
- •Попередження професійних заражень.
- •IV. Основні етапи виконання навику:
- •Підготовка гумових рукавичок до автоклавування
- •Одягання стерильних рукавичок.
- •Укладка в бікс матеріалу для накривання стерильного столу.
- •0Снаіцення робочого місця:
- •Дезінфекція шприців, голок після їх використання.
- •Дезинфекція маніпуляційного стола
- •Накривання стерильного маніпуляційного стола.
- •« Передстерилізаціина очистка виробів медичного призначення ». « види стерилізації»
- •Перєдстєрилізаційна очистка шприців та голок багаторазового використання.
- •Контроль якості передстерилізашйної очистки.
- •Бензидинова проба.
- •Ортотолуїдинова проба.
- •Азолірамова проба.
- •Фенолфталеїнова проба.
- •Стерилізація парою під тиском у паровому стерилізаторі. Контроль якості.
- •Стерилізація в повітряному стерилізаторі. Контроль якості.
- •Стерилізація медичного інструментарію методом кип'ятіння (в домашніх умовах).
- •"Особиста гігієна пацієнтів і догляд за ними"
- •Облаштування ліжка пацієнта.
- •Надання пашєнту необхідного положення за допомогою функціонального ліжка.
- •Надання пацієнту необхідного положення у звичайному ліжку
- •Заміна постільної і натільної білизни лежачого пацієнта
- •Перший спосіб:
- •Другий спосіб:
- •Дотримання санітарно-протиепідемічного режиму при заміні білизни.
- •Погляд за шкірою і волоссям лежачих пацієнтів.
- •Підкладання судна лежачому пацієнту.
- •Подавання сечоприймача лежачому пацієнту
- •Дезінфекція судна і сечоприймача.
- •Підмивання лежачого пацієнта
- •Комплексна профілактика пролежнів.
- •Користування гумовим колом
- •Лікування пролежнів.
- •Догляд за порожниною рота.
- •Догляд за очима
- •IV. Основні етапи виконання навику:
- •Догляд за вухами.
- •"Харчування пацієнтів "
- •Складання поршйної вимоги.
- •Здійснення контролю за санітарним станом тумбочок. Холодильників. Асортиментом і темпом зберігання харчових продуктів.
- •Годування лежачого пацієнта з ложки. Напувальника
- •Знежирення. Дезінфекція і миття посуду.
- •Введення шлункового зонда пацієнту.
- •Введення харчових сумішей через зонд
- •Дезінфекція зондів, використаних для штучного харчування пацієнта через зонд.
- •Годування пацієнта через гастростому.
- •Парентеральне живлення пацієнта.
- •Ректальне годування пашєнта.
- •Ректальне годування пацієнта за допомогою гумового балону.
- •Ректальне годування пацієнта за допомогою крапельної клізми.
- •Блок " вимірювання температури тіла. Догляд за пацієнтами з гарячкою "
- •Вимірювання температури тіла в пахвовій ділянці.
- •Особливості вимірювання температури тіла у дітей грудного віку
- •Вимірювання температури тіла в порожнині рота.
- •Вимірювання температури тіла у прямій кишці.
- •Особливості вимірювання базальної температури в акушерсько-гінекологічній практиці.
- •Дезінфекція та зберігання медичних термометрів
- •Реєстрація даних вимірювання температури тіла.
- •Догляд за пацієнтом у стадії підвищення температури тіла.
- •Догляд за пацієнтом у стадії збереження температури тіла на високому рівні.
- •Блок "найпростіші методи фізіотерапії"
- •Застосування гірчичників.
- •Приготування гірчичної ванни для ніг.
- •Застосування банок
- •Накладання зігріваючого компресу.
- •Особливості накладання зігріваючого компресу на різні ділянки тіла.
- •Накладання гарячого компресу.
- •Застосування сухих припарок.
- •Накладання гарячого парафіну (серветково-аплікаційна методика).
- •Заповнення гумової грілки водою та використання її.
- •Використання електричної грілки.
- •Накладання холодного компресу.
- •Використання міхура з льодом.
- •Застосування лікарських препаратів через шкірні покриви.
- •Застосування лікарських препаратів через слизову оболонку очей.
- •Закапування капель в очі:
- •Закладання очної мазі:
- •Закапування крапель у вуха.
- •Закапування крапель у ніс.
- •Блок "парентеральне введення лікарських препаратів"
- •Підготовка одноразового шприца та голки до виконання ін’єкцій.
- •Збирання стерильного шприца та голки багаторазового використання із стерильного стола.
- •Збирання стерильного шприца та голки із стерилізатора
- •Підготовка ампул і набирання ліків у шприц
- •Підготовка флаконів і набирання ліків у шприц
- •Розведення антибіотиків для парентерального введення
- •Розведення антибіотика для постановки діагностичної проби на індивідуальну чутливість до препарату.
- •Алергічні діагностичні проби (шкірні).
- •Техніка внутрішньошкірних ін'єкцій.
- •Внутрішньошкірна імунологічна проба на туберкульоз (проба манту).
- •Внутрішньошкірна діагностична проба на індивідуальну чутливість до антибіотиків.
- •Техніка підшкірних ін'єкшй.
- •Особливості введення препаратів інсуліну.
- •Особливості введення олійних розчинів.
- •Техніка внутрішньом'язових ін'єкцій.
- •Особливості введення біциліну
- •Можливі ускладнення при внутрішньошкірних, підшкірних, внутрішньом’язових ін’єкціях, профілактика і тактика медичної сестри при їх винекненні.
- •Поломка голки у місці її переходу в канюлю
- •Блок "венепункція" (частина і)
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій.
- •Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином.
- •Техніка внутрішньовенних вливань (інфузій).
- •Зміна флаконів під час інфузій
- •Від'єднання системи.
- •Дезінфекція пластикової системи одноразового використання.
- •Асистування лікарю під час проведення катетеризації підключичної вени
- •Можливі ускладнення при внутрішньо венних іньєкціях, внутрішньо венних вливаннях, профілактика і тактика медичної сестри при їх виникненні.
- •Блок "венепункція" (частина II)
- •Взяття крові із вени для імунологічних та біохімічних досліджень.
- •Взяття крові із вени для бактеріологічного дослідження.
- •Особливості взяття крові із вени на коагулограму.
- •Особливості взяття крові із вени на наявність алкоголю.
- •Аутогемотерапія.
- •Профілактика сніДу при роботі з кров'ю.
- •Блок "інгаляція лікарських речовин"
- •Інгаляція лікарських речовин за допомогою індивідуального аерозольного інгалятора.
- •Інгаляції лікарських речовин за допомогою інгалятора
- •Інгаляції лікарських речовин за допомогою інгалятора махольда.
- •Інгаляція лікарських речовин за допомогою теплового інгалятора.
- •Інгаляція лікарських речовин за допомогою інгалятора парового з електропідігрівом (іп-2)
- •Предстерелізаційна очистка та стерилізація парового інгалятора з електропідігрівом.
- •Інгаляція лікарських речовин за допомогою стаціонарного апарату закритого типу.
- •Санітарно-протиепідемічний режим інгаляторія.
- •Дезинфекція, предстерилізаційна очистка і стерелізація мундштуків і масок від апарату закритого типу.
- •Інгаляція лікарських речовин за допомогою стаціонарного апарату відкритого типу
- •Блок "оксигенотерапія"
- •Заповнення кисневої подушки киснем віл балона.
- •Подача кисню через кисневу подушку.
- •Централізована полача кисню через носовий катетер.
- •Особливості проведення оксигенотерапії при набряку легенів.
- •Дезінфекція. Предстирилізаційна очистка і стерилізація носових катетерів.
- •Централізована подача кисню через маску.
- •Гіпербарична оксигенація.
- •Введення кисню через рот у вигляді кисневого коктейлю.
- •Блок "пункція плевральної порожнини"
- •0Снащення блоку.
- •Пункшя плевральної порожнини з діагностичною метою.
- •Пункція плевральної порожнини з лікувальною метою.
- •Можливі ускладнення при проведенні плевральної пункшї та тактика при них.
- •Дезінфекція та стерилізація інструментів після проведення плевральної пункції.
- •Блок "бронхоскопія. Бронхографія"
- •Бронхофіброскопія. Обов'язки меличнот сестри.
- •Ендобронхіальна біопсія. Обов'язки медичної сестри.
- •Добування промивних вод бронхів. Обов'язки медичної сестри.
- •Дезинфекція. Передстерилізаційна очистка і стерилізація бронхофіброскопа.
- •Ригідна бронхоскопія. Обов'язки медичної сестри.
- •Бронхографія. Обов'язки медичної сестри.
- •Збирання харкотиння для загального клінічного аналізу.
- •Збирання харкотиння для виявлення мікробактерій туберкульозу.
- •Збирання харкотиння на антибютикограму ( чутливі мікрофлори до антибіотиків ).
- •Збирання харкотиння для виявлення атипових (ракових) клітин
- •Дезінфекція харкотиння. Дезінфекція і стерилізація плювальниць. Банок.
- •Блок "спостереження та догляд за пацієнтами із порушенням функцій дихальної системи"
- •Підрахунок частоти дихання
- •Допомога пашєнту під час залишки
- •Допомога пацієнту піл час кашлю.
- •Долікарська допомога при кровохарканні, легеневій кровотечі.
- •Особливості догляду пацієнтами з бронхіальною астмою
- •Особливості догляду за пацієнтами на бронхіти.
- •Особливості доглялу за пацієнтами на пневмонію.
- •Особливості догляду за пацієнтами на плеврит.
- •Особливості догляду за пацієнтами на абсцес легенів.
- •Особливості догляду за пацієнтами на туберкульоз легенів.
- •Блок "вимірювання артеріального тиску, дослідження пульсу, визначення добового діурезу та водного балансу"
- •Вимірювання артеріального тиску за допомогою пружинного сфігмоманометра (тонометра
- •Вимірювання артеріального тиску за допомогою ртутно- сфігмоманометра (апарата ріва-роччі).
- •Вимірювання артеріального тиску за допомогою електронного сфігмоманометра.
- •Вимірювання артеріального тиску осциляторним методом.
- •Реєстрація даних артеріального тиску.
- •Дослідження артеріального пульсу.
- •Визначення добового діурезу і водного балансу.
- •Блок "спостереження та догляд за пацієнтами із порушеннями функцій органів кровообігу"
- •Долікарська допомого при болях у ділянці серця.
- •Долікарська допомога при серцебитті та перебоях у роботі сердця.
- •Спостереження та доглял за пацієнтами при наявності набряків.
- •Особливості догляду за пацієнтами на ревматизм.
- •Особливості догляду за пацієнтами на гіпертонічну хворобу.
- •Особливості догляду за пацієнтами на інфаркт міокарда.
- •Долікарська допомога при гострій судинній недостатності.
- •Долікарська допомога при гострій серцевій недостатності.
- •Особливості спостереження та догляду за пацієнтами при хронічній серцевій недостатності.
- •Блок "зондові маніпуляції"
- •Беззондовий спосіб промивання шлунка.
- •Дезінфекція. Передстерилізаційна очистка і стерилізація пристосування для промивання шлунка.
- •Зондовий метод дослідження секреторної функції шлунка з ентеральним подразником.
- •Зондовий метод дослідження секреторної функшї шлунка з парентеральним подразником.
- •Беззондовий метол дослідження секреторної фуншії шлунка за допомогою методики "ацидотест".
- •Експрес-методика внутрішньошлункової рн-метрії.
- •Дуоденальне зондування (трьохфазне).
- •Можливі ускладнення при проведенні дуоденального зондування та допомога при них.
- •Сліпе зондування (тюбаж).
- •Блок "підготовка пацієнта до інструментальних методів досліджень органів травлення"
- •Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження шлунка.
- •Підготовка пацієнта до іригоскопії.
- •Підготовка пацієнта ло холецистографії і холангіографії.
- •Підготовка пацієнта до ультразвукового органів травлення.
- •Підготовка пацієнта до езофагогастродуоденоскопії. Асистування лікарю під час проведення процедури.
- •Підготовка пацієнта до колоноскопії.
- •Підготовка пацієнта ло ректороманоскопії.
- •Збирання калу для копролопчного дослідження
- •Збирання калу для дослідження на яйця гельмінтів.
- •Збирання калу для бактеріологічного дослідження.
- •Підготовка пашєнта для збирання калу на приховану кров.
- •Блок "клізми"
- •Застосування очисної клізми. Особливості застосування клізм дітям.
- •Застосування олійної клізми.
- •Застосування гіпертонічної клізми.
- •Застосування емульсійної клізми.
- •Застосування сифонної клізми.
- •Застосування медикаментозної клізми.
- •А) Техніка постановки медикаментозної клізми за допомогою гумового балону.
- •Б) Техніка постановки медикаментозної клізми за прдомогою ректального катетера та шприца Жане.
- •Застосування крапельної клізми.
- •Дезінфекція приладдя для клізм.
- •Блок "спостереження та догляд за пацієнтами із порушеннями функцій органів травлення"
- •Спостереження та догляд за пацієнтом у разі виникнення болю в животі.
- •Допомога пацієнту при блюванні.
- •А) допомога пацієнту який знаходиться у свідомому стані;
- •Б) допомога пацієнту, який знаходиться у непритомному стані;
- •Долікарська допомога при шлунково-кишковій кровотечі.
- •Проблема пацієнта: печія.
- •Проблема пацієнта: порушення стулу.
- •А) при проносах неінфекиійного походження:
- •Застосування газовідвідної трубки.
- •Пункшя черевної порожнини (лапароіцентез) та обов'яз ки медичної сестри при ній.
- •Особливості догляду за пацієнтами при гострому гастриті.
- •Особливості догляду за пацієнтами при хронічному гастриті.
- •Особливості догляду за пацієнтами при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки.
- •Спостереження та логляд за пацієнтами із захворюваннями печінки та жовчного міхура.
- •Збирання сечі для загального аналізу.
- •Збирання сечі для діагностики ендокринних захворювань.
- •А) Визначення глюкози в добовій сечі
- •Б) Дослідження глюкозуричногопрофілю
- •В) визначення кетонових тіл
- •Г) Визначення рівня гормонів в сечі
- •Г) Визначення вмк (ванілін-мигдальної кислотні і катехоламінів (адреналіну, норадреналіну)
- •Збирання сечі за методом амбурже.
- •Збирання сечі на аналіз за метолом нечипоренка.
- •Збирання сечі за методом каковського-аддіса.
- •Збирання сечі за метолом зимницького.
- •Оцінка результату проби за Зимницьким.
- •Блок "підготовка пацієнта до інструментальних методів дослідж- ень нирок і сечовивідних шляхів"
- •Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження нирок і сечовивідних шляхів.
- •А) підготовка пацієнта до оглядової ренгенографії нирок та сечовивідних шляхів
- •Б) підготовка пацієнта до внутрішньовенної урографії:
- •В) підготовка пацієнта до ретроградної пієлографії:
- •Надання невідкладної допомоги пацієнту при алергічній реакції на йодовмістні препарати.
- •Підготовка пацієнта до цистоскопії. Асистування лікарю під час проведення процедури.
- •Підготовка пацієнта до хромоцистоскопії.
- •Стерилізація цистоскопу.
- •Блок "спостереження та догляд за пацієнтами із захворюваннями нирок та сечовивідних шляхів"
- •Спостереження та доглял за пацієнтами із нетриманням сечі.
- •Спостереження та доглял за пацієнтами із затримкою сечовиділення.
- •Катетеризація сечового міхура.
- •Введення катетера жінці:
- •Промивання (інстиляція) сечового міхура.
- •Спостереження за пацієнтами при сечокам'яній хворобі та допомога при нирковій коліці.
- •Особливості доглялу за пацієнтами із захворюванням на нефрит.
- •Блок "спостереження та догляд за пацієнтами із захворюваннями ендокринної системи"
- •Спостереження і доглял за пацієнтами хворми на цукровий діабет.
- •Спостереження та погляд за пацієнтами із захворюваннями щитовидної залози.
- •Блок "спостереження та догляд за пацієнтами із захворюваннями крові та органів кровотворення"
- •Спостереження та догляд за пацієнтами з анемією.
- •Спостереження та догляд за пацієнтами з лейкозами.
- •Блок "спостереження та догляд за пацієнтами з алергічними захворюваннями"
- •Спостереження та догляд за пацієнтами з алергічними захворюваннями.
- •Спостереження та догляд за пацієнтами з анафілактичним шоком.
- •Блок "спостереження та догляд за пацієнтами похилого та старечого віку"
Блок "вимірювання артеріального тиску, дослідження пульсу, визначення добового діурезу та водного балансу"
Вимірювання артеріального тиску, дослідження пульсу та визначення добового діурезу і водного балансу є обов'язковими при спостереженні за пацієнтами із захворюваннями серцево-судинної системи.
Медична сестра повинна вміти вірно та швидко досліджувати пульс, вимірювати артеріальний тиск, тому що часто від їх показників залежить своєчасне надання невідкладної допомоги пацієнтам.
Блок "Вимірювання артеріального тиску, дослідження пульсу, визначення добового діурезу та водного балансу" включає практичні навики:
Номер п/п |
Назва практичного навику |
Рівень відповідаль- ності |
А. |
Вимірювання артеріального тиску за допомогою пружинного сфігмоманометра (тонометра). |
3 |
Б. |
Вимірювання артеріального тиску за допомогою ртутного сфігмоманометра (апарат Ріва-Роччі). |
3 |
В. |
Вимірювання артеріального тиску за допомогою електронного сфігмоманометра. |
3 |
Г. |
Вимірювання артеріального тиску осциляторним методом. |
3 |
Ґ. |
Реєстрація даних артеріального тиску. |
2 |
Д. |
Дослідження артеріального пульсу. |
3 |
Е. |
Визначення добового діурезу і водного балансу. |
3 |
Оснащення блоку:
пружинний сфігмоманометр-тонометр, ртутний сфігмоманометр Ріва-Роччі, електронний сфігмоманометр, стетофонендоскоп, температурний лист, годинник із секундною стрілкою або секундомір, градуйована ємність або посуд ємністю 3 л, банка ємністю 0,5 л.
СХЕМА НАПИСАННЯ АЛГОРИТМУ ПРАКТИЧНОГО НАВИКУ:
Місце проведення.
Оснащення робочого місця.
Попередня підготовка до виконання навику.
Основні етапи виконання навику.
Вимірювання артеріального тиску за допомогою пружинного сфігмоманометра (тонометра
Артеріальний тиск — це тиск крові на стінки судин.
Розрізняють максимальний (систолічний) тиск, який виникає під час скорочення (систоли) серця, і пульсова хвиля досягає найвищого рівня, та мінімальний (діастолічний) тиск, який виникає в кінці діастоли серця під час спадання пульсової хвилі. Різниця між величинами систолічного і діастолічного тиску називається пульсовим тиском; в нормі вона дорівнює 40-50 мм рт. ст. В нормі систолічний артеріальний тиск коливається від 110 до 145 мм рт. ст., а діастолічний - від 70 до 95 мм рт. ст.
Показники артеріального тиску не є сталими, вони змінюються протягом дня на 10-20 мм рт. ст. З віком артеріальний тиск дещо підвищується. Фізичне навантаження, емоційне збудження викликають підвищення артеріального тиску. Спостерігаються добові коливання артеріального тиску: вранці артеріальний тиск нижчий, ввечері — вищий, під час сну - найнижчий. Після прийому їжі -систолічний тиск трохи підвищується, а діастолічний -знижується.
Вимірюють артеріальний тиск частіше всього за методом М.С Короткова в міліметрах ртутного стовпа.
Місце проведення:
палата стаціонару, операційний блок, домашні умови, на виробництві, машина швидкої допомоги.
Оснащення робочого місця:
Тонометр.
Стетофонендоскоп.
Медична карта стаціонарного пацієнта або амбулаторна карта паціента
Температурний лист.
Попередня підготовка до виконання навику:
запропонувати пацієнту сісти на стілець або лягти у ліжку на спину
підняти рукав, оголити руку до верхньої третини плеча;
розмістити руку пацієнта на рівні серця долонею догори, а для кращого розгинання руки під лікоть підкласти валик або запропонувати пацієнту підкласти під лікоть кулак вільної руки;
накласти манжетку тонометра на нижню частину плеча вище ліктьового згину на 3-5 см так, щоб під нею легко проходив палець. Манжетка накладається на плече, як бинт, робляться кругові оберти. М'язи плеча повинні бути розслабленими;
перевірити положення стрілки манометра відносно нульової поділки шкали
Основні етапи виконання навику:
Знайти пульс в ліктьовій ямці на ліктьовій артерії (його знаходять на 1см медіальніше ліктьової ямки, тобто ближче до тулуба).
На це місце встановити діафрагму стетофонендоскопу, у вуха вставити навушники стетофонендоскопу.
Манометр встановити на одному рівні з плечем.
Закрити вентиль гумового балону і почати нагнітати повітря у манжетку. Вона поступово заповнюється повітрям, стискає плече і плечову артерію. Нагнітати повітря слід до тих пір, поки не перестане визначатися пульсація плечової артерії Потім підвищити тиск ще на 20-30 мм рт. ст.
Вентиль гумового балону повільно відкривати. Це забезпечить вихід повітря із манжетки. Слідкувати за тим, щоб стрілка манометра опускалася повільно.
Весь час уважно, за допомогою стетофонендоскопу, прислухатися до тонів на ліктьовій артерії.
Поява перших пульсових хвиль відповідає величині максимального (систолічного) тиску в артерії. Цей показник на шкалі манометра слід запам'ятати.
Деякий час ці тони будуть прослуховуватися, потім зникнуть. Момент зникнення тонів на ліктьовій артерії зафіксувати на шкалі манометра- Цей показник відповідає мінімальному (діастолічному) тиску.
Вимірювати артеріальний тиск слід тричі підряд з інтервалами в 2-3 хвилини. В інтервалах між вимірюваннями манжетку не знімають, повітря з неї випускають повністю. Беруть до уваги найнижчий з отриманих показників. Це роблять для того, щоб уникнути негативного впливу білого халата на пацієнта: хвилювання під час вимірювання артеріального тиску викликає його підвищення. Поступово пацієнт заспокоюєтся цифри артеріального тиску стають нижчими (якщо він не хворіє гіпертонічною хворобою).
Після вимірювання артеріального тиску випустити повітря з манжетки, довести показник стрілки манометра до нульової поділки, зняти манжетку.
Отримані дані зареєструвати у відповідній документації (навик "Ґ").