
- •1. Зміст та основні завдання фінансової діяльності суб’єктів господарювання
- •2. Поняття фінансування та його форми. Класифікація форм фінансування за джерелами походження капіталу.
- •3. Організація фінансової діяльності підприємств.Компетенції та функції фінансових служб.
- •4. Правове регулювання фінансової діяльності суб’єктів господарювання
- •5. Особливості фінансування підприємств різних форм власності.
- •6. Власний капітал, його функції та складові. Вартість залучення вк.
- •7. Ск і корпоративні права підприємства. Початкове формування ск підприємств різних форм.
- •8. Збільшення статутного капіталу підприємства:цілі, методи та джерела.
- •9. Зменшення ск: цілі,методи, порядок здійснення.
- •10. Номінальний, балансовий, ринковий курси акцій: порядок їх визначення. Фактори,що впливають на ринковий курс акцій.
- •11. Класифікація внутрішніх джерел фінансування.
- •12. Поняття самофінансування та його види.
- •13.Економічний зміст прихованого самофінансування, його переваги та недоліки.
- •14. Поняття тезаврації прибутку (відкрите фінансування):переваги і недоліки.
- •15. Суть амортизаційних відрахувань як внутрішнього джерела фінансування підприємств. Сучасні методи нарахування амортизації.
- •16. Забезпечення наступних витрат і платежів: суть, порядок утворення, види забезпечень.
- •17. Суть, значення і завдання дивідендної політики
- •18. Теорії в галузі дивідендної політики
- •19. Фактори, які визначають формування дивідендної політики підприємства та етапи її формування.
- •20. Порядок нарахування дивідендів та джерела їх виплати. Стратегія припинення дивідендних виплат.
- •21. Інструменти дивідендної політики – консолідація та подрібнення акцій, викуп акцій та виплата дивідендів корпоративними правами:переваги та недоліки
- •22. Методи нарахування дивідендів. Стратегії формування дивідендної політики підприємства.
- •23. Порядок оподаткування дивідендів, які отримують резиденти та нерезиденти на території України
- •24. Показники, що характеризують ефективність дивідендної політики.
- •25. Позикові ресурси підприємства: склад та стратегія формування. Визначення потреби підприємства в позикових ресурсах.
- •26. Практична діяльність підприємства щодо отримання банківських кредитів. Оцінка кредитоспроможності підприємства.
- •27. Лізингове кредитування: економічний зміст, переваги та недоліки.
- •28. Комерційне кредитування підприємств: суть, необхідність та різновиди
- •29. Порядок залучення резидентами кредитів в іноземній валюті від іноземних інвесторів
- •30. Факторинг. Операції підприємства з векселями.
- •31.Державне кредитування підприємств: умови та організація проведення
- •32. Реорганізація підприємства: мета, завдання та загальні передумови її здійснення.
- •33. Оцінка ефективності проведення реорганізації підприємства
- •34. Сутність, завдання та основні мотиви реорганізації, спрямованої на укрупнення підприємства.
- •35.Злиття, приєднання та поглинання: етапи проведення різних форм реорганізації, спрямованої на укрупнення підприємства.
- •36.Фінансовий механізм проведення реорганізації, спрямованої на розукрупнення підприємства.
- •37. Етапи здійснення поділу та виділення – як основних форм реорганізації, спрямованої на розукрупнення підприємства.
- •38. Загальні умови проведення перетворення як особливої форми реорганізації підприємства.
- •39. Суть та умови здійснення спільної діяльності без створення юридичної особи.
- •40. Управління, контроль, відповідальність за здійснення спільної діяльності без створення юридичної особи.
- •41. Фінансовий та податковий облік спільної діяльності, що здійснюється без створення юр. Особи . Порядок оподаткування та репатріація прибутків.
- •42.Інвестиції підприємства: суть, значення, класифікація. Зміст інвестиційної діяльності
- •43. Портфель інвестицій підпрємства: критерії його формування та управління ним
- •44. Поточні та довгострокові фінансові інвестиції. Диверсифікація фінансових вкладень
- •45.Умови іноземного інвестування, види іноземних інвестицій та державні гарантії щодо їх захисту
- •4 6.Оцінка інвестиційної привабливості підприємства
- •47.Оцінка доцільності фінансових інвестицій у корпоративні права.
- •48. Оцінка доцільності вкладень у інвестиції з фіксованою ставкою дохідності
- •49. Методи оцінки інвестицій для їх відображення у фінансовій звітності
- •50. Види зовнішньоекономічних операцій. Зустрічні, паралельні, компенсаційні та бартерні угоди
- •51 Порядок здійснення експортно-імпортних операцій
- •52. Правила інкотермс. Інструменти забезпечення платежів при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.
- •53. Митне оформлення та порядок оподаткування експортно-імпортних операцій
- •54. Ризики та гарантії у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Зовнішньоторгівельне посередництво.
- •55. Порядок укладання зовнішньоторговельних контрактів, їх типова структура
- •56. Суть, необхідність, основні завдання та функції фінансового контролінгу
- •57.Види фінансового контролінгу: стратегічний і фінансовий
- •60. Бюджетування як функція фінансового контролінгу
- •61. Загальна схема та принципи бюджетування
- •62. Способи бюджетування: нуль-базис-бюджетування і традиційне бюджетування
- •63. Система бюджетів на підприємстві: суть та необхідність створення
- •64. Бюджетний контроль та аналіз відхилення
50. Види зовнішньоекономічних операцій. Зустрічні, паралельні, компенсаційні та бартерні угоди
Операції купівлі-продажу |
Товарообмінні операції |
|
|
Бартерні угоди - це операції по обміну узгодженої кількості одного товару на інший без використання грошових форм розрахунків. В такій угоді встановлюється кількість товарів, що взаємно постачатимуться, чи сума, на яку сторони зобов'язуються доставити товари. При визначенні вартості товарів взаємного постачання оцінювання робиться на основі світових цін з урахуванням витрат на товарообіг.
Зустрічні закупки. За умовами даної угоди продавець постачає покупцю товар за звичайними комерційними умовами й одночасно зобов'язується закупити в нього зустрічний товар. Угода може бути оформлена двома або трьома самостійними контрактами.
В ролі головного виступає первинний контракт купівлі-продажу. Другий - це контракт зустрічної закупки, де спеціальним пунктом передбачається зобов'язання продавця здійснити зустрічну закупку товарів. У випадку невиконання даної умови, передбачається штраф від 20 до 50% від суми невиконаних зобов'язань. Інколи сторони підписують третій контракт - протокол, який зв'язує первинний і вторинний контракти в єдину угоду про зустрічну закупку.
Паралельні угоди - це угоди, які оформляються трьома контрактами. Один контракт оформляється на експорт товарів і їх оплату, другий - на контрзакупку і її оплату. Третій являється базовою угодою, яка взаємопов'язує договори на експорт та імпорт.
Компенсаційні угоди (як і бартерні) також передбачають поставку товарів на рівну вартість без розрахунків у валюті. Відмінність від бартерної угоди полягає в тому, що сторони узгоджують ціни на товари, що взаємопостачаються. Предметом таких угод, як правило, є декілька товарів. Тому в результаті переговорів партнери виробляють списки товарів, що взаємопостачаються і які є невід'ємною частиною компенсаційної угоди. На відміну від бартерних угод, у прямих компенсаційних угодах може також передбачатися різниця у неконвертованому грошовому сальдо, яка повинна бути витрачена в країні кредитора. Такого роду угоди укладаються між універсальними торговими фірмами, експортно-імпортними компаніями, оптовими й роздрібними торгівцями різних країн, які виступають із широкою номенклатурою запропонованих товарів.
51 Порядок здійснення експортно-імпортних операцій
Під експортно-імпортними операціями розуміється комерційна діяльність, пов'язана з купівлею-продажем товарів, що мають матеріально-речову форму.
Експортні операції - діяльність, пов'язана з продажем і вивозом за кордон товарів для передачі їх у власність іноземному контрагентові;
Імпортні операції - діяльність, пов'язана із закупівлею і ввезенням іноземних товарів для подальшої реалізації й на внутрішньому ринку своєї країни.
У міжнародній комерційній практиці під експортом і імпортом розуміють зазвичай тільки операції, які здійснюються на комерційній основі, а саме, на основі укладення і виконання міжнародних торгових операцій - контрактів купівлі-продажу. Експортно-імпортні операції вважаються виконаними, якщо товар пропущений через державний кордон країни контрагента, що можливо після виконання певних митних формальностей і процедур, в числі яких надання відомостей для статистичного обліку.
Основні методи здійснення експортно-імпортних операцій:
прямий (direct) експорт та імпорт, що передбачає поставку товарів промисловими підприємствами безпосередньо іноземному споживачу або закупівлю у нього відповідних товарів,
непрямий (indirect) експорт та імпорт, який полягає у продажі та купівлі товарів через торгових посередників.
Прямі зв'язки дають ряд переваг: більш тісні контакти з контрагентом; краще знання кон'юнктури ринку; швидше пристосування своїх виробничих потужностей до потреб споживача. Однак і непрямий експорт та імпорт продовжують зберігати своє значення. За деякими оцінками, з допомогою торгових посередників у світовий товарооборот втягується близько половини всієї товарів. Імпортні та експортні операції здійснюються через укладання між партнерами зовнішньоекономічних контрактів (угод). Нами була розглянута структура зовнішньоекономічних контрактів і з'ясовано, що важливим є визначення умов поставки товару.
Базисні умови поставки визначають обов'язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний строк поставки товарів. їх застосування дає змогу швидше і якісніше укласти контракт, своєчасно усунути непорозуміння між контрагентами, встановити основу (базис) ціни (її рівень залежить від того, чи включаються витрати на доставку товару в його ціну, чи ні).
Обовязковими документами для митного оформлення є
Митна декларація
Товарно-транспортний документ на перевезення
Зовнішньоекономічний договір
.Рахунок (Invoice) або інший документ, який визначає вартість товару.
У світовій практиці використовують такі форми міжнародних розрахунків, як банківський переказ, документарний акредитив, інкасо, банківська гарантія, розрахунки векселями тощо. Вони вирізняються ступенем участі банків у проведенні й: мінімальний ступінь участі - при банківському переказі, максимальний - при акредитиві, банківській гарантії. У кожному з міжнародних видів розрахунків на завершальному етапі відбувається переказ коштів з одного банківського рахунку на іншій за допомогою комунікаційних систем (зазвичай системи електронних переказів SWIFT, яка набула останнім часом великого поширення). Конкретна форма розрахунків визначається за згодою сторін і фіксується в розділі "Умови платежу" зовнішньоекономічного договору.